Зав’язуйте з Майданом!
Політикам при владі та керівникам правоохоронних структур час зав’язувати з яскравими та порожніми промовами про Майдан та Революцію Гідності. Вони або чогось не зрозуміли з подій зими 2013-2014, або свідомо ігнорують прагнення українців до справедливості, зокрема, і у питання покаранні винних у злочинах проти учасників Євромайдану. Високопарні слова з їхніх вуст викликають лише огиду.
Президент, прем’єр, спікер, Генпрокурор. У такому складі 20 лютого 2017-го представники влади зустрілись з родинами Героїв Небесної Сотні.
Кожен обіцяв щось своє. Від заочного правосуддя до статусу УБД для загиблих майданівців. Усе це під соусом пафосних промов а-ля “високодостойні родини”.
Порошенко з компанією говорили багато. От тільки не про головне – покарання винних. Бо тут вихвалятися особливо нема чим.
Мені взагалі здається, що на подібні зустрічі представники влади ходять під примусом. Бо є інформаційний привід. Бо про це будуть писати усі українські медіа. Тому треба якесь класне фото зробити, вигадати пару яскравих рядків, щоб отримати гарну пресу.
Опозиція зразка 2013-го була частиною системи Януковича
Днями з’явився черговий привід згадати Майдан – четверо харківських беркутівців втекли в Росію. Минуло 5 днів, а від влади ані пари з вуст, ані допису у ФБ.
Спічрайтери на відпочинку? Та ні, викладають блоги на УП. Та й ФБ посадовців оновлюється. Але там лише про пасочки та ракушки…
Може це якісь рядові беркутівці, які особливо не відзначилися на Майдані, що їх і згадувати не варто? Може вони просто “выполняли свой конституционный долг на майдане”, як каже один з втікачів Артем Войлоков?
Адвокат Євгенія Закревська виклала в ФБ шматок відео, яке нагадує, як ці беркутівці виконували свій “конституційний обов’язок”.
Євгенія Закревська: Артем Войлоков, Владислав Мастега обвиняются именно в этом эпизоде – избиение ребят (в т.ч. несовершеннолетнего) на коллонаде 19-го января 2014-го года.
Чому ж представники влади вже кілька днів мовчать про втечу харківських беркутівців? Чому ніхто не обіцяє покарати причетних до втечі? Відповідь очевидна: після Майдану система не змінилася, просто одна її складова – опозиція замінила іншу – “злочинну владу”, а сама система встояла.
Втеча харківських беркутівців – це підсумок цілого ряду обставин, до яких причетні десятки/сотні представників влади.
Перша обставина – індульгенція для беркутівців.
Чому усі беркутівці, які на Майдані “виконували конституційний обов’язок”, тобто скоїли злочини проти учасників Євромайдану, не втекли ще у лютому-березні 2014-го? Тоді до Росії перебралася лише частина з них. Інша – залишилася, дехто виїхав значно пізніше. Хіба вони не боялися, що прийде нова влада і буде змушена притягати їх до відповідальності?
Не боялися. Бо отримали обіцянку: їх не чіпатимуть, якщо вони допоможуть в АТО.
Про це в інтерв’ю “ГромадськеТБ” розповів колишній працівник спец роти київського “Беркуту” Олег Янішевський:
Підрозділу (київського Беркуту) запропонували прийняти участь (в АТО) за умови, що підрозділ отримає індульгенцію за події на Майдані. Це прозвучало від міністра Авакова. Перших двох працівників заарештували у квітні. І щоб цьому запобігти підрозділ добровільно поїхав у зону АТО.
Одноосібно обіцянку про індульгенцію Аваков не міг дати. Це спільне рішення кількох представників влади зразка весни 2014-го. Серед них не було Сергія Горбатюка, який пізніше очолив департамент спецрозслідувань Генпрокуратури. Його хлопці взяли і Янішевського, і його поплічників, і харківських беркутівців.
Янішевський (стоїть) на лаві підсудних у Святошинському суді
Друга обставина – беркутівцям допомогли втекти.
І Садовнику, і харківським беркутівцям, і іншим силовикам часів Майдану допомагали втекти. Це організовані втечі.
Так 19 вересня 2014-го керівництво Генпрокуратури не надало дозвіл на залучення спецпідрозділу для затримання Садовника. Тоді його ще можна було затримати. Після втечі командира спецроти київського “Беркуту” в Генпрокуратурі досі не можуть знайти, хто ж не допоміг слідчим затримати Садовника. Своїх ГПУ не видає…
Історія з втечею харківських беркутівців – це чергове підтвердження невідповідності займаним посадам Авакова та Грицака.
Скільки ще у першого у новій поліції залишилося працівників, які будь якої миті можуть втекти до агресора? А підтримати ворога всередині України? А скільки ще учасників злочинів проти Майдану продовжують працювати після реформи та переатестації?
Скільки ще під носом у другого російські спецслужби будуть вербувати українських “правоохоронців”?
Восени 2015-го Порошенко заявляв, що злочинцям вдалося втекти через “бедлам”, який був у країна та правоохоронних органах у перші часи та дні після перемоги Революції Гідності, коли “нова влада перебирала контроль над силовими органами”.
Можна було б припустити, що втеча харківських беркутівців вказує, що цей “бедлам” досі залишається у правоохоронних органах. Тільки це вже не “бедлам”. Це нездатність помножена на небажання карати винних силовиків.
Третя обставина – “Велика” справа Януковича.
Це вже привіт Луценку. Генпрокурор марить цією “Великою справою”. Вирок Януковичу потрібен, це навіть не обговорюється. Але треба розуміти, що Янукович ніколи не повернеться в Україну.
При цьому в Україні досі залишаються ті, хто був частиною злочинної влади Януковича, та ті, хто причетний до злочинів проти учасників з Євромайдану. І притягнути їх до відповідальності також над важливо. Бо якщо їх не покарати сьогодні, то завтра вони повторять свої злочини проти України.
При цьому Луценко сконцентрувався на “Великій справі Януковича”. А в цей час не вистачає ресурсів для розслідування “маленьких” епізодів злочинів проти Євромайдану.
Усе йде до того, що Луценко оголосить свою перемогу у “Великій справі Януковича”, помахає ручкою, а країна буде чекати роками/десятиріччями вироків щодо інших епізодів.
Четверта обставина – погані суди.
Так, суди в нас кращими не стали. Про це навіть говорити/писати довго не хочеться. Влада так і не спромоглася зробити суди по-новому.
* * *
Лідер Євромайдану цілується з керівником тітушок з “антимайдану”
Пам’ятаєте трійку “лідерів Майдану”? Серед них був і Віталій Кличко? Саме йому в останній день Майдану довелося вислуховувати від журналіста Дмитра Гнапа обурення через підписану опозиціонерами угоду з Януковичем.
21.02.2014. Дмитро Гнап. Я сказав Кличку таке: весь народ Майдану, всі люди, які вийшли на протести в Україні розчаровані сьогоднішнім вчинком трьох опозиційних лідерів. Вони вважають їх зрадниками.
Тоді Кличко прямо зі сцену Майдану:
Якщо я когось образив тим, що потиснув руку Януковичу, я вибачаюсь. Але я роблю щиро все, щоб Україна перемогла. Я роблю все, щоб ця банда пішла.
Ми можемо лише здогадуватися, наскільки щирим тієї миті був Кличко…
Минуло три роки.
І от Кличко на камери цілується з Нестором Шуфричем. Так, це той Шуфрич, який керував тітушками під час знесення дальніх барикад. Але все те у минулому.
Тепер нічого не заважає Віталію Кличку на публіці демонструвати свої почуття до Нестора Шуфрича. Зустрілись на черговій вечірці, поцілувалися на камеру “Світського життя”, потеревеніли приятельськи, підморгнули один одному. Ну як справжні… політики?
(Стоп-кадри з програми “Світське життя” від 8 квітня 2017)
Якщо Кличко досі робить усе “щоб ця банда пішла”, то йому варто цілувати Шуфрича взасос. Екс-регіонал такої ганьби не витримає і поїде до свого шефа в столицю “руского міра” подалі від “гейропи”…Якщо ж серйозно, то Кличко один з тих, хто Революцію Гідності трохи не зрозумів. І це попри те, що одного разу зі сцени Майдану йому довелося вибачатися за свої незрозумілі дії.
“Порошенко, роззуй очі!”
Минулого тижня на Банковій відбулася акція “Порошенко, роззуй очі!”. На третю річницю початку АТО два десятки активістів прийшли під АП звернути увагу, що при владі на Сході залишаються екс-регіонали, які весною 2014-го відкрито виступали в підтримку сепаратистів.
У виступах люди запитували: чому після Революції Гідності проукраїнські сили на Донбасі не отримали підтримки Києва? Чому влада і далі робить ставку на екс-регіоналів, які нині зібралися під прапором партії “Наш край”.
Також активісти нагадували, що подібні помилки після Пораманчевої революції в результаті призвели до реваншу.
Також у виступах активісти нарікали, що за три роки ніхто не був покараний за підтримку сепаратистів та організацію сепаратистських акцій. Більше того, вони не втекли, залишаються при владі в Україні, і будь якої миті можуть знову згадати про гасло “путінвведі!”.
* * *