Андрій Герус: “Роттердам+” працює. Тарифи покривали імпорт вугілля
Які маніпуляції використовували посадовці для того, щоб заплутати споживачів стосовно формули “Роттердам плюс”?
Останнім часом є багато спекуляцій щодо формули “Роттердам+”. Вона визначає, за якою ціною вугілля зараховується у тарифі на електроенергію.
Говорили, що він “ще не працює”. Після цього казали, що “вже не працює”. А зрештою, що “працює, але не дозволяє імпортувати вугілля”.
Насправді тариф теплової генерації (ТЕС) з першого півріччя 2015 до кінця 2016 року виріс понад 100% (з 0,8 грн до 1,7 грн за кВт*г).
Таким чином, зі споживачів було зібрано понад 10 млрд грн надлишкових тарифних грошей. І саме цими грошима обіцяли забезпечити вугільну незалежність від зони АТО. Але гроші зібрали, а незалежності не стало.
“Роттердам+” діє і загрожує подальшим зростанням цін на електроенергію.
“Роттердам+” працює у повній мірі. Ось відповідні рішення НКРЕКП про встановлення формули і про встановлення ціни електроенергії на 2017 рік. Наслідком формули “Роттердам+” став ріст ціни на електроенергію.
Ця формула рахує ціну вугілля, як середнє за 12 міс:
ціну вугілля у Роттердамі + вартість доставки в Україну + вартість перевалки у порту
Така ціна іде у тариф ТЕС, а цей тариф іде у ціну електроенергії. Середня ціна за 12 місяців буде нижча від останньої ціни у Роттердамі, якщо ціна на біржі росте. Бо дешевше вугілля перших 6 місяців періоду усереднюється із дорожчим вугіллям останніх 6 місяців.
роттердам плюс
Верхня лінія – ціна вугілля у Роттердамі, нижня лінія – середня ціна за 12 місяців / Джерело: barchart.com
Але у майбутньому таке середнє значення буде зростати. Отже, формула спричинить наступне підняття ціни електроенергії, якщо буде діяти і далі.
Де купують вугілля? У найближчому магазині, а не у Роттердамі.
Ще однією маніпуляцією є те, що Роттердам не діє, бо не дозволяє імпортувати вугілля з Роттердаму.
Насправді ніхто у світі вугілля з Роттердаму і не возить. Там просто формується індикативний індекс АРІ2.
Розглянемо приклад. Вам батьки дали гроші купити 5 кг картоплі. Ціну не знали, а батьки щедрі, то глянули скільки картопля коштує на біржі у Чикаго, плюс докинули вартість доставки в Україну. Стільки грошей і дали.
Де ви будете купувати картоплю? Звісно, не у Чикаго, а у найближчому магазині. А у вас залишиться “решта”, або “чайові”
Аналогічно і у вугіллі. Всі купують у найближчих магазинах. Це українські шахти, зокрема в ОРДЛО. Навіть якщо якийсь з таких магазинів закритий, то наступний найближчий супермаркет вугілля – це Польща, порти Чорного моря, деякі компанії купували у Росії.
Компанія ДТЕК має свої шахти у Ростовській області РФ і регулярно звідти поставляє вугілля на східноукраїнські ТЕС.
Сумарно за 2016 рік Україна імпортувала 1,3 млн тонн, тобто менше 5% вугілля від сумарних потреб енергетики, що складають 25 млн тон вугілля у рік.
Паралельно відбувався і експорт вугілля: як дефіцитного антрациту, так і газової групи.
Останнє експортувалось по так званій схемі “експорт вугілля по лініях електропередач”. Тобто вугілля спалювалось на Бурштинській та Добротвірській ТЕС, які входять до складу “ДТЕК Західенерго”, а утворена електроенергія експортувалась у Європу.
Сумарно прямо і непрямо було експортовано понад 2 млн тон вугілля, тобто більше, аніж імпортовано. Отже, Україна є нетто-експортером вугілля у 2016 році.
“Роттердам+” дозволяв імпортувати вугілля.
Важливо розуміти, що українське тарифоутворення дає можливість маніпулювати і обманювати. Якщо є таке бажання, то це можна робити і з формулою “Роттердам+”.
Насправді, найчіткішим показником є тариф теплової генерації (ТЕС). Потім цей тариф іде у ціну електроенергії споживачам. Оскільки біля 80% затрат ТЕС – це паливо, то чим більший тариф ТЕС, тим більшу ціну вугілля він де-факто покриває.
Нижче таблиця, яка показує тарифи ТЕС з квітня 2016 року, коли був введений “Роттердам+”. А також, яку ціну вугілля реально покриває такий тариф і яка ціна вугілля була у портах Туреччини та Балтики.
роттердам плюс
Отже, з таблички видно, що ціна вугілля, яку покривав тариф ТЕС, була вищою за імпортну ціну у портах Туреччини протягом 8-ми місяців з останніх 10-ти.
І це при тому, що Туреччина є чистим імпортером вугілля, а Україна є видобувником вугілля і експортує його більше, аніж імпортує. Окрім того, українське вугілля нижчої якості (більший вміст сірки).
Цієї зими всій країні проявилася одна з найбільших корупційних схем, коли за рахунок маніпуляцій, шахрайства та обману в українській енергетиці зі споживачів збирають надлишкових 10-15 млрд грн у рік. Так би мовити – чайові для власників теплової генерації.
Чим можна пояснити існування такого, якщо не монополією, яка у змові з деякими політиками та органами влади, змогла добитися у тарифах ціни свого вугілля на рівні “Роттердам+”?
Джерело: