Loading...

Убив 206 жінок: як ловили найстрашнішого маніяка Київщини

Серійного маніяка Юрія Кузьменка, який орудував на Київщині понад 10 років тому, правоохоронці намагалися впіймати майже три роки. До розслідування справи були залучені “найкращі уми” карного розшуку, а у встановленні слідів злочинця Україні допомагали навіть у НАТО.

Про це стало відомо з розповіді слідчого Руслана Сушка порталу Zaborona. Саме Сушко від моменту виявлення першої жертви і до дня затримання кривавого злочинця керував однією із найскладніших і найзаплутаніших справ поліції Київської області.

“Отримав те, що шукав”

10 червня 2006 року автомобіль Юрія Кузьменка, столяра з м. Боярка, зупинився поряд із 20-річною дівчиною, яка прямувала зі столиці в передмістя. У дівчини була важка сумка, яку їй ледве вдавалося нести, тому вона швидко погодилася на пропозицію чоловіка підвезти її.

“Коли я її задушив, то пережив такі відчуття, що зрозумів: це те, чого я шукав”, — розповість маніяк через декілька років слідчому.

Однак, за деякими даними, першою жертвою кривавого вбивці стала жінка похилого віку, на яку він напав роком раніше. У травні 2005 у лісі неподалік залізничної станції “Глеваха” він напав на 68-річну жінку та почав її ґвалтувати. Жертва втратила свідомість і померла від інфаркту.

“Елвіс”

Кількість постраждалих жінок, молодих і літніх, росла щомісяця. Очевидці знаходили тіла й фрагменти одягу в лісах, іноді про зникнення жінок заявляли їхні родичі, а іноді — й самі постраждалі, які дивом залишилися у живих. При цьому Руслан Сушко зазначив, що поліція не завжди погоджувалася заводити кримінальні справи й брати свідчення у потерпілих.

Одна із тих жінок, яким вдалося вижити, прийшовши в поліцію після зґвалтування, обмовилася, що злочинець схожий на відомого музиканта Елвіса Преслі. З тих пір за маніяком закріпилася кличка “Елвіс”. Однак кидати всі сили на його упіймання правоохоронці не поспішали. Про те, що в області орудує серійний маніяк, заговорили тільки після виявлення на трьох жертвах біологічного матеріалу однієї людини.

Орудували три маніяка

Слідча група на початку розшуку навіть не могла уявити, що величезна кількість жертв загинула від рук не одного маніяка, а одразу від трьох. І всі вони діяли в один період і в одній області.

“Через декілька місяців Сушко отримав інформацію від колег із Західної України: в одному з карпатських сіл затримано молодика, який убив чотирьох літніх жінок. Його “біологічний матеріал” збігся зі слідами на тілах чотирьох жертв, знайдених у Васильківському районі. Як виявилося згодом, батьки хлопця, розуміючи, що у Василькові почалося серйозне полювання, сховали свого сина у Карпатах. Там він і продовжив займатися улюбленою справою: вбивством бабусь”, — йдеться у ЗМІ.

Але після упіймання цього злочинця кількість зґвалтованих і вбитих жінок на Київщині не зменшилася. Вирахувавши, що маніяк часто орудує біля залізничних станцій і в лісистій місцевості, Сушко звернувся у військову розвідку, щоб зробити запит на дані супутника, який міг пролітати над останнім місцем злочину.

“Взяв дві пляшки коньяку. Вони спочатку поставилися до моїх питань холодно. Після першої пляшки вже тепло. Після другої погнали в гастроном. Після третьої — спільну мову знайшли. Ми навіть домовилися на майбутнє: якщо нам треба буде, то вони піднімуть літак і баражуватимуть та фотографуватимуть місцевість. Але як заглянути в минуле? Чи літав супутник? Український супутник не літав. Але, можливо, був НАТОвський”, — розповів Сушко.

Після звернення у НАТО правоохоронці замовили у закордонних фахівців декілька знімків супутника, який пролітав над місцем вбивства. Це дозволило визначити марку і колір автомобіля Кузьменко.

“Коло пошуків ніби як звужувалося, але все одно було неймовірно великим. Дуже вже повільно справа обростала новими деталями. Хоча слідчі вже знали деякі звички й психологічні особливості маніяка: ніколи не розкидав речі, змушував жертв акуратно складати одяг”, — йдеться у виданні.

Операція “Тітки”

Найбільші надії у розслідуванні покладалися на жінок, які вижили після зустрічі з душогубом. Через характер злочинів було вирішено відправляти на бесіди з ними жінок, а не чоловіків — цій операції дали умовну назву “Тітки”.

Розповіді постраждалих дозволили створити точніший психологічний портрет маніяка, що в подальшому допомогло його затриманню.

Упізнав таксист

Останньою жертвою вбивці виявилася студентка Анна. Вона, як і перша жертва маніяка, прийняла його пропозицію підвезти до будинку. Однак свідком того, як дівчина сідала в машину, став таксист, який був із нею наглядно знайомий.

Виявилося, що жертва не тільки знала свого вбивцю, а й була його далекою родичкою. Однак це не завадило Кузьменку скоїти вже звичний злочин.

“Таксист запам’ятав дві букви в номері жигулів: ВІ. Він, як виявилося, колишній розвідник, у нього око “відпрацьоване”, він багато засікає. Таких автомобілів було 7034 по всій Україні. Я кидаю хлопцям в ДАІ інформацію, прошу відпрацювати. Так ось, авто нашого маніяка, як потім вже з’ясувалося, була у списку 7032-а”, — розповів слідчий Роман Сушко.

Ця інформація, а також знання марки й кольору машини дозволили оперативникам вирахувати його місце проживання. Спіймати маніяка вдалося у травні 2009 року, в під’їзді будинку його брата. Пізніше, під час допитів, Юрій Кузьменко зізнався у 206 скоєних убивствах. Суд засудив душогуба до довічного ув’язнення.

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *