Борги за компослуги: коли в українців почнуть забирати квартири
Опалювальний сезон 2016/2017 виявився рекордно дорогим для українців. Уряд пропонує оформляти субсидії або платити за тепло в розстрочку. Боржників лякають і втратою майна. “Обозреватель” з’ясовував, чим ризикують українці в разі накопичення комунальної заборгованості.
Українці готові платити лише 62% від нарахованих за комунальні послуги платежів. Такі дані Державної служби статистики. В цілому ж борг населення станом на січень 2017 року становить уже понад 25 млрд гривень. При цьому найнижчий рівень оплати за комуналку – в Луганській, Закарпатській та Тернопільській областях.
Борги накопичуються тому, що суми в платіжках за комуналку виросли в середньому на 70% за останній рік. Зокрема, на газ з 1 травня 2016 року для всіх абонентів встановили єдину ціну в 6,879 грн за один кубометр.
Вартість 1 куб. м гарячої води залежить від регіону, а також наявності рушникосушки. У Києві сума коливається від 77 до 83 грн за кубометр.
Зросли і тарифи за опалення. У цьому сезоні українці отримували з жовтня 2016 року нові платіжки з сумами від 700 грн до 10 тисяч грн, в залежності від квадратних метрів.
Як результат, середня платіжка для сім’ї з 3-4 чоловік складає 4-5 тис грн. І це при мінімальній зарплаті в країні 3200 грн …
За даними Державної служби статистики, на першому місці борги за опалення і гарячу воду. На другому – електроенергія.
Тим, хто самостійно не може платити по рахунках, пропонують реструктуризувати борг на п’ять років і розплачуватися частинами. Інакше ЖЕК може в судовому порядку відібрати квартиру.
У Законі України “Про виконавче провадження” говориться, що заарештувати єдину нерухомість боржника можна лише в тому випадку, якщо сума боргу перевищує розмір 20 мінімальних зарплат. Тобто 64 тис. Гривень. При цьому термін позовної давності – три роки.
Юристи кажуть, що продаж квартири за комунальні борги – складна процедура, а суми боргів, як правило, не такі вже значні. Крім того, державні судові виконавці неохоче беруться за такі справи.
“ЖЕК може подавати до суду і за борг в 500 грн. Але тут йдеться про можливий арешт на рухоме майно, тобто машину, телевізор або побутову техніку”, – пояснив в коментарі “Обозревателю” адвокат Іван Ліберман.
За його словами, у злісних неплатників, які більш 5-10 років не платять за рахунками, можуть заарештовувати і нерухоме майно. Однак українці можуть оскаржити таке рішення суду.
“Після рішення суду буде сім-десять діб на оскарження. Завжди можна попросити реструктуризувати борг, почати його поетапно виплачувати”, – зазначив адвокат.
За словами Лібермана, зараз в суспільстві затишшя. Українці придивляються до нових тарифів, вчаться їх прораховувати і платити. Державні виконавці також не поспішають братися за справи щодо стягнення боргів.
“Влітку ситуація може змінитися. З липня почнуть діяти приватні виконавці, які будуть на користь держави забирати майно у боржників”, – зазначив він.