ТЕС ТА ЕКОЛОГІЯ, АБО ТЕСТ НА ЕКОЛОГІЮ
(Закінчення. Початок дивіться у попередньому номері)
Можливо, для когось це буде відкриттям чи навіть одкровенням, проте відкрию вам один секрет: керівництво міської ради – це не небожителі, поставлені самим Господом керувати нами, нерозумними. Це люди, яким ми, члени територіальної громади, платимо податки за виконання певних обов’язків. Ці обов’язки детально розписані в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» та низці інших законодавчих актів. Зокрема, в ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища». У цьому законі є така цікава стаття 15, яка називається «Повноваження місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища». У ній, зокрема, говориться, що місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції: забезпечують реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян; дають згоду на розміщення на своїй території підприємств, установ і організацій у порядку, визначеному законом; видають (переоформлюють, видають дублікати, анулюють) дозволи на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення у випадках, передбачених законом; затверджують місцеві екологічні програми; організовують вивчення навколишнього природного середовища; забезпечують інформування населення про стан навколишнього природного середовища, функціонування місцевих екологічних автоматизованих інформаційно-аналітичних систем; здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Міський голова, юрист за дипломом та боксер за освітою… Ні, не так. Міський голова за примхою долі, юрист за освітою та боксер за покликанням (так, здається, правильніше) мав би напам’ять знати й на чільному місці в мерії вивісити ці основоположні постулати. А то що ж виходить? Уже кілька років димить, пардон, функціонує ТЕС. Як сказано у висновках державної екологічної експертизи, від її водопідготовчої установки та від продувки котлів в окрему ємність мають збиратися промислові засолені води, які повинні передаватися спеціалізованому підприємству на утилізацію. Яке спеціалізоване підприємство цим займається? Куди вивозяться засолені води, а також активний мул? Чому ці питання не хвилюють міського рульового та його заступників-заступниць, а цікавить лише купку активістів й одного депутата, якого за це ледь не в очі називають брехуном? Чому працівники мерії не виконують свої процитовані вище обов’язки? І чому громада їм це дозволяє?
Геть, набридливі риторичні запитання! Продовжимо знайомити читачів із відповіддю начальника ВУКГ Артема Гриценка на моє депутатське звернення.
Запитання. Чи збудовані на території ТЕС малі очисні споруди, які відповідають санітарним та гігієнічним нормам, погодженим із санепідстанцією, згідно з технічними умовами ВУКГ №26 від 10.04.2015? Чи проведене приєднання каналізаційного випуску до міської каналізаційної мережі та чи збудований на місці врізки колодязь згідно з тими ж ТУ №26?
Якщо так, то прошу надати викопіювання місця врізки для перевірки її наявності в натурі.
Відповідь. Щодо побудови на території ТЕС малих очисних споруд рекомендуємо звернутися до ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс». На даний час КП ВУКГ не надає послуг з водовідведення ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс». Роботи щодо приєднання каналізаційного випуску до міської каналізаційної мережі та облаштування колодязя не проводилися. Відповідно, надати викопіювання місця врізки не можемо у зв’язку з її відсутністю.
Коментар. Відповідь «молодого та перспективного» керівника спонукає до роздумів, на жаль, невеселих. Отже, 10 квітня 2015 року колишній начальник ВУКГ видає технічні умови №26 на приєднання теплоелектростанції до централізованих мереж водопостачання і каналізації міста. Чи виконані ці технічні умови, чи збудовані малі очисні споруди, нинішнє керівництво комунальників не знає. І знати, мабуть, не хоче. А чому? Боїться запитати? Чи його не пускають на територію ТЕС і не звітуються про виконання техумов? Але якщо в техумовах зазначено врізатися в міську каналізаційну мережу й на місці врізки збудувати каналізаційний колодязь, а такі роботи не проводилися, то логічно припустити, що технічні умови не виконані. А якщо так, то про яке водопостачання для ТЕС може йти мова? І взагалі, куди дівається каналізація з ТЕС, якщо ВУКГ послуг з водовідведення не надає?
Повернімося в 26 червня 2018 року, коли проводилася чергова 53 сесія міської ради. Тоді, як ми вже писали в першій частині цієї публікації, депутатами було прийняте рішення «Про розірвання договору надання послуг з водопостачання від 29.12.2015 №249 укладеного між комунальним підприємством Переяслав-Хмельницьке виробниче управління комунального господарства та товариством з обмеженою відповідальністю «Енергопромислова група «Югенергопромтранс». У цьому рішенні говорилося: «Юридичному відділу виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради спільно з юрисконсультом комунального підприємства «Переяслав-Хмельницьке виробниче управління комунального господарства» протягом семи днів з моменту набрання даним рішенням чинності провести перевірку щодо відповідності договору від 29.12.2015 №249, укладеного між комунальним підприємством «Переяслав-Хмельницьке виробниче управління комунального господарства» та товариством з обмеженою відповідальністю «Енергопромислова група «Югенергопромтранс» нормам чинного законодавства України та виконання сторонами умов договору. У разі виявлення порушень умов договору та чинного законодавства рекомендувати комунальному підприємству «Переяслав-Хмельницьке виробниче управління комунального господарства» достроково розірвати договір про надання послуг з водопостачання від 29.12.2015 № 249, укладений з ТОВ «Енергопромислова група «Югенергопромтранс».
Мабуть, згідно з цим рішенням відповідальні особи ретельно вивчили виконання договору. Бо 20 липня 2018 року ініціатору звернення в міськраду Світлані Помойницькій міський голова Тарас Костін дав офіційну відповідь. Не приводитиму її повністю, скажу лише, що мер визнає певні порушення з боку «Югенерго…» і процитую останнє речення: «Таким чином, підстави для розірвання договору з водопостачання між КП «Переяслав-Хмельницьке ВУКГ» та ТОВ «Енергопромислова група «Югенергопромтранс» відсутні. Така мерівська логіка, яка, на жаль, уже стала звичною. Порушення є, але підстав немає. Та ні, є підстава – мер підставляє громаду.
Який висновок напрошується, виходячи зі сказаного вище? Є вагомі причини говорити про те, що ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» ТОВ «Югенерго…» порушує. А міську раду це не цікавить. Технічні умови, видані ВУКГ на приєднання теплоелектростанції до централізованих мереж водопостачання і каналізації більше п’яти років тому, не виконані. А міську раду та ВУКГ це не цікавить. Навпаки, в лютому ц.р. керівництво міста намагалося «проштовхнути» прийняття рішення про погодження заяви про наміри щодо будівництва свердловини для водопостачання Переяслав-Хмельницької ТЕС по вул. Героїв Дніпра,38-А/1 в м. Переяславі, що мало збільшити використання стратегічного запасу води з Юрського горизонту для промислових потреб до 150 куб. м за добу. Це чергове підтвердження підтримки міським стерновим незаконних дій так званого інвестора і невиконання цим же стерновим своїх прямих посадових обов’язків, за які громада платить йому немалі кошти.
Чи є в діях «інвестора» та в підтримці його очільником Переяслава пряма загроза екології міста? Чи знають переяславці, які наслідки на них чекають у разі продовження діяльності ТОВ «ЕКГ «Югенергопромтранс» та перебування на своїй посаді Тараса Костіна? Куди й ким вивозяться засолені води та активний мул? І найголовніше: чи цікавлять перераховані вище запитання переяславців, чи переймаються вони своїм здоров’ям, а також долею своїх дітей та онуків? Запитань багато, немає лише чітких відповідей на них.
Олександр МАТВІЄНКО