“Миші” в Держрезерві зовсім обнагліли

Урядовці мають намір ліквідувати Держрезерв України. Про це уже лунали заяви міністра економрозвитку Ігоря Петрашка. Мовляв, у країнах ЄС так багато запасів не роблять, а наявна в Україні структура працює за застарілими методами.

Водночас, відкритою залишається проблема розкрадання з Держрезерву, де виявили зникнення 150 тис. т, це 2700 вагонів зерна на 800 млн грн, а хто поставив «на колеса» майно українців – невідомо. За ким має стояти здорове рішення щодо Держрезерву – за правоохоронними органами та прокуратурою, які мають знешкодити та покарати корупціонерів, тим самим зберегти компанію, а з нею й чинні для неї вимоги щодо об’ємів запасів на випадок форс-мажору в Україні, чи рішення за урядовцями, готовими уже незабаром його ліквідувати?

 Між реальним заповненням Держрезерву та звітами – пробіли

Факт розкрадання на трьох підприємствах Держрезерву 150 тис. т зерна, про який заявляли навесні 2020 року – не перший в історії. Народний депутат 7-го та 8-го скликань від партії «Народний фронт» Максим Бурбак розповідав, що на початку минулого року консерви з Держрезерву роздавали як політичні презенти, а у 2012-му в запаси начебто потрапила свинина з АЧС.

На початку 2019 року м’ясні консерви Держрезерву, у яких закінчувався термін придатності, на безоплатній основі передали Запорізькій, Луганській обласним адміністраціям і Чернівецькій міській раді на соціальні потреби – їх пустили на банальний підкуп виборців. Восени 2012 року Держрезерв цілком офіційно придбав тушонку зі свиней, яких напередодні винищили в кількох запорізьких селах через африканську чуму. Так ось, закупівлю провели відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України за підписом прем’єр-міністра Миколи Азарова та міністра Петра Порошенка, і підпорядкований його відомству Держрезерв Олексія Лелюка сумлінно купив усе, що вимагалося», – сказав Бурбак.

Колишній керівник Держрезерву Ярослав Погорілий заявив, що коли він прийшов на посаду у грудні 2019 року, то побачив, що орган далеко не  готовий до виконання основних завдань. А це передбачені у ЗУ «Про державні матеріальні резерви» забезпечення потреб у особливий період, стабілізаційні заходи та матеріальна допомога, а також забезпечення ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

За документами Держрезерв був більш-менш заповненим, по факту – ні. Коли я прийшов, то від максимальної потреби, яка може там зберігатися, у середньому було тільки 3%. За ринкової вартості закупівлі 5200 грн за тонну зерна, із Держрезерву воно продавалося з дисконтом 2000 грн за тонну», – розповів Погорілий.

Колишній керівник Держрезерву розповів, що 97% запасів втрачала Україна через невигідні продажі та крадіжки.

«За рахунок чого функціонує Держрезерв? За рахунок того, що він продає. От, наприклад, заклали 10 тис. т зерна у 2010 році. 2 роки воно полежало, потім його освіжували, тобто продавали, а за вилучені ресурси купували нове. Тож Держрезерв виходив на ринок, а там уже є свіже зерно. Це старе вже непотрібне ще й тому, що воно трішки втратило у якості, бо не дуже відповідально його зберегли. І ми його продаємо з дисконтом: наприклад, за ринкової вартості закупівлі 5,2 тис. грн за 1 т зерна, із Держрезерву воно продавалося з дисконтом 2 тис. грн за т. І тепер за отримані кошти (на 90% суми) ми маємо закласти нове. 10% отриманих коштів мусіли йти на підтримання «штанів» Держрезерву, тобто на поточні витрати. За такої динаміки запаси постійно зменшувались. Також були присутні крадіжки. Результат – 97% немає», – сказав Погорілий.

На запитання про те, хто причетний до корупції у Держрезерві, Погорілий відповів так:

Я не суддя. Це мають сказати спецслужби. Почалося з кінця 1990-х. Були люди, які нічого не крали. Вони, як і я, недовго там протрималися. З позиції розвитку, було декілька спроб реформувати Держрезерв. Але чомусь так складалося, що діалогу між Держрезервом і Мінагро чи Мінекономіки постійно не було. Зі свого боку намагався зробити все необхідне, щоб силові структури не затягували».

Також Ярослав Погорілий назвав 3 схеми розкрадання майна в Держрезерві.

«Якщо ми починаємо з початку нульових, то перша схема – це товарні кредити. Коли Кабмін зобов’язував Держрезерв виділити комусь газ, який свого часу був у резерві, паливо, зерно і так далі. З нами мали розрахуватися у кінці року, але не розраховувалися. Ми йшли до Мінфіну. У Мінфіні казали: «Окей, ми це закладаємо вам до бюджету на наступний рік», але нічого не давали. З цього все розпочалося. Друга схема – непрозорі торги й аукціони. Останніми роками закупівлі проводилися відповідно до Закону «Про державні закупівлі» на майданчику «Прозоро». А от реалізація всього майна до кінця 2019 року здійснювалась у ручному режимі. Як правило, невідомо де, на 20-й сторінці непрацюючого старого сайту було оголошення про те, що буде реалізація і всіх запрошували. На таких аукціонах тонна зерна могла піти за ринкової ціни зерна 5800 грн/т за 1200 грн. Третя схема – заниження тарифів. Прикордонна територія (Ужгород): державна організація зі складами зберігання (холодильники, морозильники), які зберігають ті самі ягоди, заморозку, котру активно експортують на Європу, демонструвала заниження тарифів удвічі. Також крадіжки, безтоварні операції тощо», – сказав Погорілий.