Loading...

Путін і Кремль закричать від болю. Удар буде сильним — Боровий

Через порушення міжнародного законодавства Кремлем, канцлер Німеччини Ангела Меркель пригрозила Росії новими санкціями. А питання про ситуацію в Азовському морі пообіцяла підняти на майбутній зустрічі G20. Крім цього, президент Петро Порошенко закликав НАТО направити кораблі в Азовське море. Що тепер чекає Володимира Путіна — в інтерв’ю OBOZREVATEL розповів російський політик Костянтин Боровий.

— Через агресію Росії в Азовському морі, Меркель погрожує новими санкціями. Це можливо?

— Виправдання, запропоновані Росією за свою провокацію в Азовському морі, дуже слабкі. По суті, дитячі. Перевірити достовірність заяв Росії в ООН і позицію ФСБ досить легко. І в це може повірити тільки той, кого не цікавить об’єктивна інформація. Серйозні люди нічому такому не вірять.

Але реакція потрібна. Морське судноплавство — питання серйозне. Воно пов’язане зі свободою торгівлі, а торгівля — із економічною співпрацею.

  Свого часу Англія як володарка морів оголошувала війну всім, хто перешкоджав свободі судноплавства. Наполеонівські війни й війна із Францією початку 19-го століття були саме спробами запобігти блокуванню вільної торгівлі. США змушені реагувати, навіть якщо їм не хочеться цього робити. Адже інцидент в Азовському морі підриває уже не політичні основи, а основи існування людства. Торгівля — це головна форма взаємовідносин держав.

Тому Захід буде реагувати, і робитиме це серйозно.

Звичайно, правильною реакцією із боку Росії було б вибачення. Але сьогоднішня ситуація така, що багато експертів говорять уже про можливість війни у всьому Чорноморському басейні. До речі, це ж стосується Балтійського басейну і Північного моря, де Росія може вводити якісь власні обмеження і уявлення про справедливість.

Тому подальша реакція щодо Росії буде дуже сильною. Значно сильнішою, ніж очікували в Кремлі. І головна мета, яку переслідував Путін, — вивести США і європейські країни на переговори — досягнута не буде. Навпаки, почнуть згортатися усі форми взаємодії із Росією, як це було з Давоським форумом. Для Трампа Путін стає токсичним лідером, через якого й він піддається дискредитації.

А з цієї нестійкої ситуації у Керченській протоці — два виходи. Або Росія дуже різко і швидко відкочує ситуацію, повертає моряків і судна, й вибачається. Але це малоймовірно. Або ж ситуація починає розвиватися за військовим сценарієм, що більш імовірно. Тут багато чого залежатиме від стриманості України та від витримки українських політиків. Будь-яка політична реакція на провокацію — це завжди очікувана і спланована дія.

Як на мене, введення воєнного стану — це гра на полі Путіна і підживлення політики провокацій. Але, з іншого боку, ніяк не реагувати не можна. Мабуть, це був єдиний вихід.

 Будівництво “Північного потоку-2”  важливого проекту для Росії  теж потрапить під санкції?

— Цей проект під великим сумнівом, звичайно. Європейці вже на власному досвіді починають переконуватися, що співпрацювати з Росією — небезпечно. А ось нарощування санкцій — це єдиний діалог із нею.

Але “Північний потік-2” уже не можна розглядати як бізнес-проект. Його можна реалізувати, тільки обходячи санкції політичним або силовим шляхом. Банки, які захочуть брати участь у цьому проекті, автоматично потрапляють під санкції. Поки що Росія будує “Північний потік-2” власними силами і зусиллями своїх фінансових ресурсів. Але на наступній стадії, коли потрібно буде підключати західні компанії, це стане неможливим. Адже для німецьких компаній і банків така участь буде порушенням режиму санкції.

Я не вірю, що якийсь західний банк, який планує роботу на декілька років вперед, готовий буде долучитися до цього проекту. Це малоймовірно. Для цього знадобиться політичне рішення, наприклад наказ уряду.

Поки що Європейський Союз і німці дуже обережно заперечують проти “Північного потоку-2”. Але поки нічого серйозного не вживають у тій частині, яку називають бізнес-проектом.

— Навіщо Путіну знадобилося підсилювати конфлікт із Україною саме зараз?

— Через отруєння Скрипалів в Солсбері Путіну сформулювали ультиматум, термін якого закінчується у кінці листопада-на початку грудня. Йому потрібно надати інспекторам ООН можливість перевірки на території Росії, чи не виробляється там хімічна або бактеріологічна зброя. Якщо ж вона виробляється, то будуть посилені нові санкції. І Путін ясно дав зрозуміти, що Росія виробляла, виробляє і вироблятиме хімічну зброю, порушуючи міжнародні угоди, а потім поставлятиме його на Близький Схід.

Але це не єдине міжнародна угода, яку порушує Росія. Згідно з Віденською конвенцією, судити військовополонених не можна. Це заборонено. Військовополонені і є військовополонені, за що їх судити? Вони виконували наказ, і дотримувалися низки угод. Хоча б Угоди про непорушність кордонів, Угоди щодо Керченської протоки від 2003-року. А Росія як завжди це все порушила.

 За останні п’ять років Росією було порушено безліч договорів і конвенцій. Так, санкції приймаються, але Росія й далі продовжує агресію. Чому?

— Порушення міжнародних конвенцій та угод із невиробництва бойової хімічної зброї викликало ланцюжок дій міжнародної спільноти в ООН. Захоплення Криму і сходу України теж викликало серйозні дії міжнародної спільноти. Й імідж Росії дуже серйозно постраждав від цього.

Звичайно, ніхто не хоче бойових дій із цього приводу, але вони й не потрібні. У Росії і так почалася політична та економічна деградація. Але нам би всім хотілося, щоб уже завтра Путін і Кремль закричали від болю. Це й відбувається, але повільно і постійно. І результат сильний.

Росія поступово відключається від сучасних технологій і сучасної фінансової системи. Ознаки деградації очевидні навіть на рівні звичайного споживача.

Підвищуються ціни, багато товарів стають недоступними для громадян Росії. І Кремль витрачає величезну кількість грошей на те, щоб послабити дію санкцій.

І якщо порівняти нинішню ситуацію із ситуацією 2008-го року, коли Росія напала на Грузію, а світова спільнота майже не реагувала, завдяки російській пропагандистській компанії, вважаючи, що обидві сторони винні. То на етапі 14-го року реакція була швидкою.

— Президент Порошенко закликав НАТО ввести свої кораблі в Керченську протоку.

— Нам би всім хотілося, щоб на території України з’явилися війська НАТО, а в Керченську протоку увійшли б два авіаносці. По-перше, там дрібно, а по-друге, так це не робиться. Ніхто не хоче надмірної напруженості. А цього якраз хоче Путін. Він прагне підігріти ситуацію до стану, коли світ почне балансувати на грані війни. Ось всі його ресурси саме на це і спрямовані.

Україні потрібно діяти міжнародними шляхами, наймати хороших адвокатів і добиватися справедливості через міжнародні суди, вибиваючи з Росії багатомільярдні компенсації.

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *