ВР може ухвалити земельну реформу вже 14 січня

Як повідомив радник прем’єр-міністра з економічних питань Олексій Мушак у Facebook, Верховна Рада може розглянути законопроєкт про ринок землі вже на першому в новому році пленарному засіданні 14 січня.  Мушак: “Розблоковано розгляд земельного закону 2178-10 в парламенті. По регламенту текст до другого читання має бути наданий за 10 днів до дати розгляду. Тільки що порівняльна таблиця з’явилися на порталі ВР. Відповідно першого пленарного дня 14 січня парламент вже може проголосувати за земреформу. Всі формальні процедури виконані. Тепер справа лише за політичною волею та бажанням зробити реформу сторіччя”.

 Мушак деталізував, що до 6 сторінок законопроекту було подано 4018 правок на 2528 сторінках. Більше 2000 з них стосується референдуму. Саме слово референдум в таблиці змін зустрічається 4178. Частіше ніж будь-яке інше слово.

 3 січня до парламенту був поданий законопроєкт про обіг земель сільгосппризначення №2278-10 з правками до другого читання.  Законопроєкт про обіг земель сільгосппризначення №2278-10, поданий з правками до другого читання, передбачає заборону іноземцям набувати право власності на земельні ділянки – заборона втратить чинність за умови схвалення продажу землі іноземцям на референдумі. Про це йдеться у порівняльній таблиці до другого читання, опублікованій на сайті Ради 3 січня.

Зокрема, передбачаються зміни у Земельному кодексі щодо набуття права власності на землю сільгосппризначення та загальної площі земельних ділянок.

Згідно із законопроєктом, набувати право власності на землю сільгосппризначення можуть:

• громадяни України;
• юрособи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками яких є лише громадяни України та/або держава та/або територіальні громади;
• територіальні громади;
• держава.

Також передбачається, що право власності на земельні ділянки можуть набувати банки і кредитні установи в порядку звернення стягнення на них як предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками і кредитними установами на торгах протягом 2 років з дня набуття права власності.

Водночас юрособи, засновниками або кінцевими бенефіціарами яких є особи, які не є громадянами України, можуть набувати право власності на землю сільгосппризначення з дня та за умови схвалення цього на референдумі.

За будь-яких умов, у тому числі у випадку схвалення на референдумі, забороняється право власності на земельні ділянки:

• юрособам, учасниками або бенефіціарами яких є іноземці – на землі державної та комунальної власності, а також – на землі, виділені власникам паїв, і які розташовані ближче 50 км від держкордону України (крім держкордону, який проходить по морю);
• юрособам, учасниками або кінцевими бенефіціарами яких є громадяни РФ.
• особам, які належали або належать до терористичних організацій;
• юрособам, учасниками або бенефіціарами яких є іноземні держави;
• юрособам, де неможливо встановити кінцевого бенефіціара;
• юрособам, бенефіціари яких зареєстровані в офшорних зонах;
• фізичним та юрособам, стосовно яких застосовані санкції;
• юрособам, зареєстрованим у державах, включених до списку тих, які не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

Відповідно до законопроєкту, загальна площа земельних ділянок сільгосппризначення у власності громадянина не може перевищувати 10 тисяч гектарів.

У власності юрособи (крім банків і кредитних установ) – не може перевищувати загальної площі земельних ділянок, які можуть перебувати у власності усіх її учасників, але не більше 10 тисяч гектарів.

Крім цього, передбачено, що розрахунки, пов’язані зі сплатою ціни земельних ділянок, проводяться у безготівковій формі.

Також не допускатиметься набуття права власності за відплатними договорами у разі відсутності документів, які підтверджують джерела походження коштів або інших активів, за рахунок яких набувається таке право.