Боротьбу із незаконними соцвиплатами хочуть посилити: Мінцифри підготувало рекомендації

В Україні збираються посилити боротьбу із тими, хто отримує соціальні виплати незаконно. Так, пропонується розширити стоп-перелік чи сформулювати новий на основі даних інших органів, зокрема, отриманих Мінсоцполітики та Мінфіном під час верифікації соціальних виплат, даних Державної міграційної служби про втрачені, анульовані, здані паспорти, дані реєстру (списку) військово-облікових документів, пільгових посвідчень, зданих у зв’язку з державною реєстрацією смерті, даних правоохоронних органів тощо. На думку Мінцифри, це унеможливить виплати «мертвим душам», а також особам, які не мають права на ці виплати.

У Мінцифрі підготували рекомендації, як змінити роботу державних реєстрів, щоб перевіряти отримувачів соціальної допомоги та реєстраторів.

«Доцільно мати якомога повніший стоп-перелік на основі даних та інших органів, окрім ПФУ», – зазначають у Мінцифрі.

Так, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що його відомство провело дослідження, проаналізувавши 10 реєстрів, які найчастіше використовуються для надання послуг.

Серед них були Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР), Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ДРРП), Державний реєстр актів цивільного стану (ДРАЦС), Державний земельний кадастр (ДЗК), Єдиний державний демографічний реєстр (ЄДДР) тощо.

«Оцінили їх стан, ефективність роботи та найбільш поширені корупційні ризики.

Основні проблеми, які знайшли та розв’язуємо:

– незахищений доступ до реєстрів. У деякі реєстри все ще можна потрапити через звичайні логін та пароль, а це ризик незаконного доступу. Цей момент виправили за допомогою двофакторної авторизації під час входу, яка значно ускладнила шахраям доступ до реєстру;

– недосконале законодавство. Наприклад, поширеним явищем є реєстрація транспортних засобів за допомогою підроблених довіреностей або договорів комісії. Нотаріальне посвідчення могло б розв’язати цю проблему;

– відсутність взаємодії між реєстрами. Один із прикладів — соціальні виплати «мертвим душам». Відтепер перевірка даних про померлих осіб є автоматизованою. Ця взаємодія дозволяє оперативно інформувати Пенсійний фонд із боку Міністерства юстиції про факт смерті громадянина. Це, зокрема, дозволяє своєчасно надавати соціальну допомогу на поховання померлої особи та припиняти виплату пенсії.

Також розробили план із вдосконалення роботи реєстрів, який втілюватимемо в життя незабаром. Важливо ухвалити проєкт Закону № 2110 «Про публічні електронні реєстри», що дозволить стандартизувати реєстри.

Окрім цього рекомендуємо:

• Ввести єдиний унікальний номер запису (УНЗР) в усіх реєстрах, що містять дані про особу.
• Прибрати поле «Інше» і визначити чіткий перелік полів для кожного реєстру, оскільки саме з цим полем відбувається найбільше маніпуляцій під час реєстрації.
• Додати подвійну перевірку, щоб зменшити ризики незаконних реєстрацій. Вона визначатиме, чи є дії реєстратора законними. Реєстратор для перевірки має визначатися автоматизовано.
• Переглянути ролі користувачів реєстру, чітко розмежувати їх відповідно до виконуваних функцій та необхідних повноважень.
• Додати можливість перегляду власних даних із детальною історією перегляду, що дозволяє громадянам контролювати власні дані та (в разі незаконного використання) швидко повідомляти у відповідні органи», – зауважив він.

Окрім того, щодо інформації про нерухоме майно громадян, яка зберігається у БТІ, пропонується перевести в електронну форму діловодство щодо отримання архівних даних, які зберігаються на паперових носіях (через відповідне API), для унеможливлення подання підроблених довідок із БТІ; (Наприклад: існує програмне забезпечення, призначене для пошуку, перевірки автентичності документів та перегляду їхніх електронних копій у м. Києві не лише за «КП БТІ», а й за іншими суб’єктами господарювання).

Щодо Державного реєстру фізичних осіб платників-податків Мінцифри пропонує переглянути державну політику в частині необхідності збереження конфіденційного статусу даних про РНОКПП. «Можливо, доцільно надати платний публічний доступ до цих даних або надати можливість отримувати ці дані певним суб’єктам, на кшталт нотаріусів, адвокатів тощо», – зазначено у звіті.

Йдеться у рекомендаціях і про Єдиний державний реєстр судових рішень. Зокрема, пропонується реалізувати інформаційну взаємодію (інтеграцію) цього Реєстру з іншими реєстрами через відповідне API, а до цього моменту — шляхом надання повного безпосереднього доступу.

Відвідайте новий сайт БЕЗКОШТОВНИХ ОГОЛОШЕНЬ “Діловий Переяслав”.  Підписатися на наш сайт можна у Telegram