«НА ВЕЛИКДЕНЬ МИ СВЯТКУЄМО ВИЗВОЛЕННЯ З ПОЛОНУ ГРІХА», — стверджує протоієрей ПЦУ Іван Поліжак

З усіх великих празників церковного року найдавніший, найбільш урочистий і радісний — це Великдень. Цього Великого дня на землі запанувала радість з приводу перемоги Божого Сина над смертю. Великодній привіт «Христос Воскрес!» перший раз злетів з уст янгола до жінок-мироносиць при Господньому гробі. Цей радісний привіт уже сотні років живе в нашому народові. Напередодні Воскресіння Господнього гостем редакції газти “Діловий Переяслав” був настоятель Святопокровського храму села Помоклі Іван Поліжак.

— Що означає отримання Томосу для української церкви?

— Для нас це повернення історичної справедливості. А що це означає для Росії? Це для неї страшний удар. У Росії залишається тільки орда. Все решту – князів, церкву, історію – вони взяли в нас і присвоїли собі. З наданням нам Томосу в них випадає історичний стрижень. Вселенський Патріарх Варфоломій не сказав же, що надає нам нову автокефалію. Він підкреслив, що повертає те, що в нас було. І що б там не казали, церква – це також політика. Чужинці не любитимуть твоє так, як ти сам. Коли навіть у вашу хату прийде сусід чи товариш, вони все одно вас так не любитимуть, як ви любитимете самі себе та свою сім’ю. Так і тут. Незалежність церкви – це незалежність держави. Бо й Володимир Великий вибирав церкву в т.ч. і з політичних міркувань. Адже на той час православ’я було сильною релігією, а Візантія – могутньою державою, з допомогою якої можна було боронити свої землі від орд завойовників. «Русскій мір» кричить, що ми не канонічні і в нас не буде Божої благодаті. Проте канонічність і Благодать – це різні поняття. Канони – це церковні правила, а догми – це закони. Церква Київського патріархату не відходила від церковних догм і канонів, не змінювала їх самовільно. Вона не відкинула жодного правила, жодної догми. Всі служби проводилися згідно з догмами та канонами православ’я. А Благодать дана, наприклад, мені як священику і її не можна забрати чи переставити в інше місце. Вона мені дана і я несу за неї відповідальність перед Богом. Тому не можна сказати, що ми не мали чи не матимемо канонічності та Благодаті. Наша церква просто відділилася від Москви і приєдналася до своєї держави. Адже 1054 року Римська церква також відділилася від Візантії.

Повний текст інтервю читайте у свіжому випуску газети

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *