МІСЬКА СТРАТЕГІЯ: РОЗВИТОК ЧИ ІМІТАЦІЯ?

(Продовжуємо аналізувати Стратегію)

23 січня ц.р., на черговій 79-й сесії міської ради, було прийняте надзвичайно важливе для громади рішення: «Про затвердження Стратегії розвитку міста Переяслава на період до 2025 року». Теоретично депутати мали б обрати ні багато ні мало курс, вектор, напрям, за яким повинне розвиватися місто найближчі п’ять років. На заклик мера 21 обранець громади слухняно натиснув на кнопку «за». Продовжуємо розбиратися, що ж за документ прийняли депутати і як його виконувати.
Перш за все хочу зауважити, що переяславська стратегія розрахована на п’ять років (2020-2025 рр.) Стратегія сталого розвитку Студениківської ОТГ, з якою ми порівнюємо городський документ – на сім (2019-2026). Моя особиста думка полягає в тому, що чим більший термін охоплює стратегія (в межах розумного, звичайно), тим стратегічнішою вона є (вибачте за тавтологію). Адже це загальний план, що охоплює тривалий проміжок часу. А міські стратеги, мабуть, не наважуються замахнутися на довгий період, тому ці п’ять років на­зивають середньостроковим терміном. Правда, студениківська стратегія є не набагато довшою, проте не слід забувати, що це новостворена громада, тоді як Переяслав у статусі міста обласного значення (за радянських часів – обласного підпорядкування) існує з 1975 року.
Стратегія розвитку міста Переяслава (СРМ) починається зі вступу на одну сторінку. Її заповнюють загальні фрази, серед яких я б радив запам’ятати таку: «Стратегічні цілі спрямовані перш за все на економічне зростання». Чомусь згадалися слова міського голови Тараса Костіна про відсутність коштів у бюджеті… Думаю, ми їх більше від керманича не почуємо, адже чому в нас грошей не було? Та тому, що СРМ не була прийнята. А тепер зубожіння точно закінчиться.
Натомість студениківська стратегія починається зі звернення голови сільради Марії Лях до членів ОТГ. Це логічно: керівник адміністративно-територіальної одиниці розповідає про своє бачення розвитку громади. І своєї команди. І найактивніших членів громади, які теж працювали над Стратегією сталого розвитку. Марія Олександрівна на сходах сіл вела відкритий діалог із селянами про перспективи і шляхи розвитку їхніх населених пунктів і об’єднаної громади в цілому. Адже вона брала найактивнішу участь у розробці стратегії. А ви можете уявити переяславського стернового, який натхненно, солідно, зі знанням справи, з цифрами на папері й у пам’яті, переконує жителів того чи іншого мікрорайону у перевагах запропонованих пріоритетів розвитку міста, виписаних у СРМ? Я – ні, хоча й маю розвинену уяву.
Далі, після переднього слова сільського голови, в головному студениківському документі йде перший розділ: «Процес створення стратегії, попередні коментарі». Ознайомившись із ним, розумієш, який значний обсяг роботи був проведений у сільській громаді для того, щоб ґрунтовно підготувати Стратегію сталого розвитку. «Основоположним принципом, який став фундаментом для написання стратегії, є принцип партисипації, тобто залучення громадськості у даний процес» (Марія Лях). У розробці стратегії брали участь працівники виконавчої влади, депутати, педагоги, медики, керівники господарств, фермери, комунальники, земельними, бібліотекарі, музиканти, журналісти, пенсіонери, студенти, учні…
А що ж полкове місто? А нічого: в мікрорайонах обговорення не проводилося, до людей розробники програми на чолі зі стерновим не йшли. Про що говорити, якщо навіть на засіданнях більшості депутатських комісій цей документ не розглядали. Так, звичайно, на сайті були відповідні повідомлення з закликами надавати свої пропозиції. Проте з людьми слід було проводити зустрічі й розповідати, яких саме пропозицій чекає влада, як вона бачить розвиток міста, який рівень стратегічного мислення демонструє. Але, щоб демонструвати рівень, його треба мати.
Другий розділ Стратегії сталого розвитку Студениківської ОТГ називається «Аналіз місцевого розвитку – найважливіші висновки». Сказати, що цей аналіз ґрунтовний – не сказати нічого. Впадає в око значна кількість таблиць: Основні дані; Характеристика громади в регіональному контексті; Демог­рафічно-територіальна характеристика населених пунктів громади; Структура населення громади (кількість чоловіків, жінок, дітей дошкільного та шкільного віку, працездатного населення, пенсіонерів); Динаміка природного приросту та сальдо міграції на території громади; Найбільші роботодавці на території ОТГ; Найбільші платники податків у громаді; Основні доходи бюджету ОТГ; Структура видатків ОТГ; Характеристика бази дошкільних закладів і шкіл; Характеристика бази об’єктів охорони здоров’я; Характеристика закладів культури; Харак­теристика технічної інфраструктури громади; Стан навколишнього природного середовища, екологія.
А в міській стратегії після коротенького загального вступу йде описово-аналітична частина, яка починається переліком значних історичних подій та постатей, які мали стосунок до княжого граду. Зацікавила така фраза: «У 1999 році Переяслав третім в Україні зареєстрував Статут територіальної громади. У цьому ж році було відроджено давній Герб Переяслава і затверджено Прапор міста». І якщо до Герба та Прапора міста запитань не виникає, то гордитися Статутом особливих підстав немає. Бо ці три атрибути є не лише символами історії. Вони активно використовуються й сьогодні. А чи годиться Статут 20-річної давності до використання в сьогоденні? Ні і ще раз ні. Він непридатний до застосування. Його давно потрібно оновити, внести в нього зміни, винести ці зміни на всегромадне обговорення (тільки не так, як Стратегію міста). Бо Статут у його нинішньому вигляді – лише історичний артефакт, але аж ніяк не дієвий інструмент місцевого самоврядування. Це імітація, бутафорія, заржавілий меч у піхвах громади.
У цій же коротенькій історичній довідці згадується НІЕЗ: «Великим надбанням скарбниці історії та культури України можна вважати Переяславський Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав». Проте немає жодного слова про такий великий і значущий для міста заклад, як університет.
Після історії йде географія вкупі з природним потенціалом. Порадувало речення: «Через місто протікають 4 річки: Трубіж, протяжність по місту – 3,5 км, Альта – 2,5 км». Отож, шановні переяславці, щоб знали: через наше місто протікають чотири річки: Альта і Трубіж. Наступне речення теж вельми цікаве: «Місто тісно межує з Канівським водосховищем, площа якого 51 кв. км, на окраїні міста знаходиться озеро площею 0,52 кв. км». Зразу виникає запитання: якщо Трубіж та Альта – це чотири річки, то Канівське водосховище – це скільки водосховищ, одне чи два? Чи теж чотири? І, (ви звернули увагу?), що характерно, наше місто ТІСНО межує з одним чи двома водосховищами. Це вам не якісь там Дівичківська чи Циблівська ОТГ, які з цією водоймою межують широко, просторо та вільно. А ми – тісно, і в цьому наша безсумнівна стратегічна перевага перед сусідами.
І ще перл: «Переяслав – екологічно чистий район, природа якого не зазнала шкоди від наслідків Чорнобильської катастрофи. Чудовий ландшафт, чисті водойми, прекрасні краєвиди, околиці, вкриті лісами, заплави, луки, наявність великої кількості лікарських рослин справляють незабутні враження». Прямо не офіційний документ, а поема. В Антона Макаренка була «Педагогічна поема», а в групи авторів міської ради вийшла «Стратегічна поема». Так треба було й назвати. Чисті водойми, мабуть, мається на увазі, що їх давно пора чис­тити. Околиці поки що вкриті лісами, проте ці ліси потроху переїжджають у вигляді вибракуваної деревини ближче до середмістя Переяслава, де труба ТЕС додає особливого шарму прекрасним краєвидам екологічно чистого району. А по відремонтованих тротуарах центральної частини міста (тільки центральної, бо далі ще не відремонтували) шастають юрми туристів, очманілі через незабутні враження від наявності великої кількості лікарських рослин.
Вдруге в розділі згадується НІЕЗ «Переяслав», тепер уже як географічна та природна перлина. І вдруге замовчується університет, який, на відміну від НІЕЗ, мабуть, не є ні історичним надбанням нашого міста, ні його географічною особливістю, ні природним потенціалом. Це дуже дивно, адже не треба бути видатним стратегом, щоб розуміти, що перспективи міста закладені в його сьогоденні, а це: туризм, основою якого (але не єдиною складовою) є НІЕЗ, освіта й наука (ДПУ) та підприємництво, малий і середній бізнес.
Далі в СРМ лірики стає менше, а таблиць і діаграм – більше. На аналізі деяких галузей життєдіяльності міста ми зупинимося детальніше в наступних публікаціях на цю тему.

                                              Олександр МАТВІЄНКО