Скандальний закон 6172, окрім наїзду на ГО, ще й створює нові корупційні дірки
Відволікши увагу на ГО, маріонетки олігархів в парламенті створили в Законі “Про запобігання корупції” нові корупційні дірки. Виправити цю ганьбу ще може Президент: ветувати закон з внесенням саме тих вичищених від ризиків пропозиції, які були підготовлені робочою групою до другого читання законопроекту #6172 і погоджені його представником в парламенті.
Автори вистави в парламенті чудово розуміли, що притомна громадськість не зможе не відреагувати на вакханалію в найкращих традиціях папєрєдніков. Цим вони і скористались, переключивши увагу вимотаних відсутністю результатів і зневірених в усьому людей.
Закон із абсурдними вимогами щодо ГО має бути ветований, тому що він порушує Конституцію і законодавство про недискримінацію, створює інструменти для переслідувань громадських організацій і журналістів, обмежує можливості здійснювати свою діяльність і взагалі перетворює Україну на путінську росію, бо вводить по суті те саме законодавство “про іноземних агентів”, яке винищило всі незалежні ГО в північного сусіда. Це антидемократичний безпрєдєл, на який саме тому єдиним можливим чином одразу відреагували західні партнери України. Окрім того, ухвалений закон містить норми, які суперечать одна одній, через що він впринципі не зможе працювати.
У той самий час серед внесених в четвер правок лише декілька стосується ГО. А от більша частина – або відновлює вже раз вичищені робочою групою корупційні ризики в президентському законі, або створює нові.
Що може і має зробити Президент?
Відповідно до законодавства Президент може не просто ветувати прийнятий парламентом закон, але внести свої пропозиції – по суті інший варіант закону. Це точно така процедура, яка була використана із дурнозвісним “законом Денисенка” рік тому.
Текстом закону, який може внести Президент, вже був підготовлений і погоджений представником Президента в парламенті Артуром Герисимовим – під час доопрацювання до другого читання робочою групою на чолі з Головою Комітету із запобігання корупції.
Далі законопроект Рада повинна розглянути і оперативно (без змін!) ухвалити в понеділок-максимум вівторок. Оскільки наступний тиждень не сесійний, це вимагатиме скликання депутатів на позачерегове засідання – за законодавством Президент має на це повноваження, а відповідні листи вже були направлені йому і спікеру парламенту Головою Антикорупційного комітету.
Такий сценарій вимагатиме неабиякої оперативності, але як показує досвід із призначенням Генерального прокурора, цілком реальний – була б воля і бажання.
Чому недостатньо просто виключити абсурдну норму про ГО?
Тому що “під шумок” в текст закону повернулись корупційні дірки, які були вже одного разу вичищені, та ще й додалися нові. Підготовлений робочою групою законопроект вирішує питання, яке було завданням цього законопроекту, але водночас не допускає створення нових ризиків.
Що в законопроекті робочої групи?
Від самого початку наша ідея полягала в тому, щоб відтермінувати обов’язок подання декларацій тими, хто в зоні АТО, до повернення. Наша пропозиція складалась із по суті двох абзаців змін. Другий абзац – технічна правка по курсантам, яких там впринципі не мало би бути, але які там опинились через те, що відповідне законодавство визначає їх як військовослужбовців. Я озвучила цю пропозицію на комітеті і надала підготовлений нашими юристами текст закцікавленим деупататам. В результаті наша ідея була підтримана і лягла в основу законопроекту, поданого народним депутатом Дмитром Добродомовим.
Проте цього виявилось недостатньо. За результатами робочої групи було запропоновано варіант, який постарались максимально вичистити від корупційних дірок:
1. Президент: пропонував вивести з-під дії закону величезну кількість осіб через внесення змін до ст. 3 Закону, яка визначає суб’єктів, на яких розповсюджується його дія
Ризик: десятки тисяч людей необгрунтовано виводять з-під дії всього закону, а не тільки е-декларування. А це, між іншим, обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища, одержання подарунків, неправомірної вигоди, сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, спільної роботи близьких осіб, конфлікту інтересів, утримання від виконання незаконних рішень чи доручень і так далі.
Робоча група: військовослужбовців замість ст. 3 винести змінами в ст. 45, яка визначає виключно суб’єктів декларування. В статті 3 залишити лише курсантів і лише за умови, що вони не займають державних посад в інших державних органах. Остання примітка важлива, щоб цією нормою не скористатись, наприклад, прокурори або сбушники, щоб уникнути е-декларування.
2. Президент: вивести з-під дії закону взагалі всіх контрактників, які належать до молодшого офіцерського складу
Ризик: контрактники не обов’язково перебувають в зоні АТО, серед них цілком могли опинитись і такі, які працюють і в кабінетах в Києві. Окрім того, до категорії, яку пропонувалось вивести, наприклад, потрапляли начальники фінансово-економічної служби, які відають всіма фінансами військової частини, де навіть Міністерство оборони прямо підтверджує можливість безлічі зловживань.
Робоча група: молодший офіцерський склад вивести з-під декларування (бо вони не є тими, хто становить ключову небезпеку в питаннях запобігання корупції), але знову ж таки – тільки декларування і тільки за умови, що вони не займають інших керівних державних посад. Окрім – і це важливо – тих, хто виконуває адміністративно-господарські функції, тобто якраз зазначені начальники фінансово-економічних служб військових частин.
3. Президент: в президентському законопроекті по суті взагалі не йшлося про питання декларування військовослужбовцями в зоні АТО – попри те, що це називалось ключовим завданням законопроекту
Робоча група: офіцерам, які перебувають в зоні АТО, дозволити відтермінувати подачу декларацій протягом 90 днів після повернення. Окрім вищого офіцерського складу – генерали мають подати декларації без виключень або винятків. Також в законопроекті за наполяганням військових експертів було передбачено, що офіцери, окрім вищого складу, не вказуватимуть в декларації свою точну посаду, лише “військовослужбовець”. Ця правка обгрунтовувалась інтересами безпеки.
Під час голосування “під шумок” усі вичищені ризики повернулись. Більше того – додалися ще нові.
Тому закликаємо Президента разом із вето подати саме той текст законопроекту, який був розроблений робочою групою і погоджений його представником в парламенті.
Саша Дрік, голова Ради ГО “Громадський люстраційний комітет”, координатор коаліції “Декларації під контролем”