У ВР приготували приємний сюрприз для заробітчан

Українським заробітчанам можуть істотно спростити життя. У Верховній Раді зайнялися правилами працевлаштування українців, які шукають роботу за кордоном. Нардепи планують як захистити їх від шахраїв, так і допомогти фінансово.

Що важливо знати тим, хто думає виїхати на заробітки до Європи – з’ясовував OBOZREVATEL.

Головне:

• У Раді хочуть допомогти трудовим мігрантам – скасувати плату за пошук робочого місця і боротися з шахраями на ринку працевлаштування;
• Заробітчанам зобов’язані будуть розповісти всі деталі працевлаштування: показати договір і умови проживання (праці);
• Для фірм-рекрутерів скасують ліцензію, вони працюватимуть за заявницьким принципом.
• В Європі очікується бум на робочу силу. На початку 2020 року Німеччина відкриє свій трудовий ринок для мільйонів заробітчан.

Яка проблема існує і чому

За даними дослідження Research&Branding Group, 5,1 мільйона українців хочуть виїхати з країни на заробітки. Не рахуючи кількох мільйонів осіб, які вже працюють у Польщі, Чехії та інших країнах ближнього зарубіжжя.

До того ж, за словами співавтора проєкту і народного депутат від “Слуги народу” Галини Третьякової, вже за пів року Німеччина відкриє свій трудовий ринок для 16 мільйонів осіб. Країна змінює правила праці – роботу можуть отримати не тільки люди з вищою освітою, а й з професійно-технічною. У зв’язку з цим очікується масштабний приплив робочих рук, зокрема з України.

Вітчизняний ринок переповнений пропозиціями різних компаній, які обіцяють за гроші знайти роботу в країнах ЄС. Часто за такими оголошеннями ховаються шахраї, які просто “кидають” довірливих претендентів. Випадків сотні.

Наприклад, у червні 2017 року фірма “КСД плюс” у Києві брала за працевлаштування 300 євро, а терміни відправлення людей на роботу відкладалися. У підсумку в офісі компанії взагалі перестали відповідати на дзвінки.

Побороти трудову міграцію влада поки не може, тому у Раді зареєстрували проєкт закону №2365. Його автори ставлять перед собою мету – перемогти шахрайство у сфері пошуку роботи за кордоном. А саме заборонити кандидатам оплачувати послуги фірм для пошуку рекрутів – ця ноша переходить на плечі роботодавців.

Логіка проста. Польська фірма хоче знайти собі на роботу 10 робітників з України. Вона звертається до компанії для пошуку рекрутів і оплачує її послуги. Та, зі свого боку, знаходить робітників, виступаючи у ролі посередника.

На думку авторів ідеї, ця ситуація вигідна всім – фірмі, яка наймає працівників (впевнена в результаті), рекрутерам (їм платять гроші, вони зацікавлені у продовженні співпраці) і самим працівникам (законодавство захищає їхнє право на роботу, їм не потрібно платити за пошук).

“Шахраї пропонують роботу в країнах ЄС із високим рівнем заробітної плати, беруть наперед гроші за свої послуги і потім зникають. Побороти це явище можна тільки забороною брати гроші з претендентів, оскільки в усіх країнах ЄС за послуги посередників платить роботодавець, для якого шукають працівників. Саме такий механізм повинен діяти і в Україні”, – пояснює суть ідеї для президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойников.

А тепер про деталі

Проєкт закону пропонує відразу кілька важливих нововведень:

• Агентство не братиме гроші з претендента. Всі витрати бере на себе роботодавець, який і шукає людину;
• Якщо ж компанія спробує вимагати гроші, то її оштрафують – від 34 до 50 тисяч гривень;
• Компанія-посередник зобов’язана надати трудовий договір зрозумілою для працівника мовою (українською чи російською, за бажанням). Також вона повинна надати договір про співпрацю з потенційним роботодавцем;
• Посередник зобов’язаний розповісти здобувачу абсолютно всю необхідну інформацію – формат майбутньої роботи, умови проживання, наявність будь-яких міжнародних договорів між Україною та країною перебування;
• Реєстрація фірм-посередників (рекрутерів) перейде на заявний принцип. Це має спростити складну систему ідентифікації компаній;

У ситуації, коли здобувач приїздить на місце роботи, а умови не відповідають його очікуванням – то він не зобов’язаний там працювати.

“Якщо трудовий мігрант приїде до роботодавця і зрозуміє, що обумовлені умови працевлаштування не відповідають дійсності, то він не буде там працювати, а роботодавець не заплатить гроші посереднику. Саме фінансова відповідальність посередника і призведе до зростання рівня надання послуг здобувачам за кордоном”, – наголосив Воскобойников.

Коли це ухвалять у Раді?

З огляду на те, що законопроєкт подали відразу 8 членів парламенту від “Слуги народу”, шанси у нього досить непогані. Все залежить від того, як швидко проєкт винесуть на перше читання і чи не буде політичної кризи.

Нардепка Галина Третьякова, яка за сумісництвом є главою комітету з соціальної політики, пояснює, що неодмінно лобіюватиме законопроєкт у парламенті.

“Багато що залежить від журналістів, які висвітлюють це питання… Але в будь-якому разі робитиме так, щоб проєкт розглянули найближчими місяцями. Тим більше, що вже навесні очікується міграційний бум у Європі”, – підсумувала  нардепка.