Газ подорожчає, транш буде. Як уряд прийшов до ціни 8 550

Як формується ціна на газ для населення, від чого вона залежить, чого чекає від уряду МВФ, і чому українцям варто чекати на новий етап підвищення.

Це сталося. Після довгих перемовин з Міжнародним валютним фондом Кабінет міністрів таки підвищив ціни на газ для населення. Рішення було ухвалене на екстреному засіданні, на якому були присутні усі міністри. Підтримали одноголосно.

В результаті — з 1 листопада ціна на газ для населення зросте на 23,5%. Паралельно урядовці також змінили умови надання житлових субсидій, і виділили додатково 100 мільйонів на “теплі кредити”.

Проте тема №1 — ціна на газ.

“Я розумію, що для кожної української родини це важко, але мушу зазначити, що спочатку планувалося збільшити ціну на 60%, але в результаті важких перемовин ми домовились (з МВФ, ЕП) про компроміс”, — заявив прем’єр Володимир Гройсман.

Через три години після ухваленого рішення відреагували і за океаном — в МВФ заявили про відновлення підтримки України. Йдеться про нову 14-місячну програму підтримки stand-by (SBA) на суму 3,9 мільярда доларів.

Ймовірно, на рішення кредитора вплинуло не тільки підвищення тарифів для населення, а й ухвалений Радою в першому читанні бюджет країни на 2019 рік. Збалансований бюджет і ціни на газ — дві ключові умови Фонду для відновлення фінансування.

ЕП пояснює, які саме були домовленості у України з МВФ щодо ціни на газ, як загалом формується ціна для населення, від чого вона залежить, що буде з субсидіями, і чи можна було все залишити так як є.

Нижче ЕП дає відповіді на ці питання.

Як МВФ і Україна газ оцінювали

Ще навесні 2017 року для отримання кредитів від МВФ уряд пообіцяв, що ціни на газ для населення будуть ринковими. Утім це зобов’язання так і не було виконане.

Що означає “ринкова ціна”? Передбачалося, що ціна буде розраховуватися на базі імпортного паритету — середньої ціни на імпортний газ за певний період. Ця складова в структурі ціни на газ для споживачів є основною і найбільшою.

На момент домовленості ціна за імпортним паритетом становила 4,942 тисячі гривень за тисячу кубометрів.

Вона включала в себе прогнозну ціну на німецькому газовому торговому майданчику (хаб NCG), а також вартість транспортування газу від NCG до західного кордону України через Німеччину, Чехію та Словаччину.

За ціною 4,942 тисячі гривень за тисячу кубів “Нафтогаз” постачав газ облгазам. Але цей газ ще треба доставити до споживача. Тому до цієї ціни додавалися витрати на доставку газу внутрішніми трубопроводами, обслуговування лічильників, формування платіжок, а також ПДВ.

В результаті цього кінцева ціна на газ для населення становила 6,879 тисяч гривень за тисячу кубометрів.

Наступний пункт — ключовий для розуміння того, що сталося потім. Так, за домовленістю з МВФ, якщо за підсумками року ціна за імпортним паритетом (4,942 тисячі гривень, ЕП) відхилиться на плюс-мінус 10%, то ціна для населення на наступний опалювальний сезон так само повинна змінитись.

Коли момент для перегляду ціни настав, у Міненерго провели розрахунки й виявили, що відповідно до затвердженої методики, ціну на газ необхідно було підвищити на 17,6%.

Після цього уряд на чолі з Гройсманом змінив риторику і почав переконувати фонд у необхідності змінити домовленості, щоб уникнути підвищення тарифів. Головні аргументи — в країні зростає заборгованість населення за спожитий газ, збільшується кількість субсидіантів, не витримають незахищені верстви населення.

Перемовини з кредитором тривали понад півтора роки, проте домовитися було не так просто. Українська сторона пропонувала декілька варіантів обрахунку ціни на газ для населення. Які саме, ЕП уже пояснювала раніше.

Паралельно з переговорами уряд декілька разів продовжував дію спеціальних зобов’язань (ПСО) для “Нафтогазу”, які зобов’язують компанію постачати газ для потреб населення за зниженою ціною — 4,942 тисяч гривень за тисячу кубометрів.

ПСО (Public Service Obligation) — це своєрідний договір між державою та підприємствами про надання послуг певним категоріям споживачів за спеціальними цінами. У країнах ЄС ПСО практикуються в різних сферах — енергетиці, транспорті, сфері поштових послуг.

Втім, вже у липні поточного року, коли Гройсман, який “бив себе у груді” і запевняв, що не буде підвищення тарифів, заговорив сам про це саме підвищення, стало зрозуміло, що це таки станеться. Відкритим лише залишалось питання, яким буде зростання і коли воно відбудеться.

Не останнє підвищення

Відкриваючи екстрене засідання уряду в п’ятницю Гройсман в притаманній йому манері в черговий раз наголосив, що це непросте рішення і “багато присутніх на засіданні не хотіли би на ньому бути, але є обставини, які слід враховувати”.

“Ще з липня ми працювали над тим, щоб знайти компроміс (з МВФ, ЕП) щодо ціни на газ, але не все у моїх силах”, — виправдовувався Гройсман.

Він запевнив, що у протилежному випадку була б розірвана співпраця з Фондом, що призвело б до дефолту. Прем’єр нагадав, що у держави є надзвичайно великі борги, які треба повертати, а зобов’язання щодо вирівнювання ціни на газ, мовляв, було ще у 2008 році.

Згідно з ухваленим рішенням, газ для населення зросте на 23,5% — з 6,88 до 8,55 тисячі гривень за тисячу кубів. Утім, це не останнє підвищення.

Про те, що саме на такий рівень зросте ціна для населення, співрозмовники в уряді говорили уже раніше, а голова “Нафтогазу” Андрій Коболєв місяць назад це підтвердив.

Він тоді сказав, що були досягнуті домовленості про поступове підвищення ціни на газ до рівня імпортного паритету (середньої ціни на імпортний газ за певний період, ЕП) до 2020 року.

За розрахунками ЕП, якби необхідне підвищення відбулось одразу, без поступового переходу, ціна для населення могла сягнути до 11 тисяч гривень за тисячу кубометрів.

Раніше голова Нацкомісії з тарифів Оксана Кривенко в коментарі “Українським новинам” повідомляла, що у разі підвищення ціни на газ, нові платіжки українці побачать тільки через місяць.

“Як тільки буде нова ціна газу від Кабміну, ми ініціюємо процедуру перегляду тарифів на тепло і теплопостачання. З урахуванням відкритого обговорення, через місяць нові тарифи будуть встановлені”, — сказала Кривенко.

Проте, не варто сподіватися, що цей місяць буде у споживачів. За даними співрозмовника ЕП в уряді, місячної затримки не буде.

“Вже з 1 листопада ціни для населення зростуть до 8,55 тисяч гривень за тисячу кубометрів. Різницю тепловикам компенсують заднім числом”, — повідомив співрозмовник.

7 змін в програмі субсидій

На противагу до поганих новин Гройсман завірив, що всі, хто потребуватиме підтримки держави у вигляді субсидій — отримають її.

Зокрема, під час п’ятничного екстреного засідання Кабінет міністрів вніс зміни у порядок оформлення субсидій, які передбачають розширення кола тих, хто має право на її отримання.

Так, з 1 жовтня при розрахунку субсидії до сукупного доходу не враховуються сплачені аліменти та спеціальна дотація за вирощування молодняка великої рогатої худоби, яка в рік складає до 2,5 тисяч гривень за голову.

Субсидію на загальних умовах також можуть отримати ті громадяни, в яких є заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску з вини роботодавця.

Крім того, право на допомогу мають ті родини, опалювальна, а не загальна, площа житла яких не перевищує 120 кв. метрів для квартири та 200 кв. метрів для індивідуального будинку.

У разі якщо громадянин немає доходів через хворобу, або в складі домогосподарства є працездатні алко- чи наркозалежні, онкохворі, субсидію може призначити Комісія з призначення субсидій.

Також громадяни пенсійного віку, які отримують пенсію у зв’язку з втратою годувальника чи за вислугою років мають право на понаднормову площу, але не більше 30%. Це стосується й тих, хто отримує державну соцдопомогу за інвалідністю з дитинства.

Зміни також стосуються сплати обов’язкового платежу. З 1 жовтня якщо вартість фактично спожитої послуги менша обсягу обов’язкового платежу субсидіант має право сплачувати лише вартість фактично спожитої послуги.

“Для прикладу, якщо розмір обов’язкового платежу за певну послугу становить 200 гривень на місяць, але домогосподарство реально її спожило тільки на 120 гривень, сплаті підлягатиме фактичний обсяг споживання – 120 грн”, – пояснили у Мінсоцполітики.

Крім того, без обов’язкової сплати ЄСВ субсидію можуть отримати:

•    Безробітні в сільській місцевості, райцентрі, селищах міського типу.
•    Безробітні в місті за умови перебування на обліку в центрі зайнятості
•    Громадяни, які працюють за кордоном і сплачують єдиний соціальний внесок там.