Почім патрони для народу, Танюха? Чорновол впіймали на подвійних стандартах (відео)
Після того, як народний депутат від партії “Народний Фронт” Тетяна Чорновол навідалася до учасників блокади, та в грубій формі спробувала переконати активістів відкрити шляхи для торгівлі з окупантами, їй нагадали про її слова щодо такої торгівлі.
У мережі з’явився матеріал, який був розміщений в “Українській правді” 8 грудня 2014 року. Тоді у своєму блозі народний депутат Тетяна Чорновол розповідала українському народу, що “купувати вугілля у сепаратистів та Росії, це оплачувати патрони, якими нас вбивають”……Ось, що вона писала:
“А якщо це вугілля закупати за посередництвом Сергія Курченко та інших менеджерів Януковича, хіба це не плювок в сторону Майдану?Ми ж проти цих персонажів там стояли…
І найстрашніше що цього Україна йде, її ведуть, бо нинішній скандал з закупівлею вугілля в Південно-африканській республіці (з голосними звинуваченнями і посадками) виглядає на “зачистку” поля під цю СХЕМУ.
Інтерес Росії в цьому зрозумілий – чому б не повісити на нашу країну тягар фінансування сепаратистів, шляхом збуту нам добутого на окупованих територіях вугілля. Проте таку схему лобіює не лише Росія, а також особи з української влади.
І найстрашніше що цього Україна йде, її ведуть, бо нинішній скандал з закупівлею вугілля в Південно-африканській республіці (з голосними звинуваченнями і посадками) виглядає на “зачистку” поля під цю СХЕМУ.
Інтерес Росії в цьому зрозумілий – чому б не повісити на нашу країну тягар фінансування сепаратистів, шляхом збуту нам добутого на окупованих територіях вугілля. Проте таку схему лобіює не лише Росія, а також особи з української влади.
Знаєте, в часи Януковича нинішній керівник Адміністрації Президента Борис Ложкін продав свій медіа-холдинг Сергію Курченку. Пояснення були прості: це лише бізнес, Курченко запропонував хорошу ціну. Однак в ті часи, коли Янукович сконцентровував всі ЗМІ в своїх руках, щоб маніпулювати громадською думкою, зомбувати народ, це була не звичайна бізнес-оборудка, це також був продаж патронів Януковичу.
І якщо тоді не було моральних шлюзів, навряд чи вони з’явилися зараз…
Ложкіна я згадала не просто так, до нього я ще повернуся, але спочатку коротко окреслю нинішню ситуацію. На сьогодні в Україні є дві державні тепло-електростанції (Зміївська та Трипільська) ПАТ “Центренерго”. Ці ТЕС в Україні проектувалися під донбаський антрацит, який нині опинився на окупованих територіях.
Вугілля з потрібними показниками найбільше добувається в Росії, а також в Південнно-африканській республіці (польське вугілля нам не підходить).
З Росією до кінця 2014 року в нас була підписана угода за цілком прийнятним балансом якості-ціни: 80 доларів США на кордоні при калорійності 6000 ккал/кг. Однак літом цього року прем’єр Арсеній Яценюк дав завдання диверсифікувати постачання вугілля, бо розумів, як небезпечно виявитися залежними від Росії в холодну пору року.
Мінпаливенерго завдання виконало: ДПЗД “Укрінтеренерго” підписало договори на постачання вугілля з Південно-Африканської Республіки. Був підписаний договір по ціні 86 доларів в порту України при базовій калорійності 5 500 ккал\кг.
Ціна,калорійність, перевантаження з кораблів – це були мінуси вугілля з ПАР порівняно з вугіллям з Росії, але в умовах війни це була безальтернативна необхідність і малі втрати. Перша партія вугілля (80 тисяч тон), що надійшла з ПАР взагалі була поганої якості – вугілля відсиріло, його калорійність впала до 4 800 ккал/кг. Наступні кораблі вже привозили вугілля калорійність якого відповідало договору – 5.500.
Тому спочатку наші ТЕЦ мішали південноафриканське вугілля з російським: 30% на 70%. Потім перейшли на один до одного, зрештою – 70% на 30%. Проблем не виникало -стало остаточно ясно, що в зимовий період Україна – незалежна від постачання вугілля з Росії.
Проте зима принесла свої сюрпризи. За скаргою Президента Петра Порошенка генпрокуратурою була порушена кримінальна справа, щодо закупівлі “Укрінтеренерго” вугілля з ПАР, яке начебто не підходить нашим ТЕЦ. (Хоча три кораблі вугілля з ПАР вже були ефективно спалені). Після порушення справи постачання вугілля з ПАР на ТЕЦ припинилося.
В результаті: один корабель з цим вугіллям до сих пір бовтається в Чорному морі, через кримінальну справу “Укрінтеренерго” не може його забрати. В ПАР – скандал, з Україною там більше не ризикуватимуть мати справу.
Зате виграв хитрий Ахметов, який купив вугілля ПАР з четвертого корабля. ДТЕК це “непридатне” вугілля цілком підійшло. Тим паче компанії-імпортеру не було куди діватися, і Ахметов максимально збив для себе ціну. Тепер він “маринує” п’ятий корабель, витискаючи ще більшу скидку.
Як після такого хтось буде постачати вугілля в Україну?
При цьому на Трипільській та Зміївській ТЕЦ запаси вугілля впали до критичного. Як наслідок, навіть центр Києва на минулому тижні годинами сидів при свічках. Тому що Росія блокувала на кордоні 400 вагонів з російським вугіллям для України. А як могло бути інакше? У нас, нагадаю, з Росією війна. І коли вона може робити для України проблеми, вона їх робить. А, коли вона монополіст в чомусь, наприклад в постачанні вугілля, ці проблеми їй робити дуже просто. Будьмо впевнені за кожний вагон нам тепер поставили цілу низку умов в енергетичній та геополітичній сфері. Особисто я впевнена: одна з умов – транзит електроенергії в Крим, друга – купувати вугілля у сепаратистів. РФ бажає, щоб ми платили за патрони, якими нас будуть вбивати.
На жаль до такої ситуації нас довели зацікавлені особи при нашій владі. Тому, що Росія завжди діє “кнутом и пряником”. Найсумніше що “пряник” це схоже мізерних 6 доларів “відкату” з тонни для наших корупціонерів. Тому що штучна ситуація з дискредитації вугілля з ПАР почалася якраз через ці… 6 доларів.
Пояснюю, що я маю на увазі.
Ще літом цього року вище згаданий керівник Адміністрації Президента Борис Ложкін почав лобіювати в системі Мінпаливенерго бізнес-інтереси такого собі Сергія Кузяри. В часи Януковича Кузяра називав себе радником міністра енергетики та вугільної промисловості.
Офіційно він був власником вугільної компанії “Продакс”, яка за часів Януковича активно перемагала на тендерах. Аналіз цих перемог свідчить, що Кузяра був далеко не самостійним гравцем, а вугільним менеджером Януковича. Літом 2013 року, коли Ложкін ще не продав “Форбс” Курченку журнал друкував наступне: “Кузяра- один из топ-менеджеров группы “Мако” Александра Януковича”. Підтверджує це той факт, що згадана компанія “Продакс” в часи Януковича заволоділа шахтою “Шахтерска-Глибока”, в розвиток якої протягом багатьох років інвестувала компанія “Східвуглемаш” створена відомою асоціацією сина Януковича “Донбаський розрахунково-фінансовий центр”.
Так от, вчорашній менеджер Януковича Сергій Кузяра, який тепер представлявся вже від Ложкіна вимагав від “Центренерго” заключити договори на купівлю російського вугілля за посередництвом кількох кіпрських офшорок. При чому він пропонував ціну 86 доларів з тону за вугілля енергоємності 5 300 ккал\кг.
Як так може бути? Нажаль державної логіки в цьому не має і бути не може. Тоді – Мінські домовленості? Чи мізерні 5-6 доларів “відкату” з тонни вугілля? І як же мораль,Майдан, війна, державні інтереси?
І якщо тоді не було моральних шлюзів, навряд чи вони з’явилися зараз…
Ложкіна я згадала не просто так, до нього я ще повернуся, але спочатку коротко окреслю нинішню ситуацію. На сьогодні в Україні є дві державні тепло-електростанції (Зміївська та Трипільська) ПАТ “Центренерго”. Ці ТЕС в Україні проектувалися під донбаський антрацит, який нині опинився на окупованих територіях.
Вугілля з потрібними показниками найбільше добувається в Росії, а також в Південнно-африканській республіці (польське вугілля нам не підходить).
З Росією до кінця 2014 року в нас була підписана угода за цілком прийнятним балансом якості-ціни: 80 доларів США на кордоні при калорійності 6000 ккал/кг. Однак літом цього року прем’єр Арсеній Яценюк дав завдання диверсифікувати постачання вугілля, бо розумів, як небезпечно виявитися залежними від Росії в холодну пору року.
Мінпаливенерго завдання виконало: ДПЗД “Укрінтеренерго” підписало договори на постачання вугілля з Південно-Африканської Республіки. Був підписаний договір по ціні 86 доларів в порту України при базовій калорійності 5 500 ккал\кг.
Ціна,калорійність, перевантаження з кораблів – це були мінуси вугілля з ПАР порівняно з вугіллям з Росії, але в умовах війни це була безальтернативна необхідність і малі втрати. Перша партія вугілля (80 тисяч тон), що надійшла з ПАР взагалі була поганої якості – вугілля відсиріло, його калорійність впала до 4 800 ккал/кг. Наступні кораблі вже привозили вугілля калорійність якого відповідало договору – 5.500.
Тому спочатку наші ТЕЦ мішали південноафриканське вугілля з російським: 30% на 70%. Потім перейшли на один до одного, зрештою – 70% на 30%. Проблем не виникало -стало остаточно ясно, що в зимовий період Україна – незалежна від постачання вугілля з Росії.
Проте зима принесла свої сюрпризи. За скаргою Президента Петра Порошенка генпрокуратурою була порушена кримінальна справа, щодо закупівлі “Укрінтеренерго” вугілля з ПАР, яке начебто не підходить нашим ТЕЦ. (Хоча три кораблі вугілля з ПАР вже були ефективно спалені). Після порушення справи постачання вугілля з ПАР на ТЕЦ припинилося.
В результаті: один корабель з цим вугіллям до сих пір бовтається в Чорному морі, через кримінальну справу “Укрінтеренерго” не може його забрати. В ПАР – скандал, з Україною там більше не ризикуватимуть мати справу.
Зате виграв хитрий Ахметов, який купив вугілля ПАР з четвертого корабля. ДТЕК це “непридатне” вугілля цілком підійшло. Тим паче компанії-імпортеру не було куди діватися, і Ахметов максимально збив для себе ціну. Тепер він “маринує” п’ятий корабель, витискаючи ще більшу скидку.
Як після такого хтось буде постачати вугілля в Україну?
При цьому на Трипільській та Зміївській ТЕЦ запаси вугілля впали до критичного. Як наслідок, навіть центр Києва на минулому тижні годинами сидів при свічках. Тому що Росія блокувала на кордоні 400 вагонів з російським вугіллям для України. А як могло бути інакше? У нас, нагадаю, з Росією війна. І коли вона може робити для України проблеми, вона їх робить. А, коли вона монополіст в чомусь, наприклад в постачанні вугілля, ці проблеми їй робити дуже просто. Будьмо впевнені за кожний вагон нам тепер поставили цілу низку умов в енергетичній та геополітичній сфері. Особисто я впевнена: одна з умов – транзит електроенергії в Крим, друга – купувати вугілля у сепаратистів. РФ бажає, щоб ми платили за патрони, якими нас будуть вбивати.
На жаль до такої ситуації нас довели зацікавлені особи при нашій владі. Тому, що Росія завжди діє “кнутом и пряником”. Найсумніше що “пряник” це схоже мізерних 6 доларів “відкату” з тонни для наших корупціонерів. Тому що штучна ситуація з дискредитації вугілля з ПАР почалася якраз через ці… 6 доларів.
Пояснюю, що я маю на увазі.
Ще літом цього року вище згаданий керівник Адміністрації Президента Борис Ложкін почав лобіювати в системі Мінпаливенерго бізнес-інтереси такого собі Сергія Кузяри. В часи Януковича Кузяра називав себе радником міністра енергетики та вугільної промисловості.
Офіційно він був власником вугільної компанії “Продакс”, яка за часів Януковича активно перемагала на тендерах. Аналіз цих перемог свідчить, що Кузяра був далеко не самостійним гравцем, а вугільним менеджером Януковича. Літом 2013 року, коли Ложкін ще не продав “Форбс” Курченку журнал друкував наступне: “Кузяра- один из топ-менеджеров группы “Мако” Александра Януковича”. Підтверджує це той факт, що згадана компанія “Продакс” в часи Януковича заволоділа шахтою “Шахтерска-Глибока”, в розвиток якої протягом багатьох років інвестувала компанія “Східвуглемаш” створена відомою асоціацією сина Януковича “Донбаський розрахунково-фінансовий центр”.
Так от, вчорашній менеджер Януковича Сергій Кузяра, який тепер представлявся вже від Ложкіна вимагав від “Центренерго” заключити договори на купівлю російського вугілля за посередництвом кількох кіпрських офшорок. При чому він пропонував ціну 86 доларів з тону за вугілля енергоємності 5 300 ккал\кг.
Як так може бути? Нажаль державної логіки в цьому не має і бути не може. Тоді – Мінські домовленості? Чи мізерні 5-6 доларів “відкату” з тонни вугілля? І як же мораль,Майдан, війна, державні інтереси?
Чи не є це ще одним доказом того, що Тетяна Чорновол продала свою душу, совість, честь і гідність на користь олігархічного криміналу і терористів, в чому вона звинувачує сьогодні блокадників і тих, хто їх підтримує? І що могло так різко змінити її позицію?
Втім, вам краще самим прочитати повний текст її блогу трьохрічної давнини, щоб все зрозуміти (посилання є нижче)
Повний текст блогу Тетяни Чорновол:
http://
Українці так прокоментували раптову зміну позиції нардепа:
Rostyslav Demchuk Невже й після цього нагадування у Таньки відкриється рот і повернеться язик щось сказати проти блокадників?
Вона хоче “пропетляти” між … ні, не крапельками дощу. як Кравчук . А між загиблими спражніми патріотами (включаючи чоловіка, про якого вона вже давно забула) і … БАБЛОвитим рейдером Пашинським . І не тільки ним.
Типовий приклад змини позиции до 180 градусив – лэгко та жахливо
Lena Mikhailovskaua Она и тогда уже обслуживала властьимущих: тогда на РНБО принималось решение о том, чтобы деверсифицировать поставки угля – готовилась почва для введения схемы “Роттердам+”, готовили общественное мнение. А сейчас Таня решила, что мы забыли. Авотхуй. За что и выгребла. Мало, к сожалению.
Rostyslav Demchuk Якщо хтось бачитиме її в парламенті – ткніть їй це в пику. Буду щиро вдячний. Ну і побратими з редутів також 
😉
Alexander Pelya Ця хвойда, вже давно все продала і совість і душу і честь!!! Вона вже давно не бачить на вулицях людей, бо люди, для неї тепер, це лайно!!!
Рукописи не горять…©
Ігор Петришак Вона все добре пам’ятає…Думає пропетляти. Що ж, побачимо.