Видача автоматів тітушкам: суддя вимагає прибрати Януковича та Захарченка зі справи
Суддя Оксана Хардіна вирішила не розглядати по суті справу про видачу автоматів зі складів МВС тітушкам, поки в обвинуваченні фігурують Янукович, Захарченко та інші високопосадовці і силовики керівної ланки. А Ростислав Заворотній, який обвинувачується у перевезенні 20 лютого 2014 року сотень автоматів і набоїв зі складів МВС для подальшої передачі «тітушкам», залишиться на свободі під особистим зобов’язанням.
Рішення прийняла суддя Шевченківського районного суду Хардіна у п’ятницю, 11 серпня, розглядаючи клопотання прокуратури про взяття обвинуваченого під варту.
Окрім того, суддя відправила справу з суду назад прокуратурі, хоча це провадження вже півтора роки кочує по судах і його вже двічі починали розглядати спочатку. Це означає, що суд відкладається на невизначений термін, а при черговій передачі до суду справа почне розглядатись з самого початку вже втретє.
Кому і навіщо видали зброю
У цьому провадженні фігурують четверо осіб. Троє під час Майдану були чинними працівниками МВС, а четвертий – цивільним, колишнім міліціонером-спецпризначенцем у минулому. За версією слідства, зі складів МВС було незаконно видано 156 автоматів Калашникова та понад 45 тисяч набоїв до них. Вони були завантажені до машини і вивезені на заздалегідь домовлену адресу.
Незаконна видача зброї зі складів МВС та її перевезення на базу для передачі керівникам «тітушок» відбулась 20 лютого 2014 року, після розстрілу на Інститутській.
«Діяли за попередньою змовою з конкретними тітушками, які, до речі, фігурують і в інших злочинах щодо протестувальників. Є свідчення учасників подій та інші докази, що вказують: зброя вивозилась для передачі кримінальним елементам для застосування по протестувальникам», – повідомили ТЕКСТАМ джерела у слідстві.
Щодо згаданих тітушок з кримінальних середовищ та їх керівників виокремлені окремі провадження. Частина з фігурантів знаходиться в розшуку, дехто втік до РФ.
«Перевізнику» Заворотньому інкримінують 262-гу та 263-тю статті Кримінального кодексу України – це про викрадення\привласнення зброї і незаконне поводження з нею. У його співсправників –також 262-га й 365-та стаття (перевищення влади чи службових повноважень), оскільки вони були чинними міліціонерами.
За словами захисника Заворотнього Олександра Дульського, його підзахисний заперечує обвинувачення. На досудовому слідстві він давав свідчення, але, каже Дульський, стверджує, що оговорив себе через обіцянку слідства про вихід з-під варти.
Посилаючись на адвокатську таємницю та початкову стадію суду, Дульський відмовився відповісти на питання, чи знайомий був Заворотній з трьома іншими обвинуваченими, та що він власне робив у ту ніч.
Прибрати Януковича з фабули
Повний текст рішення судді Хардіної з’явиться після 14 серпня. Як стало відомо ТЕКСТАМ, основна причина повернення обвинувального акту у прокуратуру– наявність у ньому прізвищ Януковича, керівників силових структур та інших осіб з вертикалі влади.
«Суддя висловила позицію, що у обвинувальному акті не має бути прізвищ Януковича, Захарченка та інших високопосадовців, оскільки конкретно в цьому судовому розгляді вони не є обвинуваченими», – повідомило ТЕКСТАМ джерело в прокуратурі.
Однак, слідство підкреслює – це принципова позиція щодо того, як і чому відбувались злочини проти Майдану. У прокуратурі притримуються версії, що ні викрадення, ні вбивства протестувальників не могли бути вчинені окремими виконавцями з особистих мотивів. Навпаки – всі ці злочини пов’язані між собою і були частинами великого плану боротьби організованої злочинної групи з протестувальниками.
Зокрема і незаконна видача зі складів МВС сотень одиниць бойової зброї з бойовими набоями, і передача її кримінальним найманцям не могла бути низовою ініціативою кількох дрібних міліцейських посадовців, переконані у слідстві. Доводять це у обвинувальному акті, розписуючи схему взаємодії між тодішньою політичної владою, силовиками та кримінальними елементами загалом та зокрема щодо цього епізоду.
«Ми категорично незгодні виключити верхівку, яка керувала процесом, з обвинувального акту. Це принципова позиція. Злочини вчинялись не самі по собі, а на основі наказів, які надходили згори. Будемо подавати апеляцію», – повідомили у слідстві.
Участь МВС у справі
У справі третьою стороною фігурує представник МВС. Під час підготовчого засідання він подав цивільний позов. У ньому МВС просить стягнути вартість зброї та патронів з обвинувачених.
Нагадаємо, що в обвинувальному акті йдеться про те, що виконавці-міліціонери діяли, виконуючи злочинний наказ свого керівництва з тогочасного МВС.
Цікаво, що один з виконавців досі працює в поліції. Тобто, з одного боку МВС вважає його винним у незаконній видачі зброї тітушкам настільки, що просить суд стягнути з нього кошти за втрачену зброю. Але з іншого боку, те саме МВС не бачить причин його звільнити з поліції, і він досі працює в тому самому поліцейському (екс-міліцейському) главку міста Києва, в якому і працював під час інциденту.
До речі, саме неявка представника МВС в одне з засідань стала підставою вчергове перенести суд і не обирати запобіжний захід обвинуваченому.
Цікаво, що під арештом під час слідства і частково під час суду перебував лише обвинувачений Ростислав Заворотній, єдиний неміліціонер з числа обвинувачених станом на момент подій. Усіх трьох обвинувачених міліціонерів арешт оминув, хоч окрім «збройних» статтей їм інкримінують ще й «перевищення влади та службових повноважень».
Як вийшов з-під варти єдиний арештований у справі
Розслідування було завершено ще півтори роки назад, а справа – передана до суду. Її розглянули по суті практично до кінця, аж поки не виявилось, що в тому суді не було умов для дослідження грифованих (засекречених) документів, які були в матеріалах.
Справу передали на визначення підсудності до Апеляційного суду, а він – передав її до Шевченківського суду, який мав почати її розгляд заново. Перед розглядом – традиційне підготовче засідання, яке протривало рекордні п’ять місяців. На момент передачі справи до Шевченківського суду єдиний фігурант, який перебував під вартою у цій справі – Заворотній -знаходився у слідчому ізоляторі.
Спроба продовження арешту для обвинуваченого у перевезенні зброї під час підготовчого засідання перетворилась на чотиридобову епопею відводів суддям у самій справі та іншим суддям, які розглядають заявлені відводи. Як наслідок, термін арешту обвинуваченого завершився до того, як судді змогли приступити до рішення про його продовження, і Заворотній просто вийшов з СІЗО.
Прокурори спробували ініціювати обрання йому нового запобіжного заходу, але засідання постійно переносились, а між ними були великі проміжки. Спершу суддя посилалась на брак часу, але ТЕКСТИ дослідили її розклад і виявили, що цей аргумент дещо сумнівний.
Пізніше суди відкладались через непояву до суду адвокатів, підсудних та представника МВС. Таким чином, підготовку суду затягнули на 5 місяців, а потім вирішили повернути справу прокуратурі і не судити поки що.
З моменту першого засідання 29 березня пройшли десятки засідань і 4,5 місяці, перш ніж, після низки відводів і переносів, суд розглянув питання запобіжного заходу по суті. І призначив найм’якіший з можливих. При цьому три з половиною місяці обвинувачений був без запобіжного заходу взагалі.
Сухий залишок майже двох років судових слухань справи: нуль засуджених, єдиний арештований вийшов на свободу, після двох спроб судовий розгляд так і не почався, справу повернуто слідству.
Наступний крок – апеляційний суд, який вирішить, чи права була суддя Хардіна, виносячи таке рішення.
Хронологія затягувань
16 березня – справа надійшла до суду.
29 березня -27 квітня – засідання відбуваються, але не можуть дійти до розгляду питання про запобіжний захід через низку відводів та самовідводів (5 спроб засідань у справі, 6 додаткових засідань по заявленим відводам).
27 квітня – останній день, в який можна продовжити арешт. не привозять вранці з СІЗО Заворотнього. Розгляд відкладають на півдня.
28 квітня – Заворотній виходить з СІЗО. Запобіжний захід не розглядають, засідання переносять на невизначений час.
29 березня – захист Заворотнього заявив відвід судді Циктічу.
25 квітня – захист Заворотнього заявив відвід новопризначеному судді Мартинову.
25 квітня – захист Заворотнього заявив повторний відвід судді Мартинову.
26 квітня – обвинувачений Степанчук заявив відвід новопризначеній судді Хардіній.
27 квітня – останній день, в який можна продовжити арешт. Вранці не привозять з СІЗО на суд Заворотнього. Через це розгляд відбувається з запізненням на півдня.
27 квітня – суддя Циктіч вирішив не розглядати відвід Хардіної.
(самовідвід). Відвід Хардіної розглянув суддя Бугіль і відмовив.
27 квітня – захист Заворотнього заявляє повторний відвід Хардіній наприкінці робочого дня.
28 квітня – Заворотній виходить з СІЗО. У черговому відводі судді Хардіної відмовлено. Запобіжний захід не розглядають, засідання переносять на невизначений час.
9 червня – Не з’явився представник МВС. На вимогу захисту суд перенесли.
19 червня – неявка обвинуваченого С. Суд перенесли.
4 липня – неявка захисників. Суд перенесли.
24 липня– Суд відбувся, заявлено клопотання про запобіжний захід, але розглянути його не встигли.
11 серпня – рішення, яким відмовлено прокуратурі в арешті для Заворотнього, призначено особисте зобов’язання. Справу повернуто з суду до прокуратури з вимогою прибрати прізвища високопосадовців з обвинувачення.
Автор: Ольга Худецька