Сьогодні нашій Великій українці Аді Роговцевій – 80

«Рідні мої, я хочу вплести свій тихий голос – голос бабусі і мами, голос українки, голос діяча культури – в ваш могутній, чистий український голос… Ваш опір, наш опір – це наша гідність. Найголовніше в житті людини… – зберегти свою людську гідність, бо людина без гідності – неповноцінна людина, а народ без гідності – це вже не народ»,

–  так щиро й проникливо зверталась до людей на Майдані в Києві Ада Роговцева. Вони уважно дослухались до кожного слова, бо кому ж тоді і йняти віри, як не їй – шанованій народом актрисі театру і кіно, Герою України.

Сьогодні ім’я цієї акторки, хоча вже немолодої, але ще такої привабливої жінки, відоме не лише в Україні, а й на всьому пострадянському просторі. В неї закохувались, нею захоплювались, адже, погодьтесь, така гармонія між зовнішньою і душевною красою, яку відчуває кожен, дивлячись на Аду Роговцеву, зустрічається нечасто.

Для своїх шанувальників Ада Миколаївна і досі (у 80) легка та юна, хоча позаду 57 років роботи в театрі, 60 – у кіно, звання, нагороди, оплески і любов глядачів. У 23 роки стала заслуженою, а у 30 – народною артисткою України, у 40 – народною артисткою СРСР. Та відомо, що немало горя пережила ця тендітна і, здавалося б, дуже беззахисна жінка.

Роговцева – ще й автор поетичних збірок “Мамині молитви” і “Цілую голос твій”, книг “Мій Костя” і “Свідоцтво про життя”. Пережити смерть чоловіка їй допомогло бажання щось написати. “Сіла, – розповідає Ада Миколаївна, – і написала історію нашого кохання. Цією історією я його й оплакала…  Коли вийшла книжка “Мій Костя”, здалося, що Костя нас відпустив. Відпустив, пішов і… залишився”.  В спогадах “Свідоцтво про життя” Роговцева майже не пише про себе. Її герої – батьки, рідні, чоловік і діти, актори, режисери… Та, прочитавши ці історії, бачимо за ними саму авторку – жінку, яка вміє любити. «Поезія – це завжди якийсь поштовх, – вважає Ада Роговцева. – Треба знаходитись у стані гармонії – з природою, людьми, самим собою, щоб вона тобі була дарована”. Про своє, особисте, пише так:

Я життя не підганяла,

Зупиняла, як могла.

А ніколи не спиняла,

Хоч хвилини берегла.

Діти виросли – не зчулась,

А вже сива. Дивина…

Як дівчам було – забулось.

Старість, старість… Новина?

Захоплюючись талантом, глибокою душевною красою Ади Миколаївни, можна, очевидно, стверджувати, що причина її популярності і професійної затребуваності криється у вмінні любити, співперживати, слухати, помічати, не проходити повз. І чим більше переглядаєш фільмів чи вистав  за її участю, чим вдумливіше вчитуєшся в рядки її поезій та спогадів, тим переконливіше розумієш, що Ада Роговцева – це ім’я, це легенда, це ціла яскрава епоха в мистецькому житті України.

383906978