Чи бояться депутати втратити недоторканність?
Поки депутати думають над тим, чи позбавляти імунітету п’ятьох колег, ВВС Україна поспілкувалася з іншими парламентарями – чи не бояться вони самі потрапити у аналогічну ситуацію.
У середу Генпрокуратура України внесла до Верховної Ради подання про зняття недоторканності одразу з п’яти парламентарів.
Підозри у прокурорів різні: від хабарництва до незаконного виділення землі в Києві.
Поки депутати думають над тим, чи позбавляти імунітету п’ятьох колег, ВВС Україна поспілкувалася з іншими парламентарями – чи не бояться вони самі потрапити в аналогічну ситуацію.
Кого і у чому підозрюють
Напередодні генпрокурор Юрій Луценко опублікував у Facebook підозри прокуратури по кожному з п’яти депутатів:
- Андрій Лозовий (“Радикальна партія”) – “ознаки навмисного ухилення від сплати податків в розмірі 1,846 млн грн”;
- Олесь Довгий (група “Воля народу”) – “ознаки зловживання службовими обов’язками, вчинених у співучасті, з метою незаконного відчуження 10 земельних ділянок природно – заповідного фонду – заказника “Острів Жуків”, загальною площею 44,25 га”;
- Євген Дейдей (“Народний фронт”) – “ознаки незаконного збагачення на суму 6.1 млн грн”;
- Борислав Розенблат (БПП) – “ознаки зловживання впливом та хабарництва на загальну суму 280 тис дол”;
- Максим Поляков (“Народний фронт”) – “ознаки хабарництва на суму 7,5 тис. дол.”
“Тепер справа за парламентарями – вони мають надати згоду на те, щоби вищевказані народні депутати перевірили на власному досвіді дію законів, які вони розроблять та приймають для всіх громадян”, – заявив керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький.
Всі згадані у поданнях депутати називають ситуацію політичним переслідуванням за їхню діяльність у Раді.
Андрій Лозовий назвав генпрокурора “порошенківським Троянським конем”, який чинить тиск на фракцію “Радикальної партії” через її принципову позицію під час голосувань.
“Не зарікайся”
“Я голосувати (за подання про зняття недоторканності – Ред.) не буду, тому що мені не зрозумілі всі аспекти звинувачень”, – розповів ВВС Україна депутат від “Опозиційного блоку” Нестор Шуфрич.
Він відзначив, що ГПУ виконує свої функції, однак його насторожує така кількість подань.
Сам пан Шуфрич, якого у березні перевіряли щодо несплати податків, до можливого подання проти себе ставиться з обережністю: “Від тюрми і від суми не зарікайся. Я дуже обережно ставлюся до своєї діяльності поза парламентом… Поки всі питання, що виникали до мене, знаходили відповіді, які влаштували слідчі органи”.
Інший депутат – Валерій Карпунцов з БПП – вбачає у таких ініціативах ГПУ бажання відзвітуватися перед літніми канікулами.
“Це закінчення політичного сезону. На жаль, у нас усі гілки влади, зокрема і правоохоронці, втягнуті у цю систему координат. Кожен намагається показати якість і кількість своєї роботи”, – пояснює він ВВС Україна.
І додає, що серед депутатів дійсно є певний острах щодо можливих подань.
Пережиток?
Депутат Тетяна Чорновіл з “Народного фронту” особливих проблем у поданнях не бачить.
Вона вважає, що саме так їхні фігуранти зможуть розвіяти всі підозри щодо себе.
“Я завжди за це голосувала і буду голосувати. Навіть якщо кримінальна справа десь натягнута, і я вважаю, що людина невинувата. Тому що це єдина можливість для неї виправдатися”, – розповідає пані Чорновіл.
Вона закликає всіх колег ставитися до подань прокуратури спокійно: “Як би там не було, а посадити невинувату людину важко. Набагато легше облити її брудом”.
Інший депутат Сергій Лещенко взагалі вважає депутатський імунітет політичним архаїзмом.
“Депутатський імунітет – це пережиток, який давно мав бути скасований. Але у партій, які зараз формують порядок денний – “Народний фронт” і БПП – немає бажання і політичної волі це робити. На наступних виборах знову очікуйте гасел про те, що його скасують”, – переконаний Сергій Лещенко.
Він пообіцяв проголосувати за подання щодо колег, якщо їх винесуть на голосування.
Чи потрібен імунітет?
Нестор Шуфрич вважає, що інститут недоторканності треба залишити.
“Для тих, хто порушує закон, він (депутатський імунітет. -Ред.) не захист. А от захистити опозицію, щоб вона говорила правду і не була за це переслідувана – може. Уявіть собі, як би опозиція могла боротися з владою, якби не було цього імунітету?” – запитує депутат від “Опозиційного блоку”.
З ним частково погоджується депутат від БПП Павло Кишкар, який вважає недоторканність своєрідним “депутатським самозахистом” в умовах поки ще не належної роботи правоохоронної системи.
Валерій Карпунцов відзначає – у депутата мають бути гарантії його роботи, які убезпечать від стороннього впливу. Але вони не мають бути абсолютними.
“Це не має бути огульна недоторканність. Сам цей термін вже набив оскому у людей і має лише негативні асоціації: що депутат може когось збити на автомобілі чи застрелити, і йому нічого за це не буде”, – нарікає політик.
Водночас, він наводить приклад, коли імунітет справді може бути доречним: “От, скажімо, ви депутат і їдете на важливе голосування. Вас зупиняє поліцейський і у межах своїх повноважень дві-три години з’ясовує з вами стосунки. Ви пропускаєте голосування і голосів не вистачає”.
Також пан Карпунцов пропонує запровадити законну можливість депутату добровільно відмовлятися від імунітету – щоб слідство могло працювати.
Зараз такої можливості у парламентарів немає. Все має проходити через рішення всієї Верховної Ради.
Перспективи подань
Тепер всі подання повинен розглянути регламентний комітет Ради.
Зробити він це зможе лише через тиждень. Наступні п’ять днів депутати працюватимуть з виборцями.
На самому засіданні комітету має бути генпрокурор. Фігуранти подань зможуть дати свої пояснення щодо обвинувачень, хоча їхня присутність не є обов’язковою.
Регламентний комітет має право відправити подання на доопрацювання ГПУ, а може – надати свій висновок.
Після цього їх протягом тижня має розглянути Верховна Рада.
“Чекаємо на ці подання й будемо спокійно розбиратися. Приходьте, буде гаряче”, – запрошує член регламентного комітету Павло Кишкар.
Проте представник однієї з провладних фракцій на умовах анонімності розповів ВВС Україна, що, на його думку, голосів за ці подання у залі все одно не вистачить.
Він вказує на безрезультативність інших розслідувань проти депутатів, з яких Рада вже знімала недоторканність.