У МИКОЛАЄВІ В ІНКЛЮЗИВНІЙ ШКОЛІ ДВА РОКИ НЕ ПРАЦЮЄ ЛІФТ ЗА 2 МЛН ГРН ЧЕРЕЗ ОДНУ ЗАГУБЛЕНУ ДЕТАЛЬ

Комунальники не знають, коли він запрацює.

В інклюзивній школі простоює ліфт, який змонтували для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату. На підйомник у Миколаївській спеціалізованій школі “Академія дитячої творчост” витратили 2 мільйони гривень  і урочисто відкрили ще два роки тому. Але працювати він так і не почав. Тож учні на візках не можуть дістатися ні їдальні, ні бібліотеки, ні кабінетів на верхніх поверхах.

У п’ятикласниці Поліни вроджений ДЦП. Дівчинка вправно пересувається на візку, але лише по першому поверсі. Без допомоги – їдальня, бібліотека та спеціалізовані класи, до яких треба підніматися  сходами – для неї закриті.

Таких учнів в цій школі дев’ятеро, адже заклад один з перших запровадив в себе інклюзивну освіту. У кого з дітей легша форма ДЦП, підіймаються сходами, але з підтримкою  вчителів.

Ліфт тут встановили два роки тому для діток з порушеннями опорно-рухового апарату.  Для цього прибудували шахту з окремим входом для візочників. Відкривали підйомник урочисто за участю посадовців. Але він не працює, бо хоч його і відкрили урочисто, але комунальне підприємство, яке його встановлювало, так і не прийняло добудову в експлуатацію, каже директор школи.

“Я не можу сюди запустити дітей, бо в мене немає відповідних документів, а за життя дитини відповідає саме школа”, – каже Алла Матвєєва.

“Страждає повністю освітній процес. Не можемо задовольнити навчання дітей у спеціалізованих класах”, – додає її заступниця Світлана Вербицька.

Через Поліну весь її клас вчиться лише в одному кабінеті. Сюди приходять вчителі-предметники. Утім, на інформатику усі йдуть у комп’ютерний кабінет на другий поверх, а Поліна залишається внизу.

Підйомник  прийшов з білоруського заводу, пояснюють комунальники. Все будівництво обійшлося у майже 2 мільйони гривень. Утім, не вистачає однієї важливої деталі і де вона поділася, там не знають.

Рік з’ясовували, якої саме деталі немає, уже рік чекають, коли вона надійде з Білорусі. З дня-на день, кажуть, запчастина має бути в Миколаєві.

“Перед святами він був на митниці, на кордоні Білорусі з Україною. Десь він, може, на шляху. 10-го числа у нас поставка датчика до Миколаєва”, – каже головний інженер КП “Капітальне будівництво” Миколаєва Костянтин Артюх.

Такої безпечності чиновників батьки не збагнуть. Кажуть – мало того, що страждають їхні діти, за таку недбалість у використанні чималої суми бюджетних коштів нікого не покарали.

“Або білоруський завод не укомплектував, не подав по специфікації обладнання, яке потрібне було, або їх вкрали, загубили, або я не знаю. Повинні були спеціальними органами розслідувати, куди поділась ця деталь, за які гроші закупили нові”, – каже батько Поліни Олексій Долгих.

Коли ліфт нарешті буде працювати, комунальники  не кажуть. Батьки ж просять правоохоронців розпочати перевірку цієї справи.