Чому ревуть ФОПи, якщо 3200?

Про наміри влади підвищити з 1 січня вдвічі мінімальну зарплату вже написано і сказано чимало. Гроші є, запевняють в уряді, а ті, хто проти – шатуни й агенти кремля. Насправді ніхто не заперечує, що за останні кілька років частка зубожілих людей в нашій країні, в тому числі з об’єктивних причин, значно зросла, і з цим потрібно щось робити. Але робити продумано, а не за рахунок збільшення тиску на малий бізнес.

А воно – збільшення тиску – є. Не миттям, так катанням, не підвищенням ставок податків, які ніби не головне, так через мінімалку. У Кабміні сподіваються на детінізацію і заклали на це в головному кошторисі на наступний рік збільшення надходжень на цілих 20,3 мільярди. (плюс 9,4 млрд. грн. до загального бюджету, плюс 10,9 млрд. грн. до місцевих бюджетів).

У разі якщо запланована урядом детінізація відбудеться, виникає питання, чому за це заплатять спрощенці. В першу чергу найчисельніша друга група, яких на сьогодні є близько 600 тисяч фізичних осіб. Давайте розбиратися чому.

Перша група ФОПів. Єдиний податок – 10% від мінімалки, квартальний ЄСВ для себе за ставкою 22% МЗП. Ставку єдиного податку для “першаків” у законопроекті №5132 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році” відв’язали від МЗП і прив’язали до прожиткового мінімуму 1600 грн. На цьому податкові послаблення не закінчилися. Іншим законопроектом — №5130 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” — пропонується для спрощенців першої групи зменшити мінімальну суму для нарахування ЄСВ до 0,5 мінімальної зарплати, тобто прожиткового мінімуму станом на 1 січня 2017 р.

Друга група ФОПів. Єдиний податок – 20% від мінімальної заробітньої плати, квартальний ЄСВ для себе за ставкою 22% МЗП. Ми на комітеті вже двічі зверталися до міністра фінансів Олександра Данилюка з проханням зберегти нинішнє навантаження на підприємців другої групи, оскільки для них ставка єдиного податку залишається прив’язаною до МЗП, але поки що залишилися непочутими. Отже, планується, що ФОПи другої групи сплачуватимуть вдвічі більше і єдиного податку, і ЄСВ. А якщо врахувати, що кожен ФОП може мати до 10 найманих працівників, то ріст виплат для  ФОПів 2ї групи вийде найбільшим.

Третя група ФОПів. Ставка єдиного податку обчислюється у відсотках від доходу: 3% для платників ПДВ, 5% для неплатників ПДВ. Тут усе залежить від спритності самих підприємців. А от ЄСВ також доведеться сплачувати вдвічі більше, та ще й не тільки за себе, а й за того хлопця (Податковим кодексом передбачено можливість спрощенцям третьої групи мати до 10 найманих працівників).

При підготовці бюджету урядовці обіцяли не підвищувати податкове навантаження на підприємців. В ЄС малий та середній бізнес є основою економіки. Тому виникає правомірне питання: “Чому ми йдемо в Європу суто українським шляхом – підвищуючи податки для малих та сумлінних?” Детінізація доходів та заробітних плат найманих працівників не повинна відбуватися за рахунок спрощенців. Якщо не вистачає коштів на покриття дефіциту бюджету, то шукати ресурси потрібно в інших місцях: митниця та контрабанда, великий бізнес, який ховається за спрощенцями, щоб реалізовувати контрабандний товар без документів та сплати податків, розкрадання коштів в державних підприємствах, трансфертне ціноутворення для тих, хто переносить податкову базу в низькоподаткові юрисдикції, запровадження звітності та сплати податків для контрольованих іноземних компаній задля запобігання виведенню коштів в офшори без оподаткування.

Тетяна Острікова
народний депутат України, член партії «Об’єднання «Самопоміч»