Чи переміг Майдан у Польщі?
Масові протести у Польщі, що стали наслідком ухвалення суперечливих законів щодо судової системи в країні, можуть завершитися вже у понеділок, 24 липня. Протестувальники вважають, що здобули перемогу, оскільки президент Польщі Анджей Дуда заявив, що ветує два з трьох законів.
Закони, які ухвалив польський сейм, надавали урядові країни повний контроль над судовою системою в країні.
Це призвело до масових акцій протесту: кілька десятків тисяч поляків вийшли на демонстрації у Варшаві, Кракові, Познані та інших великих містах.
Опозиція переконана, що закони завдають удару по незалежності судової влади.
Їх також засудили в ЄС, ОБСЄ, а також правозахисні організації. Зокрема, керівник Європарламенту Антоніо Таяні заявив, що вони послаблюють незалежність польського суду та нівелюють принцип розподілу влади. Він закликав президента Польщі запобігти цьому.
Анджей Дуда, повідомляючи про вето, сказав: “Я шкодую, що законопроекти не були презентовані мені перед тим, як їх розглянув сейм”.
Що у законах?
Перший закон, ухвалений сеймом, стосувався формування Національної ради юстиції. Партія при владі “Право і справедливість” встановила у законі, що право формувати цю раду надається парламенту. Зараз більшість у ньому має ця партія і від якої президент Польщі був обраний на посаду.
Другий закон, схвалений парламентом, надавав міністрові юстиції повноваження призначати головних суддів окружних та апеляційних судів країни.
Згодом неочікувано з’явився третій законопроект – про нову реформу Конституційного суду країни. У ньому пропонувалося радикально оновити склад КС і надати міністрові юстиції право змінювати більшу частину членів Конституційного суду.
Опозиція і протести
Парламент розглядав ці закони під посиленою охороною і під акомпанемент вигуків протестувальників “Ганьба!”.
Представник найбільшої опозиційної фракції – “Громадянська платформа” – назвав 18 липня, день, коли розглядалися закони, “днем смерті демократії”.
У той же час, польське видання Rzeczpospolita написало, що не всі у Польщі поділяють таку думку, а соціологічні опитування показували, що значна частина поляків або не розуміє проблеми змін законодавства щодо призначення суддів, або навіть підтримує їх.
Окрім того, нещодавнє опитування засвідчило, що суперечка довкола закону про суддів не тільки не послаблює рейтинг владної партії, а навпаки – додає їй популярності.
На думку видання, це, передусім, є демонстрацією того, що багато хто у Польщі насправді вважає, що судові еліти слід змінювати. Без застережень щодо брутальності методів.
На це звертає увагу і польський експерт Пьотр Козаржевський.
“Судова система працює не дуже добре. Але її головна проблема – не у тому, що вона занадто незалежна, а в тому, що технічно вона не завжди ефективна, рішення ухвалюються роками. Однак причина низької ефективності судової системи – не в тому, що над нею немає політичного контролю, який намається запровадити влада”, – каже політолог.
Позиція уряду
Реформи судової системи правляча партія “Право і справедливість” проводить давно і не вперше говорить про те, що, отримавши народний мандат на формування уряду, повинна мати вплив і на судову систему.
Пояснюючи необхідність реформ у судовій системі, представники уряду неодноразово заявляли, що новації мають очистити суди від корупції і покласти край закритій елітарній системі призначень на судові посади.
Міністр юстиції Збігнєв Зебро впевнений, що досі порядок призначення суддів був недемократичним.
“Ми хочемо припинити корпоратизм і відкрити доступ кисню демократії. Польща – демократія, заснована на верховенстві закону. Це не країна, де повинні правити судді”, – заявляв він нещодавно.
Але критики уряду бачили у таких заявах відвертий популізм, спрямований на поляків, які не задоволені тим, як працює судова система.
Суворі заяви Брюсселя
Президент Європейської Ради і колишній прем’єр Польщі Дональд Туск заявив, що закони про суди “переносять нас – в політичному сенсі – в часі та у просторі назад та на схід”.
Ініціатива президента, ймовірно, на якийсь час послабить критику органів ЄС, але не зупинить її взагалі. Адже влада Польщі вже не вперше наражається на критику ЄС через свої рішення.
Зокрема, без конкретних наслідків залишилися попередження європейських органів, пов’язані з ухваленим у січні 2016-го закону про державні ЗМІ Польщі. Тоді уряд отримав право призначати і знімати головних редакторів державного радіо і телебачення. Сталося це після того, як партія “Право і справедливість” звинуватила журналістів у тому, що під час передвиборчої кампанії її навмисно очорнювали.
Поки що, підкреслює політолог Пьотр Козаржевский, уряд у Варшаві заохочує досить поширене в Польщі уявлення про те, що керівні органи ЄС переслідують свої інтереси і багатьма своїми діями шкодять Польщі.
“Якщо в цій ситуації Брюссель зробить якісь рішучі кроки, не факт, що це призведе до бажаних політичних наслідків у Польщі, а не згуртує народ навколо партії “Право і справедливість” та її лідера Ярослава Качинського”, – каже експерт.
Не надто лякають Варшаву і попередження про те, що Польщу можуть позбавити права голосу в ЄС.
Останнім часом у суперечках Варшави та Брюсселя стала очевидною позиція Угорщини, яка заявила, що не підпишеться під санкціями щодо свого північного сусіда.
Багато хто впевнений, що навіть якщо тривалі процедури, що передують голосуванню про призупинення права голосу для країни-члена Євросоюзу, дійдуть до вирішального засідання, – Будапешт, ймовірно, проголосує проти покарання Варшави.
Одна з причин – уряд Віктора Орбана сподівається, що поляки не залишаться осторонь, якщо у схожій ситуації опиниться Угорщина – яку в Європі критикують за незгоду з політикою Європи щодо біженців і за спроби закрити ліберальний Центральноєвропейський університет у Будапешті.