Ще раз про безпритульних собак
Перший раз про притулок для безпритульних собак я почула в дитинстві з якогось американського фільму, так як у нашому місті за радянських часів питання безпритульних тварин вирішувалося шляхом їх фізичного знищення комунальними службами. І благо було, якщо ще їх відстрілювали. Бо одного разу в дитинстві була свідком, як собаку просто на просто забили чи добили каменями. Проживаючи на п’ятому поверсі, цю яскраву картину спостерігала на власні очі. Від страху і огиди за такий вчинок просто не могла зрушити з місця, щоб хоча б щось зробити. Хоча, що я могла зробити в дитинстві проти здорового, на дитячі очі, дядька з каменюкою в руці?
І от в американському фільмі показували про собачий притулок. Я, дитя радянської епохи, була вражена, що люди можуть так турбуватись про тварин. З того часу мріяла про таке ж в нашому місті. І ось, коли тепер зрештою заговорили про можливе його існування, на заваді побудови та існування стає наша постсовковська свідомість.
Можна забрати теперішніх собак з вулиць. Але стан наших смітників і свідомості наших співвітчизників, які спокійно викидають домашніх собак або народжених цуценят на вулицю, не змінить теперішнього становища й кількості безпритульних собак. Свято місце пусте не буває. На місце тих собак, яких ми заберемо в притулок закордонного типу (де собак тримають, годують, піклуються), прийдуть нові з інших вулиць, сіл, районів, областей. Тому, зважаючи на економічний стан нашої країни і найбільше на стан свідомості наших людей, постійний притулок для тварин в нашому місті, на мій превеликий жаль, не є можливим сьогодні. Тобто він то можливий, але це не змінить ситуацію на вулицях міста. Поки люди не перестануть викидати собак і щенят на вулицю, замість того, щоб раз простерилізувати домашню тварину. Не зміниться, доки ми не знищимо смітники, які в нас на кожному кроці і з яких живляться безпритульні тварини. Саме до цього часу притулки закордонного типу будуть недоцільними в нашому місті. Зараз мова може йти тільки про тимчасовий притулок для перетримки собак після стерилізації. 10 днів після операції собака має бути доглянута і випущена на те саме місце, звідки була взята.
Який сенс тоді у вакцинації та стерилізації, якщо ситуація з кількістю собак на вулиці не зміниться? По-перше, не прийдуть нові чужі собаки. По-друге, якщо за якихось нюансів людину вкусить провакцинована собака, неприємно звичайно, але можна не боятися сказу. Хто ще не знає, ліків від сказу зараз в Україні не виробляють і якщо замовляти їх, то коштують вони 4 тисячі гривень, якщо ж все таки вам «повезло» і вас вкусила або пошкрябала тварина із сказом. По-третє, збільшуватись кількість собак не буде після стерилізації. За умови не викидання домашніх собак на вулицю. Отож – робіть висновки
Богдана Хмельницька