За допомогою яких схем банки обманюють своїх клієнтів

Одне з найвідоміших зловживань з боку банків – підвищення процентної ставки по кредиту в односторонньому порядку.

Схема №1. Підвищення ставок по кредитах

Одне з найвідоміших зловживань з боку банків – підвищення процентної ставки по кредиту в односторонньому порядку. Під час кризи 2008 року до такого заходу вдавалися дуже багато кредиторів. Ні листа регулятора, ні судові позови позичальників не змусили їх піти назад. «Навіть програвши суди, аж до Верховного, банки все одно не повернули назад ставки тим клієнтам, які не судилося, і не віддали їм зайво переплачені. Ось вам зразок типового шахрайства», – констатує радник голови правління ПАТ«АКБ Новий Олександр Ярецкий.

Робити такі «фокуси» стало набагато складніше після прийняття в грудні 2008 року закону № 661-VI, який заборонив банкам самовільно змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору. «Згідно з документом, встановлений кредитним договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Якщо ж в договорі фігурує умова, що дає банку таке право, воно є нікчемним», – пояснив керуючий партнер адвокатської компанії«Чудовський і партнери»Ігор Чудовський. Виняток становлять договори, в яких спочатку передбачена змінна процентна ставка. У цьому випадку банк відразу прописує в договорі терміни, графік і максимальний поріг підвищення ставки за кредитом.

Але банкіри і зараз знаходять лазівки для підвищення процентних ставок по кредитах. Особливо це актуально для фінустанов, які зазнають труднощів з ліквідністю. У стандартних кредитних договорах часто фігурує норма, що дозволяє кредиторам ініціювати питання про підвищення процентної ставки. Зазвичай нові умови набувають чинності тільки після підписання відповідного допсоглашения між банком і клієнтом. У ньому узгоджується порядок повідомлення позичальника про зміну відсотків по кредиту, а також механізм розрахунку нової ставки. За словами партнера АТ «Клочков і партнери» Анастасії Гурської, якщо клієнт не погоджується на підвищення процентної ставки, банк може, наприклад, вимагати дострокового погашення кредиту (такого роду санкції можуть також бути прописані в договорі). Так що позичальник, по суті, стає заручником ситуації і змушений погоджуватися на підписання всіх документів, вигідних банку.

«Судова практика стоїть на стороні клієнта тільки в разі дій банку по фактичної зміни процентної ставки в односторонньому порядку. Що стосується права кредитора ініціювати підняття процентної ставки в рамках умов договору, то тут суд встане на сторону банку», – говорить Гурська. Тому юристи радять клієнтам банків звертати особливу увагу на умови підвищення процентної ставки – в яких випадках, за якою процедурою її можуть підняти і якими можуть бути наслідки відмови.

Схема №2: Поручителі із секретом

Для боротьби з позичальниками банки часто йдуть на не цілком законні виверти. Наприклад, якщо мова йде про суперечці, кредитори заднім числом можуть укладати додаткові договори поруки за кредитом, який зареєстрований в тому районі, місті і т.д. де у банку є «кінці» в суді, і таким чином змінювати підсудність справи. Зробити це нескладно, оскільки договір поруки є двостороннім і не вимагає згоди боржника. «Це цілком жива, діюча донині схема. У Приватбанку, наприклад, «улюблені» суди – Жовтневий та Індустріальний районні суди Дніпропетровська», – розповідає адвокат, старший партнер АК«Кравець та Партнери»Ростислав Кравець. За його словами, такі поручительства зазвичай оформляються на символічні суми, так що основну суму боргу суд стягує саме з боржника.

Читайте також: Чому Путін прибрав Зурабова з України

Схема №3 Поділитися з «своїми»

Ще одна популярна схема заробітку – партнерство банків з різними фінансовими та нефінансовими організаціями. В першу чергу це страховики, юристи, оцінювачі, нотаріуси тощо Їхніми послугами змушені користуватися банківські клієнти, які оформляють кредит або депозит. Як правило, акредитовані представники беруть плату за послуги за розцінками вищими за ринкові. «Обдерти» клієнта, вони діляться заробітком з банком.

Особливо активно заповзятливі банкіри нав’язують послуги «своїх» страхових компаній, від яких потім отримують комісії 60-90% від суми платежу. Особливо така «співпраця» поширене в сфері споживчого кредитування, коли під виглядом додаткових гарантій і послуг споживачеві продають непотрібні страховки. «Це не тільки страхування об’єкта, для придбання якого береться кредит, а й страхування життя позичальника, поручителя тощо з обов’язковим щорічним продовженням. Все це виливається в значні суми витрат для клієнтів», – розповідає Анастасія Гурська.

Схема №4: Комісії та штрафи

У кредитних договорах дрібним шрифтом прописують комісії за перевірку документів, за надання кредиту, за відкриття рахунку, за дострокове погашення позики та ін. Багато банків встановлюють просто драконівські пені за прострочення по кредитах. «Наприклад, і зараз зустрічається пеня в розмірі 1% в день (360% річних)», – стверджує Олександр Ярецкий.

Згідно із законом банки зобов’язані надати клієнту розрахунок реальної ефективної процентної ставки і розкрити потенційну вартість кредиту. Однак, за словами адвоката, партнера АТ «СК ГРУП» Юлії Курило, кредитори часто цього не роблять, особливо коли мова йде про інформацію по кредитній карті. «Кредит по карті поновлюваний і розрахунок відсотків в таких випадках наперед утруднений. Тому відстояти в суді свою позицію, а тим більше отримати будь-яку компенсацію клієнт не зможе», – говорить Юлія Курило.

Ще один варіант маніпулювання, коли банк підвищує комісію з обслуговування карти або кредитний ліміт, не повідомляючи клієнта. «Банку досить прописати нові умови у себе на сайті, і вони автоматично поширюються на всі карткові договори. З моменту опублікування такої інформації вважається, що клієнт ознайомлений з новими умовами», – говорить Ростислав Кравець. Як правило, мова йде про невеликі суми і часом клієнт навіть не помічає, що через таких трюків регулярно переплачує банку.

Схема №5: Неповернення депозиту і штраф за сплачений кредит

За словами Ігоря Чудовський одна з найбільш поширених прийомів – маніпуляції з кредитами чи кредитними картами. Наприклад, у клієнта утворився борг через те, що платіж пройшов на день пізніше. Банк не повідомляє про це відразу, а нараховує штраф, а потім включає нарахування відсотків. При цьому позичальник надалі може платити справно, але через якийсь час йому повідомляють, що він заборгував пристойну суму.

Аналогічна історія може статися з не використовується банківською картою або з картою, яка спочатку була випущена без плати за обслуговування. «У будь-якому випадку при втраті, перехід в інший банк, звільнення з роботи відповідну карту потрібно закрити. Інакше на ній може з’явитися негативний баланс: банк може списати гроші, наприклад, за СМС-банкінг, за річне обслуговування і т.д. І в підсумку буде наростати борг», – каже Ігор Чудовський.

Банки примудряються дурити і з депозитами. Наприклад, якщо клієнт не прийшов забрати свій вклад вчасно, його цілком можуть пролонгувати, але вже на інших умовах (з менш вигідною ставкою, з величезними штрафними комісіями за дострокове зняття вкладу і т.д.). Пояснити це банк може просто: попередня депозитна програма нібито перестала діяти і тому умови змінилися.