“Альпійська схема”: банки могли вивести $800 мільйонів
Сума коштів, виведених українськими банками за кордон через кореспондентські рахунки в іноземних банках в рамках так званої “альпійської схеми”, може перевищувати 800 млн доларів.
Відповідні дані наводить у своїй статті для DT.UA банківський експерт Вадим Сирота. Автор нагадує про “особливий кейс” в сегменті кореспондентських відносин українських банків з іноземними банками, ціна якого для банківської системи і економіки України, за оцінками представників Національної поліції, склала понад 400 млрд грн. “Саме таку суму приблизно було виведено з України у період з 2011-го по 2015 р. за участі одного лише Meinl Bank (Австрія)”, – відзначає автор. про це пише “Дзеркало тижня“.
“Тепер стає зрозумілим, чому згадана схема з коррахунками одержала назву “альпійської”, — операції з банками з Австрії та сусіднього Ліхтенштейну спричинили майже 75% зазнаних українськими банками від цієї схеми збитків. При цьому “Дельта Банк” згенерував половину цих фінансових втрат. Навіть оприлюднені пізніше дані про банк “Фінанси та кредит” не похитнули такого сумного лідерства. У квітні цього року Фонд гарантування вкладів озвучив інформацію про списання коштів на коррахунках у згаданих іноземних банках на суму 427,2 млн дол. США”, – йдеться в статті.
Як відомо, раніше повідомлялось, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) розповів, які банки не оминула криза. До кінця літа у Фонді не передбачають виходу з ринку жодного великого банку. Не чекають на банкрутство й “супервеликих банків”.
Про це повідомив директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін.
“Сказати, що ризики по всім банкам пройшли – не пройшли. Обсяг проблемних кредитів у багатьох банках великий… Є банки, які можуть не виконати вимоги до капіталізації. Так що ми не розслабляємося – живемо в кризі”, – каже він.
Нагадаємо, до 11 липня 2017 року два десятки банків повинні збільшити свій статутний капітал до 200 млн грн.
Щодо долі російських банків, то, за словами Ворушиліна, три із них є розбалансованими, з точки зору економіки. Розпорядник Фонду не уточнює назви банків, але, очевидно, мова йде про три найбільші фінустанови – Сбербанк, Промінвестбанк та ВТБ Банк.
“Ми готувалися до найгіршого сценарію щодо них. Зараз бачимо, що там ситуація стабілізувалася, хтось намагається продатися. …Немає 100% впевненості, але я спокійніше сплю”, – каже розпорядник Фонду.
Ці три банки, за його словами, на українському ринку у старому форматі працювати не будуть, підуть. «Хочеться, щоб вони пішли цивілізовано, а це значить – з мінімальними втратами для фінансового сектору нашої країни», – каже Ворушилін.