Третє літо. Чи поїхали в Крим обіцяні туристи?
Минає третє літо після анексії Криму Росією. Рік добіг свого екватору і вже можна підвести перші підсумки успішності туристичного сезону на півострові.
Без туристів
В роки до анексії потік туристів до українського Криму невпинно зростав: від 3 млн відпочиваючих в кризові 90-ті до 6 млн у стабільному 2012 році.
Після того, як Крим повернувся в “рідну гавань”, дані про кількість туристів від української та російської сторони стали відчутно різнитися.
Так, згідно з офіційними даними кримського “уряду”, в 2014 році на відпочинок до півострова приїхало близько 4 млн туристів. Асоціація індустрії гостинності України наводить свої цифри, значно скромніші від місцевої статики.
В Асоціації говорять про те, що в 2014 році в Криму відпочило 2 млн туристів – тобто в 2 рази менше, ніж звітує місцева влада.
Цифри по 2015 року відрізняються ще кардинальніше. З українського боку говорять про максимум 1,5 млн туристів, з російського – про 4,6 млн.
Тобто, якщо спиратись на офіційну статистику Москви, охочих відвідати півострів стає все більше. Цифри з Києва говорять протилежне – потік туристів до Криму тане на очах.
Навіть якщо припустити, що з обох боків цифри “округляють” у вигідний бік, то при грубому підрахунку виходить 3 млн туристів на рік. Це все одно вдвічі менше, ніж за рік до анексії.
Ці сухі дані, і різниця в 1-1,5 млн відпочиваючих насправді має для жителів півострова величезне значення, адже більшість кримчан заробляє за рахунок туристів і живе цими коштами весь рік до наступного сезону.
За словами екс-міністра курортів і туризму Криму Олександра Лієва, беззбитковість кримських курортів починається від 3 млн туристів.
При такому турпотоці курортна сфера в змозі виплатити зарплату і окупити витрати на період роботи. При потоці в 5 млн туристів кримські курорти можуть окупити витрати на своє утримання в міжсезоння і починають отримувати системний прибуток.
Більш того, за його словами, в усьому світі немає країни, де монопоток (туристи з однієї країни) зробив би туристичний регіон успішним.
Також цікава статистика по кількості українців, які вирішили не змінювати своїх звичок і поїхати на відпочинок до Криму.
За даними тієї ж Асоціації, в 2014 році українці склали 30% від загальної кількості туристів, в 2015 – 10%, в 2016 – не більше 5%.
Прикметно, що цифри з цього приводу, що в Криму, що на материковій Україні майже однакові. До того ж “влада” анексованого півострова визнає, що часто туристи-українці мають на півострові нерухомість, тому і відпочивають тут.
Ще один цікавий факт – влада Криму не гребує активно запрошувати на півострів українських туристів, розуміючи що навряд інакше зможе повернутися до успішних сезонів.
Літо мрій-2016
На це літо “влада” Криму має ще амбітніші плани, ніж на попереднє. “Голова” півострову Сергій Аксьонов заявив, що цього року півострів відвідає рекордні 7 млн туристів. Аксьонов впевнений, що сезон буде “ну дуже успішним”. Однак і самі кримчани і експерти туристичної галузі сприйняли такі заяви кримського очільника, м’яко кажучи, скептично.
“Очікуваний показник в 6-7 млн відпочиваючих в 2016 році на курортах Криму досягнутий не буде”, – прямо говорить російським ЗМІ виконавчий директор Асоціації туроператорів Росії Майя Ломідзе.
Офіційні дані Міністерства курортів і туризму республіки також говорять про нереальність цифр із заяв Аксьонова. У відомстві кажуть, що з початку року Крим прийняв 1,57 млн туристів.
Тобто теоретично, щоб справдилися прогнози Аксьонова, до кінця року до півострова має приїхати ще 5,5 млн людей. Ці цифри важко хоч якось співвіднести з реальністю.
Наприклад, за даними російських ЗМІ, у перший місяць літа санаторії та готелі Криму в середньому були заповнені менш ніж наполовину.
На пляжі Феодосії. Фото Ілля Варламов
В Асоціації індустрії гостинності України взагалі прогнозують, що в цьому році в Крим приїде максимум 1,5 млн туристів.
Днями з’явилася заява прикордонників, яка підтверджує тезу, що з кожним роком після анексії до Криму їдуть все менше українців.
За словами речника Державної прикордонної служби України Олега Слободяна, за червень адміністративний кордон між Україною та Кримом перетнули 180 тисяч українців. Минулого року за перший місяць літа ця цифра складала 240 тисяч. Також майже удвічі скоротився автомобільний потік – з 62 тисяч автомобілів до 32 тисяч.
Хоча і ці цифри навряд чи можна назвати показовими. Адже значна частина українців, які перетинають кордон, їдуть до своїх рідних на півострові, а не на відпочинок.
Ще один цікавий момент – в Україні почали проводити кампанії проти відпочинку в анексованому Криму. Цьому явищу вигадали спеціальну назву – “туристичний сепаратизм”. На сайті президента навіть зявилась петиція під заголовком “Про заборону туристичного сепаратизму”.
У Дніпрі з цим вирішили боротися своїми методами. Волонтери влаштували війну оголошенням про відпочинок на півострові, які буквально заполонили вулиці міста. Добровольці очищають стовпи, зупинки, стіни будівель від реклами, яка запрошує до Криму.
Замість Криму до Туреччини
Неприємною несподіванкою для кримчан виявилось рішення президента Путіна знову дозволити росіянам відпочивати в Туреччині. Заборона була оголошена після збиття російського бомбардувальника турецькими льотчиками. Необхідність заборони подавалась під соусом небезпеки для туристів з Росії.
Однак на наступний же день після теракту в найбільшому аеропорті Туреччини “Ататюрк” російський президент “відкрив” країну для росіян.
В кримських соцмережах навіть жартували, що зустріли хвилиною мовчання дозвіл президента Путіна знову відпочивати в Туреччині.
Фото Ілля Варламов
Заборону президент Росії зняв ввечері 30 червня, а вже за перші півдня 1 червня кількість туроператорів, які запрошують до сонячної Анталії, на сервісі “Яндекс. Мандрівки” виросла з 200 до 500. За даними роcійського сайту з продажу квитків Aviasаlеs.ru, після відкриття Туреччини для російських туристів активність авіапотоку до Криму знизилася.
Директор з розвитку онлайн тревел-агентства OneTwoTrip Аркадій Гінесрозповів російським ЗМІ, що Туреччина одразу стала одним з найдешевших напрямків для пляжного відпочинку.
Вартість подорожі у готель 3 зірки в Анталії за тиждень на початок серпня обійдеться від 26 тисяч руб. (10 200 грн за теперішнім курсом) на людину, а у готель 5 зірок – від 37 тисяч руб (14 500 грн). Щодо Криму – тут вартість туру на одного стартує від 20 тисяч (7 800 грн), однак і сервіс зовсім інший.
Більш того, анталійське узбережжя нестримно вабить і самих кримчан – про це говорить чималий попит серед місцевого населення на тури до Туреччини.
“Людям з Криму, як і всім іншим, цікаві тури з хорошим сервісом і високим рівнем комфорту. У нас подібних пропозицій немає в принципі. До Туреччини нам дуже-дуже далеко. Криму навіть до Чорноморського узбережжя Кавказу ще розвиватися і розвиватися”, – розповіла “Радіо Свобода” власниця кримської компанії “Куди завгодно” Адель Сергєєва.
Після невдалого військового перевороту в ніч з 15 на 16 липня Росавіація знову призупинила відправку громадян Росії до Туреччини регулярними рейсами російських і турецьких авіакомпаній. Однак, самі представники відомства наголошують, що заборона буде тимчасовою.
Крім того, існують певні категорії туристів, які будуть їздити до Криму, не зважаючи на гостинність інших курортів – бюджетники, яким більшу частину вартості путівки сплачує держава та силовики, яким заборонили відпочивати за межами Росії.
Недешевий Крим
Росіянам, які розраховують на бюджетний відпочинок в Криму, цього року навряд чи пощастить.
По-перше – це значно дорожчі, ніж минулого сезону, квитки на літаки.Влітку-2015 діяв спеціальний тариф, який поширювався на всіх пасажирів без обмежень. Тоді вартість перельоту на одну людину в один бік складала від 2 тисяч (780 грн) до 6 тисяч рублів (2350 грн).
Цього літа, за даними онлайн-пошукача Aviasales, середній чек на переліт до Сімферополя з Москви туди-назад, за умови раннього бронювання, становить 26 тисяч рублів (10 200 грн). Якщо летіти потрібно найближчими днями, то вартість перельоту туди-назад становитиме вже близько 42 тисяч рублів (16 500 грн).
Цього року уряд Росії також проводив програму субсидування, але вона була набагато скромніша і носила обмежений характер. Пільгові квитки були розпродані ще власне до старту літнього сезону.
Перегорожений парканами пляж Коктебеля. Фото Ілля Варламов
По-друге – цього літа на півострові ще вище злетіли ціни на оренду житла як у приватному секторі, так і номерів у готелях. За допомогою сервісу Вooking.com можна з’ясувати, що, наприклад, в Ялті найскромніша квартира коштує від 3 тисячі рублів (1180 грн) за добу. Такого ж рівня номер в готелі – 5 тисяч рублів (1950 грн) за добу.
Незмінно високим в останні роки залишається цінник у кафе та ресторанах. Раніше для бажаючих зекономити гарною альтернативою були продукти на місцевих ринках, однак і на них ціни невпинно ростуть.
Так на місцевому ринку в Симферополі помідори коштують близько 150-200 рублів (58-78 грн), полуниця – 200-300 рублів (78 – 118 грн), черешня – 150-300 рублів (58-118 грн), яблуки – 120-150 рублів (47-58 грн).
Однак, не варто забувати, що на півострові високі ціни поєднуються з відсталим сервісом, який не змінювався роками. Все це вкупі навряд чи є гарним способом заманити туристів.