Бердянський жах: чому прокурори кинули героя АТО на нари із сепаратистами?

Мережу сколихнула інформація про бійця АТО, нагородженого «Орденом за мужність», якого позбавили волі через виконання своїх військових обов’язків – затримання сепаратиста. Згодом його ув’язнили не у спецзакладі для військових, а у колонії Бердянська, що славиться жорстоким режимом та сепаратистськими настроями. Тут він зазнав знущань, намагався накласти на себе руки, пройшов психіатричне лікування, а після виходу на волю – залишився без підтримки та реабілітації.

В усіх правоохоронних структурах, Мін’юсті та офісі Уповноваженого з прав людини в один голос заявляють, що проблема надумана. А слухання у комітеті Верховної Ради з питань забезпечення правоохоронної діяльності взагалі перетворилося на передвиборчий фарс. Не винесла у свої політичні гасла проблему пенітенціарної системи й, донедавна «в’язень № 1», а тепер кандидат у Президенти – Юлія Тимошенко. Мовчать чомусь і ветеранські організації, які не беруться захищати свого побратима. Та й військова прокуратура не бачить проблеми у тому, що орденоносного ветерана засуджено – навпаки, зараз намагається зам’яти питання і вимагає від засудженого заяв про відсутність претензій.

Вперше про цю ситуацію написала на своїй Фейсбук-сторінці координатор Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова.

Опис історії
«Колишній атовець, 23-річний Олександр потрапив до Бердянської виправної колонії № 77 (БВК-77), як вважають представники бердянської ветеранської організації «Легіон правди», несправедливо. Ще під час служби Сашко разом з іншими військовослужбовцями затримали особу, яку вони вважали сепаратистом, і передали представникам контррозвідки. Далі він сумлінно відслужив, отримав Орден «За мужність». Але, як виявилося, по ньому велося слідство за незаконне позбавлення волі. Олександра засудили до трьох років ув’язнення. Минулого року він був етапований до Бердянська, де на нього чекало пекло».

Як вдалося з’ясувати згодом, така дія – порушення з боку Військової прокуратури, оскільки військові мають відбувати термін ув’язнення у спеціалізованих закладах.

«Бердянська виправна колонія №77 має мінімальний рівень безпеки. Тут утримуються чоловіки, які вперше вчинили злочин – незначний або середньої тяжкості. Середній вік ув’язнених від 18 до 27 років. Тобто «злодіїв в законі» там просто не може бути. Хоча ні, є один виняток. Не зрозуміло, з яких причин тут утримується такий собі Сергій Мірошніченко (погоняло «Полоса»). Рецидивіст, це вже його третя ходка за вбивство.

За словами засуджених, Полоса є правою рукою адміністрації, «смотрящім» і тим, хто перетворює життя утримуваних на пекло. Саме на нього вказує Олександр, засуджений атовець як на свого ґвалтівника.

Він, як і багато інших ув’язнених, пройшов процедуру «переходу в касту опущених». Полоса його ґвалтував п’ять разів. Зараз хлопець уже вдома, після лікування в психдиспансері, але й далі перебуває у дуже важкому психологічному стані. Історій, подібних до історії атовця Олександра, із 77 колонії у правозахисників уже назбиралося чимало».

Про долю Олександра ще в середині лютому розповіли правозахисники під час брифінгу в прес-центрі «Главком».

«Медпрацівники розповіли історію 2017 року. Це жахлива історія. У 2017 році в БВК 77 потрапив хлопець, який був в АТО. Цю людину дуже жорстоко зґвалтували. Він хотів покінчити життя самогубством. Але йому це не вдалося. Після цього його сильно закатували. Медики домоглися того, щоб цього хлопця перевели в психіатричну лікарню, щоб забрати звідси. Ми обов’язково знайдемо цю людину і розкажемо, що роблять сепаратисти у БВК 77. За свої злочини вони понесуть покарання», – зауважує адвокат, голова ГО »Майдан – громадський контроль» Віктор Колбанцев.

Відтоді так ніхто з правоохоронців і не зарухався: Військова прокуратура, ДБР, Уповноважений з прав людини – ніхто нічого не зробив!

Правозахисники визнають проблему
«У правозахисному колі Бердянська виховна колонія №77 відома ще з 2008 року, коли були зафіксовані факти катувань, масового побиття засуджених із застосуванням спецназу. З тих пір ситуація не змінилася. Останній візит правозахисників зафіксував побиття та катування», – говорить координатор програм Харківської правозахисної групи Андрій Діденко.

Його слова підтвердили адвокат, голова ГО «Майдан – громадський контроль» Віктор Колбанцев та керівник ГО «Альянс Української Єдності» Олег Цвілий, що були присутні на вже згаданому брифінгу 19 лютого.

Також недобру славу БВК 77 підтвердили і Ользі Решетиловій:

«Після того як мені написали цю історію, я відразу звернулася до кількох правозахисників, які займаються пенітенціарною системою. Всі як один сказали, що проблема Бердянської виправної колонії №77 існує вже кілька років, пройдені всі можливі інстанції – безрезультатно».

І навіть називають винних та кругову поруку між ними
Що ж, тепер давайте називати прізвища, пише Ольга Решетилова:

Чукін Максим Володимирович, начальник колонії;
Коротич Максим Валерійович, перший заступник начальника;
Васильєв Микола Олександрович, прокурор Бердянська, кум Чукіна, очолював комісію з вивчення ситуації в колонії, яка не виявила порушень;
Керман Денис Юрійович, керівник Територіального управління ДБР в Мелітополі, колишній прокурор Бердянська, член комісії, яка не виявила порушень.
За словами Андрія Діденка, в Україні фактично не існує практики, коли покарання за злочинні дії несе адміністрація колонії:

«Такої практики практично не існує. Якщо відбувається гучний скандал, то просто переводять в іншу установу. Вкрай-вкрай рідко, коли справа доходить до суду. Ось на прикладі БВК 77. Так, відбувалися розслідування, але складу злочину не знаходили, і жодна особа не понесла покарання. Я нагадаю, що в полі зору правозахисників Бердянська виправна колонія №77 знаходиться ще з 2008 року».

Правоохоронці та профільне Міністерство не бачать проблеми
Далі координатор Медійної ініціативи за права людини пише, що цієї проблеми не бачать лише правоохоронці:

«Я звернулася неофіційно до представників Офісу Уповноваженого з прав людини. Там мені повторили версію прокуратури – жодних знущань над ув’язненими в БВК-77 немає, «це просто злодії в законі качають ситуацію». Так само проблеми не бачать в Мін’юсті».

В ГПУ Ользі Решетилові підтвердили версію про «злодіїв в законі»:

«Два дні розганяється версія, що нібито це «злодії в законі» качають колонію. Як з’ясувалося, ноги цієї версії ростуть з Генеральної прокуратури. Сьогодні мені обіцяють надати «беззаперечні» докази цієї версії».

Ще більш дивною є позиція ДБР, де від часу створення восени 2018 року і до сьогодні, незважаючи на чисельні звернення, нічого не робили і справу відкрили лише після розголосу:

«Слідчі теруправління ДБР, розташованого у місті Мелітополі, проводять досудове розслідування за заявами представників ГО «Альянс української єдності» стосовно можливих зловживань з боку службових осіб Бердянської виправної колонії №77.

26 лютого 2019 року слідчі ДБР розпочали досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 127 ч.2 (катування групою осіб), 365 ч.2 (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу), 364 ч.2 (зловживання владою або службовим становищем), 189 ч.2 (вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища) Кримінального кодексу України.

Слідчими ДБР перевіряються усі повідомлення заявників відносно конкретних осіб, що утримуються у пенітенціарній установі. Втім, в інтересах слідства отримана інформація наразі не підлягає розголошенню.

Зазначимо, що у деяких ЗМІ та соцмережах поширюється інформація щодо нібито участі керівника теруправління ДБР у м. Мелітополі Дениса Кермана у проведенні перевірки дотримання законності у Бердянській виправній колонії №77. За повідомленнями у ЗМІ, перевірка не виявила жодних порушень. Наголошуємо, що вказана інформація не відповідає дійсності, оскільки Державне бюро розслідувань не наділено повноваженнями проведення подібних перевірок, тому керівник теруправління участі у подібних заходах не брав. Повноваження теруправління ДБР полягають у проведенні досудових розслідувань у межах своєї підслідності.

Слідчі теруправління ДБР, розташованого у м. Мелітополі, перевірять усі факти можливих зловживань посадовцями Бердянської виправної колонії №77 та просять осіб, постраждалих від таких дій, надавати до теруправління інформацію щодо можливих скоєних злочинів».

На виправдання з боку ДБР Ольга Решетилова відреагувала миттєво:

«У ДБР стверджують, що перевірки пенітенціарних закладів не входить до їх компетенції, тому Керман перевіряти колонію не міг. Фото 2014 року. Тоді він перевіряв колонію в якості прокурора. І тоді теж порушень виявлено не було».

У коментарях до свого другого посту у Фейсбук Ольга Решетилова також пише, що жертви катів у БВК неодноразово писали заяви в усі можливі правоохоронні органи, зокрема і ДБР:

«Заяв протягом двох років було безліч. Були листи і запити в прокуратури всіх рівнів, поліцію (заяву було внесено в ЄРДР), Мін’юст, офіс Уповноваженого – всі вони закінчувались відписками або взагалі нічим. А ще в ДБР лежать запити нардепів, але слідчі просять їх забрати, бо там якісь не такі підписи. І поки не почалися пости в ФБ, ніхто й пальцем не ворухнув».

Окремої уваги заслуговує позиція поліції та Військової прокуратури
Чи вдасться і цього разу головному військовому прокурору вийти сухим з цієї історії, адже очевидними є кричущі порушення, вчинені його підлеглими. А зараз вони намагаються замести сліди:

«Тим часом вчора (12 березня) о 22:30 нашому бійцю зателефонував заступник начальника місцевого відділку поліції і наполегливо попросив негайно з’явитися в поліції. Як я вже писала, у Саші після знущань над ним нестабільний психічний стан, він занервував і пішов до поліції, незважаючи на всі протести рідних.

Там на Сашу чекали військові прокурори. Вони вимагали в нього писати якісь заяви про те, що в Сашка немає інших претензій, крім питання соціальної допомоги від військкомату. На щастя, мамі вдалося вчасно прорватися до кабінету і забрати Сашу з відділку.

Проте на цьому кошмарення родини не закінчилось. Сьогодні, 13 березня, о 7:30 на порозі квартири Сашка вже стояла поліція. Сказали, що у них наказ доставити Олександра у відділок. Мамі знову вдалося від них відбитися.

Я зателефонувала військовому прокурору, який так наполегливо хотів отримати якісь заяви від Сашка. Поки що прізвище не називаю, але якщо продовжать кошмарити, назву всіх. Він пояснив, що ВИПАДКОВО дізнався про історію Сашка і вирішив з’ясувати, чи все в нього добре. Зрозуміло вам, як самовіддано працює військова прокуратура? Вночі прокурори їдуть до районного центру, задіють поліцію, щоб з’ясувати, чи став військовослужбовець на облік у військкомат і чи потрібне йому працевлаштування!

На моє питання, чи розпочала прокуратура перевірку, чому засуджений нею діючий військовослужбовець відбував покарання у колонії, а не спеціалізованому закладі – ні, ще не розпочала.

Отже, давайте ще раз по пунктах.

Спочатку військова прокуратура домагається сумнівного вироку військовослужбовцю;
Потім діючого військовослужбовця (на момент відбування покарання він не був звільнений із ЗСУ) відправляють у загальну колонію у місті з відверто сепаратистськими настроями.
Коли над військовослужбовцем починаються знущання, ніхто з державних органів, в тому числі військова прокуратура, не реагує на десятки листів мами, депутатських запитів. Ніхто його з колонії не переводить.
А коли історія стає відомою і починається кіпіш, прокурори прибувають вночі з’ясувати, чи не хоче військовослужбовець працевлаштуватися? Зашибісь просто турбота», – пише координатор Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова.

Не бачать її і політики – розгляд питання на комітеті ВР перетворився в передвиборчий балаган
«Цього тижня ситуацію навколо колонії обговорювали на комітеті ВР з питань забезпечення правоохоронної діяльності, але за словами Андрія Ляшенко, керівника ГО «Легіон правди», все це перетворилося на фарс і чергові передвиборчі дебати», – пише Ольга Решетилова. Відеотрансляцію засідання можна переглянути тут.

Дивно, але не використовує у своїй кампанії тему реформування пенітенціарної системи донедавна «в’язень № 1», а тепер кандидат у Президенти Юлія Тимошенко. Адже, вийшовши з колонії, вона обіцяла взятись за це, але так до того, виглядає, руки й не дійшли.

Жодного бажання голосувати за реформу пенітенціарної системи немає і у наших народних обранців.

«Проект Закону України «Про пенітенціарну систему» (реєстр. № 7337 від 24.11.2017), поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Мосійчуком І.В., Богомолець О.В., Мірошниченком Ю.Р. та іншими, було розглянуто на засіданні Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, 20 грудня 2017 року ухвалено рішення рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні проект Закону прийняти його за основу. На сьогодні законопроект очікує свого розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України», – йдеться у матеріалі, що стосується реформування пенітенціарної системи, який підготували журналісти ІА ZIK.

Таким чином вже фактично півтора року законопроект чекає на розгляд у Парламенті.

Ветеранські організації
Також дивує відсутність реакції та підтримки від ветеранських, волонтерських організацій та новітніх «націоналістів». Дуже прикро, що його проблему не почули колишні побратими, але сподіваємось, що теперішній розголос згуртує їх і сформує єдину силу, що допоможе у розв’язанні проблеми.

Натомість зовсім не дивує апатія до цієї ситуації з боку право радикальних організації, яких пов’язують з керівником МВС Арсеном Аваковим. Та все ж є надія, що ця проблема сколихне їх не менше, аніж висвітлення розкрадань у оборонній сфері і вони доможуться відсторонення керівництва колонії у Бердянську та активізації розслідування.

З чого почати, щоби проблема зрушилась
Ольга Решетилова так описала бачення виходу з ситуації:

«Родичі ув’язнених та правозахисники вимагають:

Провести перевірку фактів насилля і вимагань у БВК-77 силами міжвідомчої комісії з Києва;
До складу комісії включити представників незалежних громадських організацій;
На час перевірки відсторонити від виконання обов’язків керівництво колонії;
Не допускати до перевірки представників прокуратури та ДБР у Запорізькій області;
Результати перевірки оголосити відкрито».
Також Ольга Решетилова повідомляє, що справою Олександра вже зайнявся досвідчений адвокат, який візьметься оформити усі потрібні заяви та супроводжувати його через друге кола пекла, яке йому знову доведеться пройти цинічною правоохоронною та судовою системою.

Богдан Білан,
IA ZIK

https://zik.ua/news/2019/03/13/katuvannya_u_tyurmi_berdyanska_separatystske_kublo_chy_ne_reformovana_zona_1528371

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *