Головне управління ДФС у Київській області інформує:

Внесення змін до облікових даних платників податків–юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів

Головне управління ДФС у Київській області звертає увагу, що  відповідно до п. 66.1 ст. 66 ПКУ, підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:

–  інформація про призначення або зміну керівника/тимчасово виконуючого обов’язки керівника, зміну місцезнаходження тощо, оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку, визначеному Законом України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями;  –  інформація про головного бухгалтера оновлюється на підставі заяви за формою № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» або реєстраційної заяви платника податку на додану вартість, якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за формою № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.

Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300.

Звертаємо увагу, що Заява за ф. №1-ОПП та уточнені документи повинні бути надані до контролюючого органу протягом 10 календарних днів з дня внесення змін.

Для платників ПДВ – нові можливості Електронного кабінету

Головне управління ДФС у Київській області звертає увагу, що в Електронному кабінеті платники ПДВ мають змогу скористатися новими сервісами ‘під час реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Зокрема:

– в Електронному кабінеті є можливість подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо вони складені на одного отримувача за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН відображені однотипні операції. Однотипними операціями є операції з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг;

– для уникнення помилок при складанні РК до ПН платники можуть скоритися сервісом, який дозволяє переглянути повну інформацію щодо ПН з урахуванням всіх зареєстрованих до неї РК.

Доступ до інформації надано у приватній частині («особистий кабінет») Електронного кабінету у розділі «ЄРПН». За заданими параметрами пошуку ПН відображається остаточний розрахунок з урахуванням всіх наступних зареєстрованих до неї РК;

– можна здійснити перегляд розрахункових показників навантаження та суми ПДВ, зазначені платником ПДВ в ПН/РК, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних у звітному (податковому) періоді;

– платники мають змогу скористатися Реєстром податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Він розміщений у відкритій частині Електронного кабінету. За допомогою цього сервісу платники мають можливість в он-лайн режимі переглядати інформацію щодо розгляду та статусу зупинених документів.

Пошук інформації в Реєстрі здійснюється за такими фільтрами: «Індивідуальний податковий номер», «Номер ПН/РК», «Дата складання ПН/РК».

Штрафи, пені, неустойки за порушення умов договорів, враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток

Головне управління ДФС у Київській області повідомляє , що згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20,0млн.грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ.

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ – це встановлює п.п.140.5.11 п.140.5 ст.140 ПКУ.

Згідно з п. 3 розд. І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, доходами вважається збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Відповідно до п. 3.10 розд. ІІІ Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 №433, одержані штрафи, пені, неустойки відображаються у складі інших операційних доходів.

Пунктом 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 (далі – П(С)БО 16), визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Визнані штрафи, пеня, неустойка включаються до інших операційних витрат (п. 20 П(С)БО 16).

Враховуючи зазначене, доходи та витрати у вигляді штрафів, пені, неустойок за порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Поряд з цим, платник податку на прибуток, який визначає об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають відповідно до положень ПКУ, повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Законодавством не передбачено відповідальності до ФОП загальної системи оподаткування, якщо за наслідками звітного кварталу ним сплачено ЄВ в розмірі мінімального страхового внеску, але менше ніж з розміру чистого доходу за цей квартал

Головне управління ДФС у Київській області повідомляє, що пунктом 2 част.1 ст.7 Закону України від 08.07. 2010№2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» для ФОП, які застосовують загальну систему оподаткування, базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (у 2018 р. – 819,06грн.)

Зазначена категорія платників зобов’язана сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абз.3 част.8 ст. 9 Закону №2464).

Суми ЄВ, сплачені протягом року (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня звітного року, та до 20 січня року, наступного за звітним роком) враховуються ФОП загальної системи оподаткування при остаточному розрахунку, який здійснюється ними за календарний рік до 10 лютого наступного року, згідно з даними, зазначеними у Податковій декларації про майновий стан і доходи, що формується платником на підставі даних Книги обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність. Форму книги затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481.

Тобто, Законом № 2464 визначено чіткі умови щодо сплати ЄВ у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ для фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування за кожен місяць такого кварталу. Чинним законодавством не передбачено застосування відповідальності до ФОП загальної системи оподаткування, якщо за наслідками звітного кварталу ним сплачено ЄВ в розмірі мінімального страхового внеску із розрахунку за кожен місяць, але менше ніж з розміру чистого доходу, визначеного за такий квартал згідно з даними Книги.

ГУ ДФС у Київській області