Менеджер по-президентськи: три роки “схем” в Укроборонпромі

Різноманітні “схеми” залишаються візитною карткою концерну “Укроборонпром” навіть після трьох років війни. І хоча закупівлі гіганта фактично закриті від очей громадськості, свіжі кримінальні справи трохи підводять завісу. При новому, начебто успішному менеджменті з колись потужних бронетанкових, авіа- та машинобудівних заводів державні кошти вимиваються через фіктивні одноденні контори.

Причому загальну ситуацію ускладнює бездіяльність вищих органів влади та кумівство, яке розквітло в концерні по-новому.

Наприкінці лютого цього року слідчі Обухівської поліції, що на Київщині, через судову ухвалу отримали право вилучити документи непримітної тамтешньої ТОВ “Фірми “Пауер”.

Перебіг судової справи фактично розкрив деталі, як виводяться гроші із оборонних заводів. Досить підозрілим є те, що імениті державні підприємства неначе по команді зверху укладають контракти з сумнівними комерсантами, які загрузли в кримінальних справах.

“Фірма “Пауер” є кваліфікованим постачальником концерну “Укроборонпрому” – тобто пройшла складну перевірку служби безпеки концерну щодо наявності ресурсів, досвіду та персоналу.

Протягом 2014-16 років ряд державних заводів-флагманів – а саме Київський бронетанковий завод, авіабудівний “Антонов“, Жулянський машинобудівний “ВІЗАР“, конотопський “Авіакон” та столичний “Арсенал” (підпорядкован Державному космічному агентству – УП) – платили гроші “Фірмі “Пауер” за постачання товарно-матеріальних цінностей для потреб оборонного комплексу. А вже “Пауер” перераховував гроші за товари цілій плеяді інших фірм, які не мали виробництва, персоналу, обладнання і так далі.

На думку слідчих поліції, обухівські комерсанти на фіктивній торгівлі з концерном привласнили понад 3,3 мільйони гривень. І це тільки за офіційними попередніми підрахунками.

Досить красномовними є список постачальників “Пауера”.

Наприклад, “Софтпро-Трейдинг” та “Софтпро-Технолоджі” – дві фірми, які паралельно фігурують в кримінальній справі щодо закупівлі Міноборони бронежилетів та касок у підприємства “Темп-3000”2014 року. Тоді Міністерство переплатило зайвих 23,2 мільйони гривень ПДВ, які не мало платити через звільнення імпортерів товарів для потреб АТО від даного податку.

За даними військової прокуратури, отриманими з бюджету грошима “Темп-3000” розраховувався за комплектуючі з низкою фірм, які вели фіктивну діяльність і використовувалися для конвертування бюджетних грошей у готівку.

Директор ТОВ “Інвестбуд Союз”, ще одного партнера “Фірми “Пауер”, взагалі дав пояснення, що до “Інвестбуду” не має жодного відношення.

Цікавість викликає також ТОВ “Грант Тайм”, яке згадується в кількох кримінальних справах, зокрема як проміжна ланка в “схемі” Курченка по розсіянню 146 мільйонів гривень, зароблених протягом 2012-15 років на постачанні газу комунальному підприємству “Харківські теплові мережі”.

Під час харківського кримінального провадження “директор” “Грант Тайму” також визнав, що фірмою не керував.

Загалом більшість засвічених на відкритих платформах партнерів “Пауера” мають три характерні риси:

1) або створені в 2014 році,

2) або фігурують в різних ролях в кримінальних провадженнях,

3) або податкова їх не знайшла за офіційними адресами реєстрації. А це переважно промзона, спальні райони і приватний сектор.

Фіктивні роботи на 3,3 млн. грн.

за підрахунками слідчих СБУ

Якщо перша “схема” дозволяє вивести гроші державних заводів, то друга – уникнути тим же заводами сплати податків – із великою вірогідністю для того, щоб в майбутньому зекономлені гроші конвертувати в готівку через ланцюжок фіктивних фірм.

Яскравий приклад: фігурант кримінальних справ ТОВ “Віка-Трейд”.

Власником та директором фірми від 2015 року являється громадянин Валерій Земляний, який паралельно з того ж часу є власником та директором ще 9 фірм різної спеціалізації, розкиданих по всій Україні.

Як вбачається з кримінальних справ, Миколаївський бронетанковий завод протягом 2014-15 років переплачував за товари ТОВ “Віка-Трейд” та ТОВ “Спецбудпостачання”.

Відтак шляхом завищення податкового кредиту з ПДВ ухилився від сплати податків на суму 1,7 мільйони гривень.

У той же період інший велетень, Житомирський бронетанковий завод також купував товари за завищеними цінами у “Віка Трейд” і ще в десятка фірм “з сюрпризами”.

Сайхан Тамарілаєв, власник “Пацифік 2” торгує в Москві запчастинами до ЗІЛ, ГАЗ та УРАЛ

VK.COM

Зокрема, ТОВ “Партнер Центр ЛТД”засвітилося в іншій кримінальній справі як клієнт конверт-центру мінімізації податків.

Чи ТОВ “Пацифік 2”маловідомого московського бізнесмена з Москви Сайхана Тамарілаєва.

“Пацифік 2” потрапив на шпальти кримінальних видань після вироку екс-директору іншого бронетанкового заводу, вже Львівського, який отримав умовний термін за службову недбалість.

А саме – завод сплатив “Пацифіку” понад 2 мільйони гривень за нібито ремонт танкових двигунів перед відправкою в АТО, який робився переважно на папері, а не в танках.

Колективна безвідповідальність під час війни

Заводи “Укроборонпрому” часті гості корупційної хроніки.

Переглядаючи реєстр судових рішень, виникає просте і водночас критичне питання: як так сталося, що стратегічні підприємства під час війни є захищеними від контролю суспільства, але не захищеними перед ділками?

Відповідь криється в історії створення концерну, а також в політичних особистостях, які нині “приглядають” за оборонним господарством.

Усе почалося у 2010 році, коли тодішній прем’єр Микола Азаров створив концерн “Укроборонпром”, під управління якого звів підприємства з різних міністерств. Противники тої реформи наголошували, що це було створено умисно, аби сконцентрувати ресурси сотні заводів під одним керівником, а відтак полегшити управління корупційними потоками.

Подібна теза підтверджена пірамідою контролю над “Укроборонпромом”, яка фактично зосереджує всю повноту влади над концерном в руках президента України та залежного від нього генерального директора концерну.

Основні органи діяльності концерну – Наглядова рада, рада директорів підприємств, генеральний директор та аудитори концерну. За повноваженнями рада директорів є стратегічним органом, який, наприклад, напрацьовує інвестиційні плани. Реально впливовими є Наглядова рада та гендиректор.

Серед ключових функцій Наглядової ради варто виділити:
– контроль за діяльністю концерну;
– призначення аудиторів концерну;
– ініціювання аудитів та інших перевірок в концерні;
– подання щодо притягнення до відповідальності чиновників концерну.

В теорії Наглядова рада є самостійною через уявний політичний баланс – адже три члени в раду призначаються президентом, ще два – кабінетом міністрів. Однак, в реаліях України незалежність нівелюється.

За квотою президента члени Наглядової ради були призначені ще 2014 року тимчасовим керманичем країни Олександром Турчиновим. Від кабміну ані при Яценюку, ані при Гройсману кандидатури від уряду не подавалися. Трьох голосів вистачало, аби рада якось ухвалювала рішення.

А з кінця минулого року рада й зовсім неправомочна – у жовтні 2016 року повноваження склав Сергій Пашинський. Тим самим правомочність ради завершилася.

І ось, 11 квітня 2017 року стало відомо, що в кабміні визріло рішення – просунути в Наглядову раду “Укроборонпрому” знову ж-таки, людей президента.

Фактично, поки Порошенко і Гройсман були бездіяльні й не формували нову раду, вони прямо підігравали лише одній людині – генеральному директору концерну.

Гендиректор концерну за повноваженнями у відсутність Наглядової ради має необмежені повноваження. Серед яких варто виділити:

– призначення та звільнення власних заступників;
– призначення та звільнення керівників підприємств концерну;
– подача Наглядовій раді Концерну пропозиції щодо кандидатур аудиторів концерну;
– моніторинг фінансової діяльності концерну;
– забезпечення проведення щорічних аудиторських перевірок концерну;
– контроль за діяльністю концерну.

Херсонський клан

У липні 2014 року президент Петро Порошенко призначив на посаду гендиректора херсонця Романа Романова. Останнього з керманичем країни пов’язують давня бізнесова та політична дружба.

Свого часу топ-менеджер Романов очолював виборчий штаб кандидата в президенти Порошенка. З 2003 року був офіційним дилером корпорації “Богдан” Порошенка на Херсонщині.

З перших днів Романова на посаді піар-служба концерну дотримується в медіа трьох ліній. Перша: Романов та його команда – це висококласні менеджери міжнародного рівня. Друга: “Укроборонпром” активно очищається від корумпованих директорів заводів. І третя: концерн суттєво покращив власний фінансовий баланс, активно розробляє надсучасну техніку та освоює нові зарубіжні ринки.

Але, є кілька “але”.

Це – регулярні кримінальні корупційні справи. А також земляцтво з ознаками непотизму, яке не вдається приховати піарникам. Між іншим, до кримінальних проваджень команда Романова відноситься досить філософськи. Мовляв, “немає вироків – немає порушень”.

Як вже не одноразово обговорювалося в пресі, ключові посади в концерні при Романову обійняли одразу кілька херсонців. Це:

Артур Херувімов, заступник гендиректора з розвитку. Відповідає за фінансово-господарський напрям.

Володимир Кострицький, заступник гендиректора. Люстрований 2014 року із лав Генпрокуратури. Спеціаліст з протидії конвертаційним центрам.

На посаді Кострицький замінив Сергія Пінькаса, екс-віце-мера Цюрупинська, Херсонщина. У липні 2016 року Пінькас приступив до керівництва Миколаївським портом. На всю країну прізвище підлеглий Романова став відомим після того, як на початку 2016 року тодішній міністр економіки Айварас Абромавічус заявив, що іде у відставку через тиск старого друга президента Ігоря Кононенка. Останній нібито нав’язував в заступники з питань оборони саме Пінькаса.

У липні 2015 року батько Сергія, Володимир Пінькаспереміг в конкурсі “Укроборонпрому” і посів посаду директора Херсонського державного заводу “Палада”, де створюються найбільші в світі плавучі доки на залізобетонних понтонах. До призначення Володимир Пінькас керував управлінням пенітенціарної служби в Херсонській області.

Місяць назад Житомирський бронетанковий завод очолив уже вдруге за два роки ще один менеджер з Херсону Михайло Мосін, який до цього керував комунальним підприємством “Херсонелектротранс”. Перший раз припав на 2015 рік, але медіа підняли тему про кримінальні справи Мосіна, через що останній пішов.

Розслідувач наводить кілька успіхів менеджерів з Херсону: “Михайло Мосін та Артур Херувімов є колишніми бізнес-партнерами.

У 2009-му році Херувімова як його директора разом з головним бухгалтером притягували до відповідальності за ухиляння від сплати податку на прибуток.

Журналіст Любомир Ференс першим у своїх матеріалах дійшов висновку, що “Укроборонпромом” править “клан”.

Мосін на малій батьківщині відомий тим, що 2014 року як директор комунального підприємства “Херсонелектротранс” був засуджений за підроблення документів для оплати неіснуючих ремонтів приватній фірмі”.

Замість висновків

Без Наглядової ради повна відповідальність за “Укроборонпром” лежить на генеральному директору Романові Романову.

Доки президент Петро Порошенко і прем’єр Володимир Гройсман не призначають власних членів до Наглядової ради, доти вони будуть спільно з Романовим нести політичну відповідальність за “схеми” на державних заводах.

І схоже, відповідальність розділятимуть ще довго. Адже як пояснили в уряді, нині розробляються залучення громадськості до роботи Наглядової ради, а Мінекономіки готує проекти відповідних нормативних актів, які, як відомо, можуть прийматися роками.

В “Укроборонпромі” від офіційних коментарів щодо того, чому заводи підписують угоди з сумнівними фірмами, відмовилися. Лише вказали у відповіді на інформаційний запит, що незалежна аудиторська фірма ТОВ “УПК-Аудит Лтд” здійснила аудит річної фінансової звітності Концерну за 2014-2016 роки, та запевнили, що тісно співпрацюють з правоохоронними органами.

У якості громадського контролю за господарською діяльністю Концерну, “Укроборонпром” запропонував слідкувати за Системою прозорих електронних тендерів, яку Держконцерн запустив “першим серед українських державних компаній в жовтні 2014 року“. У відповіді також зазначено, що це дозволило заощадити більше 892 мільйонів гривень: “Відкриті торги дозволяють звести нанівець корупційні ризики, забезпечити громадський контроль над використанням оборонних коштів, залучати надійних і відповідальних постачальників, закуповувати товари і послуги за найвигіднішими цінами“.

По всіх інших питаннях прес-служба Концерну послалась на “таємницю слідства” щодо матеріалів правоохоронних органів, тож не може надавати коментарі по наявним розслідуванням. Лише зауважила, що не всі перелічені у запиті підприємства входять до складу ДК “Укроборонпром”.

У приватних бесідах представники концерну тримаються тези: якщо вироків немає у судових справах, значить, порушення не доведені. А наступ правоохоронців – то все утиски різних політичних груп, які хочуть взяти під контроль директора концерну.

Втім, така лінія захисту має два суттєвих недоліки. По-перше, Романов – людина президента, який особисто контролює ряд силових відомств, судову владу та частину парламенту. А по-друге, фіктивні ознаки фірм, з якими, наче по наказу, заключали угоди ряд державних заводів.

Це все дає підстави думати, що “схеми” організовували саме в центральному офісі “Укроборонпрому”.

Разом з тим, наведені у тексті історії є лише тією верхівкою айсбергу, яку видно в реєстрі судових рішень. Звичайно, наївно думати, що за зловживаннями стоїть особисто президент. Скоріше за все, директор концерну, користуючись лояльністю першої особи держави, вибудував власну неефективну систему контролю в “Укроборонпромі”, у тому числі через земляцтво та відсутність самостійної Наглядової ради.

Змінити докорінно ситуацію в концерні під силу лише двом особам – президенту Петру Порошенку та його політичному партнеру прем’єру Володимиру Гройсману.

Заводи, центральний офіс “Укроборонпрому” та їх підрядники мають пройти незалежний аудит, щоб відсіяти корумпованих директорів та фіктивні фірми.

А правоохоронні органи мають отримати чіткий сигнал від головнокомандувача, що кримінальні справи навколо концерну варто пришвидшити, аби наказати по закону всіх організаторів “схем”.

Гліб Канєвський, Центр “Ейдос”, спеціально для УП

Розслідування проведене в рамках проекту Центру локального самоврядування “Без корупції” за фінансової підтримки програмної ініціативи “Демократична практика” міжнародного фонду.