З Університету Шевченка виключили “незгодних” студентів. Як і навіщо?

22 студентів.

Саме стількох було відраховано на минулій екзаменаційній сесії з філософського факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка.

Причиною відрахування стала академічна незаборгованість: студенти отримали більш, ніж два “незарахи”, та були відраховані без можливості перескладання.

Серед них – учасники студентського руху КНУпротест, які оголосили про репресії і спроби адміністрації усунути “незгодних” студентів.

Ініціативи “незгодних” студентів, яких не влаштовує низька якість освіти та ігнорування думки студентів почали зявлятися в Університеті в останні роки. Зокрема, на філософському факультеті.

Поява студентів, які помічали порушення в мільйонних тендерах, вимагали внести зміни до навчального плану, просували впровадження виборності курсів, виступали проти некоректної поведінки викладачів викликала роздратування у кабінетах адміністрації.

Мені, як і будь-якому студенту, що був присутній на зустрічах з адміністрацією та ректором, не один раз доводилося чути від адміністрації вишу при будь-якій незгоді студентів, що це “знову все філософський” або навіть “агенти Шевапіл” (студентської організації, що займалася розслідуваннями корупції в університеті, а її засновники були відраховані).

Цієї зими в університеті почався новий протестний рух студентів – “КНУпротест”.

Він виник внаслідок рішення адміністрації перенести сесію без попереднього інформування студентів про це рішення.

Учасники КНУпротесту виступали за вирішення проблеми опалень корпусів на ВДНГ та проти порушення прав студентів.

Варто зазначити, що проблема опалення корпусів ВДНГ виникала кожної зими і лише завдяки діяльності КНУпротесту вперше вдалося досягти зрушень (в корпусах стало тепліше) і домогтися від адміністрації звітності по проблемі.

КНУпротест складається з представників багатьох факультетів (там є студенти і з корпусів ВДНГ і з “Червоного”), але і в цій опозиції адміністрація зуміла побачити “агентів”.

В процесі комунікації з протестом адміністрація не раз використовувала елементи тиску – прямі погрози декана юридичного факультету Івана Гриценка, розпорядження ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктору філософських наук, професору, академіку НАН України, НАПН України та АН ВШ України, заслуженому працівнику народної освіти України та Герою України Леоніду Васильовичу Губерському (ректор вважає грубим виявом неповаги, коли його ім’я зазначають без всіх регалій) на Вченій Раді деканам уважніше слідкувати за учасниками протесту, нагадування про долю засновників “Шевапіл”.

Як бачимо, адміністрація університету пішла на втілення погроз у життя. Відраховані активісти КНУпротесту готують позов до суду проти КНУ ім. Т. Шевченка за незаконне відрахування.

В умовах, що склалися, відрахування студентів виглядає спробою тиску.

Вибірковість рішення помітно, якщо звернути увагу на деталі – на факультеті, де зазвичай відраховують 1-2 людини на рік як виняток, не склали одразу 22 студенти, серед яких і активісти.

При чому, до активістів було “особливе” ставлення – їх відрахували без можливості перескласти, пояснюючи це внутрішнім правилом про відрахування за більш, ніж два нескладених іспити, яке до цього чомусь не використовували.

Важливо також зазначити, що іспити пройшли з чисельними порушеннями, зокрема, проходили в усній формі, хоча за правилами університету, це неможливо.

При цьому адміністрація не поспішає з публікацією іспитових робіт, попри вимоги студентів.

Університет також (попри прострочені терміни відповіді на запит на доступ до публічної інформації) не оприлюднює списки відрахованих студентів та витяги з наказів про відрахування.

Адміністрація КНУ ім. Т. Шевченка бурхливо відреагувала на розголос ситуації з відрахуванням активістів.

Прес-центр КНУ випустив заяву, в якій звинуватив студентів і ЗМІ в “шкоді іміджу одного з провідних вищих навчальних закладів” та тому, що це “відволікає колектив від виконання обов’язків по наданню повноцінних і якісних освітніх послуг”.

Після мітингу під червоним корпусом та зустрічі учасників КНУпротесту з ректором, відрахованим студентам пообіцяли дати можливість довести свої знання на комісії. Але комісія відбулася в закритому форматі і складалася з тих же представників адміністрації факультету та викладачів, які не допустили їх до перескладання першого разу.

Очікувано, що комісія визнала численні порушення несуттєвими та такими, які “не вплинули негативно на оцінювання”.

Відрахування людей, які не навчаються – це нормально, якщо при цьому не починає діяти елемент вибірковості та тиску.

Чомусь кожну сесію на філософському факультеті (де я навчалась чотири роки) разом зі мною складали люди, які не докладали жодних зусиль, а п’ятірку часом можна було отримати за участь в концерті, КВН чи за допомогу викладачу на дачі.

Що змінилося? Основний привід для відрахування студента – бути в опозиції до адміністрації?

Чому це так важливо?

Те, що відбувається зараз в КНУ – це діагноз старій системі, яка опирається реформам.

Університет КНУ ім. Т. Шевченка – один з найбільших і найвідоміших українських вишів.

Щороку його бюджет є рекордним серед національних університетів, і фінансується окремою статтею держбюджету. У 2016 році бюджет університету склав близько 1 млрд гривень, з яких більше 600 млн – фінансування з боку держави.

За гроші платників податків університет отримує можливість консервувати таку зручну адміністрації радянську партійну атмосферу, ігнорувати зміни та реформи.

Студентів, які не згодні з цим, завжди можна просто відрахувати, а розголос назвати “паплюженням честі університету”.

Випускники КНУ ім. Т. Шевченка традиційно займають високі посади у владі, йдуть в політику, очолюють міністерства і суди. І чи варто дивуватись рівню толерантності до корупції і супротиву змінам від людей, які провели студентські роки в затишному комсомолі, який адміністрація Університету прикриває традиціями та “іміджем”?

Олена Нікуліна, студентська активістка, випускниця КНУ