Всесвітній банк назвав причини кризи в Україні

«Хто винен і що робити?» – задають питання щодо цієї ситуації.

Віце-президент Світового банку з питань Європи та Центральної Азії Сірілл Мюллер під час презентації дослідження Світового банку про економічний розвиток України заявив, що українцям потрібно не менше 50 років, щоб досягти економічного стану, як у Польщі.

Для цього потрібно 50 років гарної роботи над помилками і очевидно «затягнутих поясів».

Як стверджує Мюллер, Україні потрібно вдвічі більше, тобто 100 років для того, щоб досягти економічного рівня Німеччини.

Також експерт сказав, що одним їх негативних чинників розвитку економіки в Україні є концентрованість капіталу в руках окремих людей. Виходячи їх досліджень цілих 6% ВВП України знаходяться у власності трьох українських багатіїв.

«Це майже вдвічі більше, ніж в Росії і втричі більше, ніж в Польщі. Частина  доходів найбагатших людей в ВВП майже не змінювалися з 2007 року. Це обмежило доступ до економічних можливостей, здатних повністю розкрити потенціал людського капіталу », – вказують в дослідженні Світового банку.

Також, у Світовому банку кажуть і про велику закредитованість і сильну залежність від світових ринків збуту сировини.

На думку представників Світового банку, в пріоритеті зараз повинна бути податкова реформа. Крім того, експерти говорять про необхідність скасування мораторію на продаж землі.

Варто відзначити, що в першу п’ятірку необхідних реформ у Світовому банку поставили судову реформу і реформу Антимонопольного комітету.

Нагадаємо, на сьогоднішній день в українському парламенті відсутні політичні сили з чітким планом розвитку країни.

Як раніше повідомляв портал «Акценти», три чверті населення України витрачає менше 5.5 долара в день, а за підрахунками Світового банку, якщо людина витрачаємо менше зазначеної суми грошей, його можна відносити до бідних верств населення. В середньому доходи громадян України падають, а бідних людей з кожним роком стає все більше.

Також портал «Акценти» писав, що високі пенсії в Україні можна буде забезпечити тільки за рахунок стрімкого розвитку економіки держави.

А ось що думає з цього приводу політичний діяч, колишній заступник Генпрокурора України Микола Голомша

Не погоджуючись із Світовим банком…

Днями з’явилась новина, яка здатна занурити в депресію навіть самого затятого оптиміста. У Світовому банку повідомили, що без проведення реформ та маючи поточні темпи росту ВВП, Україні знадобиться 50 років, щоб досягти такого рівня економічного розвитку, який має Польща.
Дослідження Світового банку про економічний розвиток України містять і другу шокуючу цифру – для досягнення Україною поточного рівня економічного розвитку країн Західної Європи, таких як Німеччина, знадобиться… 100 років!

Якщо просто емоційно рефлексувати на таке повідомлення, можна сприймати його в якості вбивчої оцінки «реформаторських» зусиль влади останніми роками.

Якщо поглянути глибше – це справедливий вирок пост-радянській економічній моделі, яка була створена більше 20-ти років тому і, як не дивно, ретельно оберігається і патронується сучасною політичною «елітою».

Неодноразово підкреслював, що за нинішніх політичних порядків, будь-який економічний розвиток свідомо блокується. Свого часу, через непрозору і несправедливу приватизацію, ресурси країни опинились в руках мізерного прошарку цинічних ділків. Вони і змоделювали українську економіку в її сучасному безперспективному вигляді. Зосередившись на експорті сировини, залишили вмирати високотехнологічне виробництво і, відповідно, прикладну і галузеві науки. Вбивши виробництво і науку, зробили непотрібним інтелектуальний і трудовий потенціал, через що країна почала постачати у розвинуті держави українські креативні мізки і робочі руки. Україна сформувалась як суто сировинна держава, залежна від стану світових ринків збуту сировини, і потрапила у економічне рабство до олігархічних монополій.

Така модель давала швидкий захмарний заробіток одиницям, кидаючи у злидні і відчай мільйони людей. І це підтверджує Світовий банк, підкреслюючи, що «В Україні спостерігається значна концентрація капіталу в руках нечисельної групи населення. Так, 3 найбагатших українців володіють 6% ВВП країни… Це обмежило доступ до економічних можливостей, здатних повністю розкрити потенціал людського капіталу», — йдеться у дослідженні.

Наразі питання у тому, чи можемо ми, українці, сприймати цей прогноз провідної фінансової установи Світу, як аксіому. Чи маємо погодитись з тим, що мінімум три-п’ять поколінь наших людей на своїй землі приречені жити у махровому пост-совку?

Або маємо розуміння того, що прогнозовані на Заході 50 або 100 років – це не вирок і вихід існує?

Враховуючи логічне зауваження про те, що за такі терміни Світ піде у розвитку та інноваціях так далеко, що нам нескінченно доведеться наздоганяти.

Маю сподівання, що нам усім ближчим є бажання здійснити своє економічне диво і довести, що можна за 5-10 років наздогнати ті ж Польщу і Німеччину.

Безперечно, фактор економічного розвитку для України у її нинішньому стані є абсолютною домінантою. Бо навіть питання війни і миру залежить від економічної потужності і успішності держави.

Бо задля того, аби швидко змінити систему сировинної економіки на сучасну інноваційну модель, від президента і його команди вимагаються лише кілька основних якостей – фаховість, порядність і патріотизм.

Це є запорукою того, що план перезавантаження економічної моделі України буде здійснено.

Такий план існує і він вже детально прописаний у програмі нашої  політичної партії.

Перше. Ми маємо чітко усвідомити, що рухаємось від нульової відмітки. Адже після років імітації реформ, коли їхній справжній зміст підмінявся переможними звітами про захмарну кількість, Україна так і не вийшла із періоду розвалу і стагнації. Отже, завдання полягає у запровадженні нової економічної філософії, що має базуватись на державній політиці, за якої людина, можливості її розвитку і реалізації мають бути головною домінантою. Державний апарат має розглядатись як сервіс, який надається громадянину для реалізації його прагнень і талантів.
Друге. Треба врегулювати суспільні відносини відповідно до Основного Закону. Часи, коли влада крутить правом, як циган сонцем, діючи часом всупереч Конституції, мають закінчитись! Тому першочергово необхідно ініціювати вдосконалення законодавства в частині запровадження кримінальної відповідальності за порушення конституційних норм і принципів. Тільки так людина в державі стане захищеною.
Без гідної, впевненої у своїх правах людини, жодні економічні перетворення не можуть бути реалізовані. Адже їх рухають люди.
Це – ідеологічний, політичний і соціально-правовий базис нової політичної культури, від створення якого залежить можливість економічного прориву України.
Третє. Має бути забезпечений рівний доступ громадян до національних багатств, які належать народові. Ресурси країни мають запрацювати на державу, а не на купку патронованих владою олігархів, які через механізми приватизації отримали у своє розпорядження багатства нашої землі. Зламати диктат олігархічних монополій, які під дахом політичної корупції грабують людей, продаючи їм газ, тепло, воду по захмарних цінах, цілком можливо. Потрібна лише політична воля. Механізм базується на проведенні детального аналізу усіх хвиль приватизації, під час яких відбулось незаконне привласнення державних ресурсів. За результатами усе, що було привласнене незаконно або з недотриманням умов приватизації, має бути повернене у державну власність. А усі, хто діяв всупереч державним інтересам виключно на користь свого гаманця, мають бути судимі.
Четверте. Ця умова є виключною, її реалізація робить реальними усі перелічені перетворення. Це відкриття соціальних ліфтів в державі, яка потребує оновлення політикуму і управлінської сфери чесними, принциповими, патріотичними людьми. Тільки через прийняття стабільного виборчого законодавства, через чесні, рівні, відкриті транспарентні вибори, можна «вимити» із влади політичних бізнесменів і відвертих ворогів української державності. Тільки так, позбавивши корупціонерів політичного «даху», ми поборемо корупцію як явище і почнемо знищувати корупціонерів, повертаючи награбоване ними у власність держави і народу.
П’яте. Аби припинити катастрофічну «втечу» з України найбільш продуктивного і освіченого населення за кордон, держава має вкладатися в інтелектуальну і технологічну складові. Впровадження новітніх технологій має розпочинатися з громад і це має передбачати державний бюджет. Враховуючи потужний внесок українського інтелекту в розвиток сучасного технологічного світу, можна тільки уявити собі, на який прорив здатна Україна у разі розблокування цього напрямку.
Є дуже багато подробиць, які містить цей план патріотів, є навіть проривні технології, які чекають своєї реалізації… Але важливішими є принципові речі, які ми маємо здійснити.
Це перехід від традиційних економічних номенклатур – до сучасної капіталізації часу, емоцій та геопозицій. Переведення економіки країни на принципи четвертої промислової революції. Формування економічних форпостів країни у світі у творчій співпраці із світовим українством. Створення окремої економіко-фінансової програми реалізації креативно-інтелектуальних можливостей українців за кордоном. Припинення торгівлі з країною-агресором. Остаточна переорієнтація економіки на європейські та світові ринки. Формування нової філософії використання природних багатств України, де надра мають відігравати роль економічного стимулятора розвитку новітніх технологій їхнього використання і аналога золотовалютного запасу країни.
Тобто Україна має чим відповісти на депресивний прогноз Світового банку.
Він, як не дивно, є корисним в якості великого соціального стимулу. Бо ми ніколи не погодимось із таким станом речей, про який пишуть західні аналітики.
Коли вам кажуть – вашим дітям і онукам та їхнім дітям прийдеться жити так, як живете ви самі – що ви відчуваєте? Будь-яка патріотична людина, що дійсно любить Україну, ніколи не погодиться із такими «перспективами».
Отже, це привід зібратись із силами і довести Світові великий потенціал нашої великої держави.

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *