Бюджет 2021: кому пощастило найбільше
В Україні 289 голосами фракцій “Слуга народу”, “За майбутнє” та “Батьківщина” ухвалили бюджет країни на 2021 рік (№4000). Під тиском міжнародних кредиторів бюджет на пенсії й зарплати вирішили урізати, водночас витрати на медицину, як того просило профільне відомство, не підвищили. Про те, що потрібно знати про новий документ і на кому він відобразиться, розбирався OBOZREVATEL.
Мінімальну зарплату в 2021-му підвищать двічі. З 1 січня – до 6 тис. грн, а з 1 грудня – до 6,5 тис. Варто зазначити, що ще в першому читанні друге підвищення планувалося на липень. Але щоб скоротити видаткову частину (так вимагав МВФ), Кабмін пішов на поступки. Водночас скоротили й надходження до Пенсійного фонду. Ба більше, як показав досвід минулих років, насправді після підвищення мінімалки зростуть і загальні надходження до бюджету через збільшення середньої зарплати, поповнення бюджету податками.
Що змінили після першого читання:
- витрати скоротили (з 1,33 до 1,328 трлн грн);
- доходи збільшили (з 1,071 до 1,092 трлн грн);
- дефіцит зменшили (з 2,6 до 2,5 трлн грн).
На що скоротили витрати:
- на інвестиційні проєкти – на 1,129 млрд грн;
- Міносвіти – на 4,079 млрд грн;
- Пенсійного фонду – на 8,5 млрд грн;
- Державного фонду регіонального розвитку – на 4,86 млрд грн.
На що збільшили витрати:
- МВС – на 797,4 млн грн;
- Держпродспоживслужби – на 538,1 млн грн;
- МЗС – на 498,2 млн грн;
- МОЗ – на 3,94 млрд грн;
- Міненерго – на 350 млн грн;
- Офіс генпрокурора – на 2 млрд грн.
Близько 40% українців, які працюють, платять внески “на пенсії” з мінімальної зарплати. І чим вона вища, тим вищий мінімальний внесок. Крім того, ще 8,5 млрд грн вирішили забрати з ПФУ. У результаті осучаснення пенсій на 11% у березні можуть перенести на більш пізній період.
Як змінили основні показники
Кабмін відмовився підвищити зарплати медикам до 23 тис. грн, пояснюючи це тим, що й без того медичний персонал може розраховувати на надбавку в розмірі близько 30%. Крім того, скасували раніше затверджене підвищення зарплат учителям. А ось прокурорам пощастило більше. Їхній посадовий оклад збільшили на 600 грн – до 1,6 тис.
“Офіс президента не забрав у себе жодної копійки, хоча й обіцяв”, – прокоментував ухвалене рішення заступник голови профільного комітету Ярослав Железняк.
Також пощастило фізособам-підприємцям (ФОПам) – вони зможуть отримати по 8 тис. грн компенсації за час січневого локдауну (на це виділять близько 12 млрд грн), крім того, їх частково звільнили від єдиного соцвнеску і від обов’язку вести чесний облік, а значить – платити чесні податки.
Крім того, для першої групи введуть податкові канікули на весь період дії посилених обмежень. Тобто вони зможуть не платити податки.
Витрати на Раду зростуть на пів мільярда, а наповнення – під питанням
Утримання кожного депутата в 2021-му обійдеться українцям у 6 млн грн. У цю суму входять усі витрати: починаючи від зарплати і закінчуючи витратами на автопарк і друк документів. Загалом витрати на Верховну Раду становитимуть 2,5 млрд грн, хоча ще торік вони були на рівні 2 млрд грн.
Крім окладу, депутатам також дають гроші на виконання своїх функцій (витрати розміром у ще одну зарплату), а також компенсацію оренди квартири (близько 19 тис. грн на місяць), 25 прожиткових мінімумів на помічників (з 2021-го це 56,7 тис. грн).
МВФ переконливо просив Мінфін скоротити дефіцит, тобто зменшити різницю між витратами і доходами. Щоб задовольнити таку вимогу, уряд не тільки скоротив витрати, зокрема й коштом соціальної сфери, а й вирішив збільшити показник за доходами.
“Ситуація така, що бюджет буде неможливо виконати без співпраці з міжнародними організаціями, – каже глава Центру аналізу публічних фінансів і публічного управління Київської школи економіки Дарина Марчак. – Це означає ризик повторення бюджетної кризи цього року”.
Витрати за міністерствами й відомствами:
- Апарат Верховної Ради – 2,5 млрд грн;
- Державне управління справами – 2,8 млрд грн (дачі, їжа, санаторії для можновладців);
- Секретаріат Кабміну – 1,1 млрд грн;
- Держслужба статистики – 1,2 млрд грн;
- комісія з азартних ігор – 115,9 млн грн;
- Офіс генпрокурора – 11,5 млрд грн;
- МВС – 85,3 млрд грн;
- Адміністрація прикордонної служби – 13,3 млрд грн;
- Нацполіція – 34,5 млрд грн;
- Мінекономрозвитку – 12,8 млрд грн;
- МЗС – 5,3 млрд грн;
- Міністерство з питань ветеранів – 615,8 млн грн;
- Міністерство освіти і науки – 35,8 млрд грн;
- Міненерго – 5,3 млрд грн;
- Мінсоцполітики – 310,6 млрд грн;
- Пенсійний фонд України – 195,3 млрд грн;
- Міністерство цифрової трансформації – 456,1 млн грн;
- Міністерство інфраструктури – 1,7 млрд грн;
- Державна митна служба – 4,5 млрд грн;
- Державна податкова служба – 10,5 млрд грн;
- Мінфін – 188 млрд грн (з них 156 млрд грн на держборг);
- Міністерство культури – 10,09 млрд грн;
- СБУ – 14,7 млрд грн;
- Фонд держмайна України – 743 млн грн.
Де брати ці доходи – головне питання. Можливо, допоможе значне прискорення інфляції. Якщо раніше і уряд, і Нацбанк орієнтувалися на рівень зростання цін менш ніж 5%, то зараз на 2021-й анонсують уже 7,3%.
Тобто, розігнавши інфляцію, можна збільшити обіги й податкові надходження з них. “Але якщо інфляція буде меншою – бюджет отримає менше доходів. Також у бюджеті закладено деякі передумови до поліпшення адміністрування податків і, відповідно, надходжень”, – у коментарі розповів колишній в.о. міністра економіки України Павло Кухта.
Кому дістанеться український бюджет
- витрати на оборону і безпеку становитимуть 267 млрд грн (збільшаться на 21 млрд порівняно з 2020-м);
- освіта обійдеться в 174 млрд грн;
- бюджет на медицину становитиме 159 млрд грн (на 27,5 млрд грн більш ніж у 2020-му й на 37 млрд грн менше ніж потрібно);
- на соціалку виділять 324 млрд грн (плюс 7,5 млрд грн);
- на “Велике будівництво” віддадуть 150 млрд (плюс 20,7 млрд).
Усього країна планує наступного року взяти кредитів на загальну суму в 24,5 млрд доларів. Наприклад, тільки в Міжнародного банку реконструкції та розвитку хочуть узяти 2,3 млрд доларів. Також важливо зазначити, що витрати, наприклад, на Державне управління справами, яке займається утриманням санаторіїв, дач, забезпеченням продуктами президента і представників влади, навіть перевищують витрати на Верховну Раду.
Головні показники:
- Зростання ВВП – 4,6%
- Інфляція – 7,3%
- Середньомісячна зарплата – 13 600
- Рівень безробіття – 9,2%
- Курс, який закладений у бюджеті, – 29,1 грн/$.
Хто голосував
Зазначимо, що рішення підтримали “Слуга народу”, “За майбутнє”, “Батьківщина”, водночас ОПЗЖ, “Голос” і “Європейська солідарність” не дали жодного голосу.
Rez golos (7) from ssuser9b5afe
Бюджет України ухвалили на догоду МВФ. І в самих нардепів, і в експертів є запитання до того, чи вдасться наповнити скарбницю з урахуванням, що на непопулярні заходи, наприклад, з ФОПами, влада піти відмовилася. А популізм і економіка несумісні. Але якщо для фізосіб-підприємців уряд створив особливі умови, то для пенсіонерів, бюджетників навпаки – зростання зарплат і пенсій переносять.