Здобутки “влади ФОПів”: що зміниться для малого бізнесу в новому році

Нинішню владу іноді називають “владою ФОПів”, і номінально це справді так. У складі уряду колишніх ФОПів — половина.

За даними джерел автора, серед народних депутатів 125 точно були ФОПами і ще 117 — “під підозрою”. Можливо, це їхні повні тезки. Очікувано найбільше колишніх ФОПів серед представників “Слуги народу”: 108 доведених та 66 імовірних.

Дані свідчать, що в системі влади є кому висувати законодавчі ініціативи для поліпшення умов роботи малого бізнесу.

До того ж, багато ФОПів на виборах підтримувало нову команду. Якщо не 73%, то все одно статистично це була більшість. Проте їхні шляхи швидко розійшлися і тепер ФОПи протестують проти політики “своєї” влади.

Які новації “команди Зеленського” обурили представників малого бізнесу? Що змінилося за останні чотири місяці в законодавстві щодо ФОПів? Що їх чекає незабаром? Як малий бізнес може вибудовувати відносини з владою?

Битися чи миритися

Якщо покласти на терези все, що “влада ФОПів” зробила для малого бізнесу, то відділити зраду від перемоги буде непросто. Навіть якщо відкинути озвучені наміри й аналізувати лише реалізоване.

Обов’язкове використання касових апаратів (РРО) та “кешбек”

Документи: закони про РРО та про внесення змін до Податкового кодексу щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг.

Це найрезонансніші ініціативи нової влади щодо малого бізнесу. Ці закони Верховна Рада ухвалила у вересні 2019 року. Вони ще не набули чинності, але спричинили протести і навіть спровокували створення руху  SaveФОП.

Наміри, задекларовані урядом у цих документах, шляхетні: великі компанії прикриваються ФОПами для приховування обігу коштів. Мовляв, коли чек покупцеві дає не крамниця, а ФОП, то ліміт прибутку 5 млн грн він може отримувати за один день і про це ніхто не дізнається.

Потім виявилося, що влада таким чином планує вбити ще кількох зайців: виключення людського чинника у спілкуванні платника податків і податкового органу шляхом диджиталізації, боротьба з контрабандою, врегулювання торгівлі через інтернет.

Якби ці закони справді були націлені проти несумлінного бізнесу, ФОПи їх би підтримали. Однак є нюанси.

По-перше, не вирішується проблема “псевдо-ФОПів”, що обслуговують великі фірми. Велике підприємство може собі дозволити фахового бухгалтера, який креативно зведе всі цифри і буде вести перемовини з контрольними органами. У крайньому разі можна просто збільшити кількість “псевдо-ФОПів”.

По-друге, згадані закони роблять вигідною роботу в “тіні”. Якщо податкова не знає про існування підприємця, то інспектор не прийде його перевіряти, а всі інші питання вирішать “зв’язки” у потрібних органах.

По-третє, зобов’язання щодо використання РРО в такому вигляді руйнують принцип спрощеної системи оподаткування і роблять усіх малих підприємців порушниками, даючи контролерам привід нищити ФОПи.

“…речь идет не просто о том, чтобы выбить сумму в чеке, весь товар должен быть отсканирован (вручную!), введен в память, и за каждую ошибку — штраф! Ну и не поторгуешься, соответственно.

А для “рисковых категорий”, в которых одежда, в том числе подержанная, “отели” (апартаменты посуточно), “рестораны” (любые кафе), вся бытовая техника и электроника — полный товарный учет с первичными документами.

Так что главное: теперь у налогового инспектора будет железный повод прийти с проверкой к любому ФОПу, даже если он не торгует за “кэш”.

Старший економіст CASE Ukraine Володимир Дубровський. Джерело: Деньги.UA

Тобто більшості підприємців доведеться або купувати лояльність податкової, або йти в “тінь”.

По-четверте, є велика вірогідність, що держава не зможе контролювати виконання цього закону, і тотальну фіскалізацію підприємці просто саботуватимуть.

До слова, ФОПів і зараз майже не перевіряють. Про яку невідворотність покарання може йти мова, якщо 1,5 млн ФОПів неможливо перевірити? Це заохочує підприємців порушувати правила.

По-п’яте, можливість заробити на компенсації частини штрафних санкцій через механізм “кешбеку” стимулює недобросовісних покупців скаржитися на роздрібного торговця за реалізацію товару без РРО.

Можна обирати будь-яке відділення податкової

Документ: закон про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту прав власності.

Відтепер для державної реєстрації ФОП документи можна подавати до будь-якого суб’єкта державної реєстрації в межах України в електронній чи паперовій формах.

За новим екстериторіальним принципом ФОП може вибирати відділення податкової, куди надаватиме звіти. Вказувати потрібно адресу фактичного проживання, а не місце реєстрації. Для цього достатньо написати заяву на сайті Мін’юсту.

Там же можна написати заяву про сплату єдиного податку. Єдиний мінус — пілотний режим. Додавання заяви про перехід на спрощену систему оподаткування — окремий квест. Дізнатися, прийнята заява чи відхилена, можна лише через добу.

Податки зростуть

Документ: закон про державний бюджет на 2020 рік.

Зріс розмір прожиткового мінімуму, а разом з ним — мінімальний розмір посадового окладу та декретні виплати.

Зростає також неоподатковуваний мінімум доходу громадян — НМДГ, який є базою для нарахування штрафів, що призводить до їх зростання.

Також підвищується мінімальна зарплата, а разом з нею — і єдиний соціальний внесок, який сплачують ФОПи.

Так, ФОПи на першій групі спрощеної системи оподаткування з 1 січня 2020 року платитимуть 1 249,26 грн на місяць (1 039,06 грн ЄСВ та 210,2 грн єдиного податку).

ФОПи на другій групі — 1 983,66 грн на місяць (1 039,06 грн ЄСВ і 944,6 грн єдиного податку).

Для третьої групи розмір єдиного податку буде залежати від розміру доходу та системи, яку вибере платник: 3% від доходу за місяць для ФОПів, які платять ПДВ, і 5% від доходу для тих, хто ПДВ не платить.

Тиск зменшується, штрафи зростають 

Документ: закон про зменшення тиску на бізнес.

Закон вилучає з Кримінального кодексу статтю 205 (“Фіктивне підприємництво”) та підвищує пороги для кваліфікації діяння за статтею 212 (“Ухилення від сплати податків, зборів”).

Раніше відповідальність за фіктивне підприємництво була не особливо суворою — кількість обвинувальних вироків і сума сплачених штрафів були мізерними.

Проте вироки за статтею 205 КК були зручним інструментом тиску на бізнес. Це давало фіскалам підстави для донарахування контрагентам податкових зобов’язань або для зменшення розміру бюджетного відшкодування ПДВ.

Із статтею 212 КК відбулися двосторонні метаморфози.

З одного боку, удвічі-утричі зросли розміри сум ухилення від сплати податків, за які підприємця можна притягнути до відповідальності.

Розміри сум ухилення, за які підприємця можна притягнути до відповідальності

З іншого боку, зросли штрафи за ухилення від сплати податків: з 3-5 тис до 5-7 тис неоподатковуваних мінімумів.

Єдиний рахунок для сплати ЄСВ і ПДФО

Документи: закони про збір та облік ЄСВ та про внесення змін до Податкового кодексу щодо подання єдиної звітності з ЄСВ та податку на доходи фізосіб.

Закони набули чинності з 1 січня 2020 року. Мета шляхетна: запровадження нової об’єднаної звітності з ЄСВ та ПДФО з єдиним встановленим терміном подання.

Запровадження єдиного рахунку покликане спростити сплату податкових платежів і зменшити кількість помилково або надміру сплачених податків. Проте реалізація знову кульгає.

Статті 9 та 10 Податкового кодексу, які визначають вичерпний перелік загальнодержавних податків, зборів та місцевих податків, не передбачають єдиного соціального внеску.

Навіть більше — закон “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” говорить: “Єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску”. Це підтвердили і в ДФС.

Виходить, що Податковий кодекс взагалі не повинен перетинатися з ЄСВ. Це означає, що відповідні зміни в законодавстві можуть призвести до великої кількості податкових спорів.

Дільяність ФОПів у чітких межах 

Документ: наказ Мінфіну “Про затвердження форм заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунку доходу за попередній календарний рік, запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку”.

Не всі зміни, які містить цей наказ, косметичні. Так, при заповненні рядка “Місце провадження господарської діяльності” треба вказати не лише індекс та назву населеного пункту, а й адресу місця провадження діяльності та код за КОАТУУ за кожним місцем.

Проте ФОП може не знати, де саме вестиме діяльність, наприклад, концертну або виставкову. Що тоді?

На різних ресурсах радять або вказувати “Надання послуг на території України”, або про всяк випадок перелічити через кому всі коди за КОАТУУ за всіма областями України. Проте в податковій можуть запропонувати вказати КОАТУУ найбільш імовірного місця, мовляв, “хто там перевірятиме”.

Щодо послуг перевезень, то без консультації податківців це заповнити неможливо.

Багато ФОПів на виборах підтримували нову команду, але з перших днів її роботи з’явилося чимало незадоволених. Проте звинувачувати нову владу у замаху на навмисне вбивство підприємництва в Україні не варто.

Так само марно сподіватися, що колишні ФОПи-міністри ніколи не підуть проти інтересів малого бізнесу, а якщо й підуть, то колишні ФОПи-депутати заблокують такі ініціативи.

Перелічені нововведення свідчать, що у нинішньої влади нема чіткого плану, що робити з малими підприємцями. Її спроби змінити правила гри виглядають хаотичними.

Виявляється, проблема не в тому, щоб завести у владу ФОПів, а в тому, щоб туди потрапили професіонали, які розуміють механізми, процеси, наслідки і які зацікавлені в розвитку малого бізнесу.

Можливо, на часі створення ФОПами власної політичної сили, яка буде відстоювати їхні інтереси. Однак ресурсів для цього поки нема. Найбільш реалістичний варіант — вчитися тиснути на владу. Здається, ФОПи поступово починають це розуміти.