Як влада може поховати мільйони українців
Я приблизно розумію, як читаються тексти, в яких «многабукв». Тому головне пишу відразу, всього дві пропозиції:
1. Є готовий пакет законопроектів, що стосується реформи охорони здоров’я.
2. Якщо Рада негайно не приступить до розгляду, то з урахуванням особливостей нашого бюджетного процесу та високої ймовірності майбутніх виборів, реформа охорони здоров’я не почнеться в кращому разі у найближчі два роки, а найімовірніше — у найближчі п’ять років.
Власне, це все. Люди, які поховають реформу, поховають мільйони українців. Якщо ви сподіваєтеся, що вас і ваших близьких це не торкнеться, — мені вас шкода.
Тепер деякі подробиці. І повірте: найскладніше у викладі цих подробиць — утриматися від нехороших слів. Ось читаю матеріали, написані мною пару років тому, і з жахом відчуваю себе такою собі Кассандрою від медицини: тієї самою Кассандрою, яка точно пророкувала майбутнє, і якій ніхто не вірив.
Три роки тому я опублікував матеріал «Думки до реформи охорони здоров’я».
Цитата: «…проблеми медичної галузі ігнорувалися десятиліттями. Українська медицина фактично агонізує, але реанімація можлива, хоча батьки нації постійно намагаються відмахнутися від негайного розгляду проблем, оскільки самі користуються послугами іншої медицини. Галузь потребує професійної команді молодих, енергійних, ефективних менеджерів, здатних протистояти мафіозно-корупційного зовнішньому впливу.
Реальні реформатори системи зіткнуться з колосальною протидією:
— адміністраторів від медицини;
— лікарів, які заробляють статки на реалізації відсутніх ліків, продажу довідок, лікарняних, місць у чергах, посвідчень інваліда тощо (таких лікарів відносно мало, але це люди, які мають реальну адміністративну владу);
— продавців певних ліків;
— професорів і доцентів, які звикли оцінювати ефективність роботи кафедри за кількістю захищених дисертацій;
— керівництва Академії медичних наук, більшості НДІ, санаторіїв.
Крім вищезгаданої активної протидії на порядок денний стане засудження і саботаж реформи медпрацівниками (не менше 50%), які адаптовані до чинної системи, не зацікавлені у змінах, та і не вміють змінюватися (зокрема, підвищувати кваліфікацію, консультуватися)».
Все так і є.
На сьогодні ми маємо найнебезпечніше поєднання трьох факторів:
1. Саботаж медичного співтовариства.
2. Неготовність політичних сил не те що брати на себе відповідальність, а навіть конструктивно обговорювати медичну реформу: втрачені життя — це дурниця, головне — рейтинг не розгубити!
3. Відчай і фактично передсмертний пофігізм громадянського суспільства. Людина, здатна думати і говорити, витіснена з інформаційного поля людиною з автоматом.
Якщо у вас немає грошей, то у вас немає шансів отримати медичну допомогу.
Але справжній жах ситуації полягає в тому, що наявність грошей, у свою чергу, не гарантує нічого! Ні чесного, дійсно необхідного обстеження, ні правильного діагнозу, ні сучасного лікування без садизму, фуфломицинов і лікарського фальсифікату.
І в таких умовах ми відкладаємо реформу, оскільки боїмося, що стане гірше. Але це ж божевілля! Куди ще гірше?
Ситуація в медицині просто жахлива, а страх захворіти — постійно присутній страх кожного українця. Статистика — скільки ми живемо, як і від чого вмираємо, — настільки потворна, що навіть не хочеться зайвий раз підкреслювати наше останнє місце в Європі за тривалістю життя або перераховувати показники, за якими ми позаду Іраку, Венесуели, Бангладеш. Одне тільки друге місце у світі за рівнем смертності від серцево-судинних захворювань чого варте.
Найдивніше в цих умовах — бачити, чим займаються наші депутати, і які президентські ініціативи є невідкладними. Шановні, схаменіться, електорат скоро вимре — нікому буде рейтинг формувати!
Я бачу абсолютно конкретні, дуже зрозумілі кроки, які реально здатні змінити медичне свавілля. Я бачу ігнорування парламентом країни найгостріших проблем охорони здоров’я. Поряд з цим я постійно бачу, як ЗМІ та мережеві активісти намагаються звинуватити МОЗ у всіх смертних гріхах. Якщо в стрічці Фейсбуку на правах реклами з’являються матеріали, що демонізують в.о. міністра (яка, зрозуміло, послана сюди для знищення народу), так зрозуміло, що за цим стоять конкретні люди зі своїми інтересами та своїми уявленнями про правильного керівника відомства.
Інформую всіх нелюбителів Супрун: вона особисто не має ніякого відношення до підготовлених законопроектів. Так збіглося, що саме зараз є готові закони, і є люди, готові ці закони відстоювати. Закони розроблялися декілька років за участю десятків міжнародних експертів — лікарів, економістів, юристів.
Найприкріше полягає в тому, що особливої альтернативи немає, і не передбачається — якщо депутати не розглядатимуть це зараз, значить, це будуть розглядати інші депутати через 2 роки або через 5. Так, поховаємо ще два мільйони чоловік або п’ять мільйонів справ.
Пропонований законами алгоритм розподілу коштів всередині системи охорони здоров’я зовсім не містить у собі будь-які ноу-хау — це давним-давно апробовано і працює в Польщі, Хорватії, Угорщині, Литві, Італії, Канаді, Іспанії, Норвегії тощо.
Надзвичайно важливо, що підготовлені законопроекти не прив’язані до конкретної команди ВООЗ — вони фактично змушують наших правителів перестати борсатися в болоті корупції і так званої «національної медицини», вибратися на берег і змінюватися. Завтра остаточно розвалиться коаліція, зміниться прем’єр, звісно ж, новий прем’єр прийде зі своєю новою визначною командою реформаторів медицини, але повернутися назад, у рідне болото, вже не вдасться.
Так, я розумію, наскільки це нерозумно, аморально і нелогічно, коли долю 40 млн осіб визначає купка мільйонерів, які лікуються за межами України. Але так вже вийшло: саме вони повинні вирішити, де і як лікуватися нам усім. Зрозуміло, що їм поспішати нікуди. Але якщо депутати проігнорують, а ми промовчимо… Хоча якщо ми промовчимо, вони проігнорують. Напевно.
Ми вже дуже багато пережили і перемовчали. До вічного спокою зовсім трохи.
Не мовчіть. Вивчайте законопроекти. Вимагайте від депутатів негайного відкритого обговорення. Якщо вже ви довірили вовкам шукати нові пасовища, так хоч мычите, якщо вам нема чого їсти.
P.S. Я отримав сотні листів з приблизно однаковою розповіддю про те, як молода дівчина, сповнена райдужних надій, йде до гінеколога зі звісткою про вагітність — і отримує пораду зробити аборт. Схоже, вони ще не вирішили, хто відправить дівчинку в операційну. Але вони чудово знають: аборт набагато простіше, ніж організація пологів та догляду за дитиною. При цій владі іншої вагітності не буде.
P.P.S. Останнє, гранично конкретне: якщо до 16 травня 2017 року не буде проголосований закон про «Державні фінансові гарантії за надання медичних послуг…», реформа медицини буде відкладена на 4-5 років.
Педіатр, автор популярних книжок для батьків, телеведучий