Беззахисні береги Києва (розслідування)
Приватні житлові забудови на берегах річок паплюжать природний ландшафт та псують стан довкілля. Та ті, хто при владі, наполегливо вигадують нові й нові способи відкусити собі ласий шматок узбережжя, ще й перегороджуючи при цьому людям доступ до води. Під час нашого розслідування виявилось, що у Києві документація, що визначає межі берегів на яких не можна будувати, – просто зникла. Тому й панує такий забудовний хаос. Розслідування програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший».
Труханів острів – частина суходолу на Дніпрі, земля навпроти історичного київського Подолу. Саме тут минулого року фірма «Атіка», що належить заступникові керівника Держуправління справами, яке забезпечує роботу президента України,Євгенові Сарнацькому, просила у Київради 2 земельні ділянки.
Заступник керівника Держуправління справами Євген Сарнацький
І хоча депутати Київради не надали землю, на проханих земельних ділянках з’явилися новобудови.
На світлині проекту землеустрою річної давнини на землі, яку просила фірма, крім дерев, у 2015 році нічого не було.
Нині ж на цій землі – новобудова і паркан, що ускладнюють або навіть унеможливлюють доступ громадян до Дніпра.
Там, де ще рік тому були лише дерева, з’явилася будівля
Там, де ще рік тому були лише дерева, з’явилася будівля
Впадає в око те, що фірма чиновника цю землю просила виділити «для експлуатації та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу». Але на той момент, відповідно до світлини проекту землеустрою, ніякого комплексу не існувало. Отже, землю ця фірма ще не отримала, а нові споруди на ділянці уже з’явилися.
Схожа історія і з іншою ділянкою, яку просить ця ж фірма чиновника. На ній біля будинків, які були тут раніше, з’явилася і нова споруда.
З другою ділянкою, на яку претендувала фірма Євгена Сарнацького, схожа історія
Обидві ділянки торік фірмі чиновника Київрада не виділила. Цього року компанія повторно просить надати згадані землі в оренду.
Євген Сарнацький, заступник керівника Держуправління справами, розповів, що грає на цих ділянках у футбол. Він запевнив «Схеми», що нічого про новобудови не знає, бо передав усі справи розпорядниці, яка й опікується його майном. «Я там приїжджаю, граю у футбол інколи, але я не бачив, щоб там щось змінилося наочно, я не знаю, які споруди там з’явились. Я державний службовець, я одразу передав управління всіма своїми корпоративними правами третій особі», – зазначив він.
Відповідно до українських законів, треба спочатку отримати дозвіл на оренду землі, а вже потім дозвіл на будівництво, бо інакше це будівництво вважатиметься самочинним. Очільник апарату Київської міської адміністраціїВолодимир Бондаренко обіцяє передати матеріали щодо цієї землі до прокуратури.
«Якщо в тебе землі немає, статус будівництва в будь-якому разі – самочинне будівництво. Я спрямую в департамент земельних ресурсів цей матеріал. Вони виїдуть з перевіркою на місце, складуть акт про самовільне зайняття земельних ділянок і передадуть його в прокуратуру», – повідомив він у коментарі «Схемам».
Цього року фірма «Атіка» знову просить у Київради надати їй згадані земельні ділянки в оренду, оскільки торік це питання не було розглянуто. Для цього фірма передала документи на розгляд у мерію зі зменшеними межами захищених від забудов земель Труханового острова. Якщо подивитися на електронну карту Департаменту містобудування Києва, то одразу видно, що вся ця частина острова розташована за смужкою:
Межі прибережних захисних смуг
Це межа прибережних захисних смуг. По суті, це берег водойми, де будь-яке будівництво (за деякими винятками) заборонено і де має бути доступ громадян до водойми. Чому столичні чиновники заплющили очі на те, що межі прибережних захисних смуг та межі бажаних земельних ділянок відрізняються?
Виявилося, що київські урядники просто не мають змоги перевірити точні межі прибережної захисної смуги ні на ділянці, на яку претендує фірма Сарнацького, на на практично на будь-якій ділянці на березі Дніпра у Києві. Оскільки оригінали документів цих меж, ухвалених депутатами Київради, … зникли!
Олексій Поліщук – керівник Департаменту земельних ресурсів КМДА, який готує земельну документацію на розгляд Київради. Цей департамент кілька років не може розшукати проекти прибережних захисних смуг.
В Управлінні екології Департаменту благоустрою КМДА не знають, де поділися документи чотирьох районів Києва. «Офіційно в Департамент земельних ресурсів таку документацію ніхто не передавав. У нас є офіційне звернення на Київраду. На жаль, у нас їх нема», – пояснив Поліщук.
Департамент містобудування Києва, який погоджує землевпорядну документацію, теж не має графічних зображень прибережних смуг Дніпра (користуються електронною картою).
«Я так розумію, що вона десь загубилася в архівах Київради. Мені складно сказати, кому це вигідно і коли документація загубилася», – каже Ганна Бондар, заступниця директора Департаменту містобудування та архітектури Києва.
Департамент благоустрою та збереження природного середовища Києва має оригінали документів усіх столичних районів, крім тих, які межують з Дніпром! Зокрема, немає проектів Оболонського, Подільського, Деснянського та Дніпровського районів.
Представник Управління екології Департаменту благоустрою Києва Андрій Вергіліс каже, що з уже ліквідованого Державного управління Міністерства екології та земельних ресурсів документи їм не передавали.
«Чотири райони (документи чотирьох районів – ред.), які фінансувало Державне управління, – на жаль, я не знаю, де вони. За неофіційними свідченнями, напередодні ліквідації під’їжджали машини, щось вивозили начебто», – каже Андрій Вергіліс, представник Управління екології Департаменту благоустрою КМДА.
Міністерство екології та природних ресурсів, якому і підпорядковувалося раніше ліквідоване Управління екології, теж не може знайти проекти прибережних захисних смуг берегів Дніпра Києва. Хоча саме це управління й користувалося цими документами останнім.
Чим загрожує факт відсутності документів, – пояснює представник Департаменту благоустрою Києва.
«Мало того, що ми не знаємо, який там розмір прибережних захисних смуг, якщо, умовно, хтось нажене там техніки і за ніч засипле якесь озеро, то у нас навіть не буде документа, щоб сказати, що там було озеро», – каже Андрій Вергіліс.
Очільник апарату Київської міської адміністрації Володимир Бондаренко дізнався про зникнення землевпорядних документів берегів Дніпра … від журналістів «Схем»!
Проблеми є не лише з проектами, але й з оригіналами рішень щодо прибережних захисних смуг. Київрада інформувала, що ці документи вилучила Генеральна прокуратура 2010 року. Через побудований на березі Дніпра ресторан «Ріоні».
Недобудована будівля «Ріоні» і досі стоїть біля станції метро «Дніпро» у Києві. Оригінали рішень журналістам «Схем» вдалося знайти у Подільському районному суді Києва. Суд у цій справі завершився – київського чиновника, який сприяв погодженню землевідведення на прибережних захисних смугах, виправдали через термін давності, а документи досі зберігаються в суді і не були повернуті Київраді.
Раніше в одному з районів зі зниклою землевпорядною документацією – Дніпровському – розгорівся скандал щодо будівництва житлового комплексу «Сонячна Рів’єра» на березі річки. Забудовник вважає, що все зробив законно, а громадськість – що ні, бо будинки зводяться на прибережних захисних смугах.
Сумнозвісне будівництво «Сонячна Рів’єра» на березі Дніпра
Загальну картину доповнює факт, що київська влада з 2007 року так і не спромоглася нанести прибережні захисні смуги на місцевості, завдяки чому вони могли б з’явитися у кадастровій карті.
Це б суттєво спростило журналістам та громадськості контролювати незаконну забудову Дніпра, вважає юрист Віктор Кобилянський.
«Якщо особа виявляє порушення, вона може звернутися до контрольних органів», – додає він.
Єдина спроба внести межі прибережних захисних смуг у кадастрову карту була у 2011 році. Замовником робіт стало комунальне підприємство «Плесо».
На це Київ витратив близько 300 тисяч гривень. Результатом стало просте встановлення інформаційних знаків, де починається прибережна захисна смуга.
Інформаційний знак про те, де починається прибережна захисна смуга
Інформаційний знак про те, де починається прибережна захисна смуга
Коли почали відокремлювати прибережну захисну смугу, виявилося, що землевпорядники зіткнулися з інтересами власників ресторанів та інших будівель, яких там не мало бути відповідно до проектної документації.
Нинішній очільник комунального підприємства «Плесо» Денис Пікаловвважає, що робота його попередниками виконана недбало, і погоджується, що сотні тисяч гривень витратили марно.
«Ми в цьому можемо пересвідчитися кожного дня, адже знаки так і не були встановлені», – каже він.
До кадастрової карти нічого не потрапило, оскільки роботу не прийняв Департамент земельних ресурсів КМДА.
Її очільник Олексій Поліщук пояснює, що це через неточності в роботі виконавців.
«Вони розробили технічну документацію, але якщо вона не відповідає вимогам рішення Київради і закону. Вони мають привести у відповідність», – вважає він.
Через те, що досі межі захисту берегів Дніпра у Києві так і не нанесені на офіційну кадастрову карту, громадяни позбавлені змоги чітко ідентифікувати порушників, які, наприклад, обмежують своїми високими парканами вільний доступ до води. А це їхнє конституційне право. Захищати його мають компетентні служби.
На запит «Схем» інспектори з благоустрою вирішили проінспектувати низку земельних ділянок, щоб виявити, чи є через них доступ громадянам до Дніпра.
На одній із ділянок інспектор не побачив порушень у тому, що уздовж берега стоїть паркан, і навіть побачив спосіб, як громадяни можуть пройти до води.
Паркан біля будинку на Трухановому острові майже впритул підходить до води
Паркан біля будинку на Трухановому острові майже впритул підходить до води
«Досить одного метра від урізу землі для вільного проходу. Єдине, що під місточком голову доведеться нахиляти», – зазначив Андрій Горбач, головний спеціаліст Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА.
Інший інспектор Голосіївського району Андрій Троян, провідний інспектор КП «Київблагоустрій», помітивши, що паркан стоїть просто у воді, зазначив, що не знає норм прибережної захисної смуги.
Такий паркан, що заходить просто у воду, не викликає запитань у інспектора
Такий паркан, що заходить просто у воду, не викликає запитань у інспектора
«Я не знаю норм прибережної захисної смуги, я не спеціаліст у цьому питанні. Це може дати вам відповідь представник Київзем (імовірно, мається на увазі Департамент земельних ресурсів КМДА – ред.)», – пояснив він журналістові «Схем».
У 2014 році уже за часів мера Кличка створили депутатську Комісію з питань законності споруд на Трухановому острові. Результатів її роботи ми не знайшли. Комісія не прозвітувала на сесії Київради про свою роботу. А з переобранням Київради зникла і комісія.