Кабмін переписав проект бюджету-2021: Менше людям, більше чиновникам, силовикам і “Феофанії”

Кабмін переписав проект бюджету-2021. На позачерговому засіданні в четвер, 26 листопада, уряд схвалив новий варіант і відправив його в Раду. Нагадаємо: на етапі першого читання депутати жорстко розкритикували проект бюджету, і проголосували “за” за умови його подальшого доопрацювання.

Але головне не це. Бюджет не сподобався МВФ, зокрема, за перебір по дефіциту (він закладався на рівні 6% ВВП). Фактично, це стало однією з причин, по якій “завис” кредит від Фонду. У доопрацьованому варіанті дефіцит бюджету зменшили до 5,5%. Для цього довелося “домалювати” великі доходи і – урізати видаткову частину.

Зокрема, відкоригували розпіарене владою підвищення мінімалки для українців. Якщо спочатку планувалося зростання в два етапи – з 1 січня до 6 тисяч, а з 1 липня – до 6,5 тисячі, то у фінальній версії другий етап посунули аж на кінець року – на грудень. Також уряд пропонує ужатися місцевим бюджетам – частину належних їм податків і зборів хочуть зменшити.

При цьому, що цікаво, режим економії торкнеться не всіх. Прожитковий мінімум, до якого прив’язані посадові оклади прокурорів, навпаки, збільшать з початку наступного року з тисячі до 1,6 гривень. Прожитковий мінімум для інших категорій громадян при цьому не переглядали, хоча він уже давно не відповідає реальній вартості життя. Чи не обділили також силовиків, депутатів і Офіс президента.

“Страна” розбиралася як Кабмін переписав бюджет-2021 до другого читання.

Бюджет для МВФ
Як відзвітував прем’єр-міністр Денис Шмигаль, працюючи над проектом головного кошторису країни, уряд активно консультувався з нардепами і експертами.

“Враховано більшість поданих пропозицій, виходячи з пріоритетності витрат, можливостей ресурсної частини бюджету і стану національної економіки, Ключовий аспект – це те, що бюджет залишається збалансованим і реалістичним”, – заявив Шмигаль.

Втім, головним, до чиєї думки прислухався Кабмін, схоже, став МВФ. Раніше в Мінфіні відзначали, що Фонд незадоволений занадто великим дефіцитом бюджету. Власне, це стало однією з причин чому питання з кредитом поставили на стоп.

Нагадаємо: йдеться про близько 1,5 млрд доларів від Фонду і “прив’язаного” до нього іншого фінансування – від 1,2 млрд євро від ЄС до мільярда від Світового банку. В умовах практично порожньої скарбниці влада, очевидно, вирішила прислухатися до побажань МВФ.

У доопрацьованому проекті дефіцит бюджету зменшили до 5,5%. Але для цього довелося переглянути і дохідну, і видаткову частини.

Так, доходи бюджету збільшили на 21 млрд (до 1,092 трлн).

Витрати порізали майже на 3 млрд – з 1,331 трлн до 1, 328 трлн гривень.

Також прописали граничні обсяги держгарантій.

У варіанті після першого читання було лише зазначено, що держгарантії можуть надаватися, в тому числі, за рішенням Кабміну, для часткового забезпечення боргових зобов’язань резидентів і т.д.

У новому варіанті названий “стелю” держгарантій -порядка 88,7 млрд гривень, з них за рішенням Кабміну – 40 млрд.

Нагадаємо: держгарантії – це в тому числі, підтримка експортерів, яка в умовах світової кризи більш ніж важлива. А заявленої суми для експортного ривка явно недостатньо.

Більше податків, азартні ігри, приватизація
Розберемо більш детально, за рахунок чого Кабмін пропонує збільшити дохідну частину бюджету і чим пожертвували за видатками.

Спецфонд бюджету планують поповнити на 7,4 млрд гривень за рахунок ліцензій на азартні ігри.

Також в нього включили кілька нових джерел наповнення.

Це, по-перше, кошти, які залишилися з минулого року (раніше якщо фінансування за конкретними програмами не вибиралося, воно згорало). По-друге, в спецфонд піде 70% надходжень від приватизації непрофільного майна установ виконання покарань та слідчих ізоляторів. Іншими словами, відомство Дениса Малюськи вирішило не обмежуватися платними камерами і готує на наступний рік масштабний розпродаж.

Загальний фонд бюджету буде збільшено на 13,4 млрд. Зібрати такі гроші планується за рахунок збільшення надходжень від податків, ренти, мит і дивідендів держпідприємств. Так, податків на прибуток підприємств розраховують зібрати на мільярд гривень більше, ренти на надра за видобуток корисних копалин – на 127 млн, ренти на залізну руду – 317 млн.

Надходження від ПДВ у доопрацьованому проекті бюджету розраховують збільшити на 6,4 млрд. Як вказано в пояснювальній записці, – за рахунок підвищення ефективності адміністрування та ліквідації схем з податку на додану вартість.

Надходження від митних зборів повинні збільшитися на 2,4 млрд, дивіденди від держпідприємств – на 4,2 млрд, збір з операцій на купівлю-продаж нерухомості – 116,4 млн, а кошти від продажу конфіскованого за рішенням суду майна, отриманого корупційним шляхом, – на 234,9 млн.

Удвічі збільшили плани з приватизації – з 6 млрд до 12 млрд.

“Цей крок уряду був цілком передбачуваний. І в бюджетах минулих років дохідну частину штучно роздмухували за рахунок нереальних приватизаційних показників, хоча по факту вони ніколи не виконувалися”, – говорить економіст Віктор Скаршевський.

Цього разу до першого читання очікувані надходження від продажу держмайна заклали підозріло скромні (6 млрд). Але, як видно, в пошуках ресурсів для підвищення доходів Кабмін знову вирішив звернутися до перевіреного джерела – приватизації.

“Хоча в умовах кризи виконання цих планів виглядає ще більш примарним, ніж зазвичай”, – зазначає Скаршевський.

При цьому є й мінуси по дохідній частині. ПДВ з вироблених в Україні товарів та послуг зменшиться на 900 млн, так як очікується зниження витрат населення.

Так само надійде менше податку на доходи фізосіб – майже на 1,3 млрд, в порівнянні з минулим варіантом бюджету. Такий мінус пояснюється відстрочкою по зростанню мінімальних зарплат (їх збільшення до 6,5 тисячі посунули з 1 липня на 1 грудня 2021 року). З цієї ж причини виростуть відрахування податку на прибуток підприємств (на 836 млн), так як останні зможуть заощадити на зарплатному фонді.

Втім, як каже голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, є великі питання щодо виконання дохідної частини.

“У проекті до другого читання залишився прогноз по зростанню ВВП в 2021 році в 4,6%. Він з’явився на підставі макроекономічного прогнозу, який робили влітку. Тоді ще нічого не було відомо про розмах другої хвилі епідемії в Україні і новорічний жорсткий локдаун, а він укладе не один бізнес. Сьогодні ця цифра виглядає фантастичною. Світовий банк очікує зростання ВВП в нашій країні не більше ніж на 1,5%. Але якраз на базі відсотка зростання ВВП розраховується дохідна частина бюджету. Отже, вона надмірно роздута, і, швидше за все, нездійсненна. Це означає, що і в наступному році у нас повториться ситуація 2020 року – коли до листопада скарбниця спорожніла. Тільки статися це може ще раніше, скажімо, в жовтні. А за що тоді жити до кінця року – незрозуміло “, – зазначає Пендзин.

Цього року однією з головних причин формування бюджетної діри став зрив графіка запозичень (в тому числі, і через неодержання кредиту МВФ), за рахунок яких планували закривати величезний дефіцит бюджету.

У наступному році уряд знову планує зробити ставку на ОВДП, хоча при прибутковості в 6% попит на них може різко впасти. А так як Україні потрібно буде віддати 450 млрд боргів і покрити більше 200 млрд бюджетного дефіциту, позичити потрібно рекордну суму – майже 700 млрд.

Провал плану загрожує порожньою казною задовго до кінця року

Мінімалка і пенсії почекають

Видаткову частину бюджету також переписали. Загальний підсумок – зменшення фінансування. Але за деякими статтями, навпаки, буде збільшення.

Економити будуть за рахунок людей.

Найголовніше – відстрочка зростання мінімалки. Якщо спочатку планувалося, що вона буде збільшуватися в два етапи – з 1 січня до 6 тисяч, а з 1 липня – до 6,5 тисячі, то в переписаному варіанті перший етап залишили без змін (з 1 січня – до 6 тисяч), а ось другий посунули на грудень.

Також Кабмін проігнорував рекомендації Ради розглянути можливість підвищення прожиткового мінімуму до реальних цифр (прядка 4,5 тисячі для працездатних осіб). Показники прожиткового мінімуму залишили незмінними (2,2 тисячі гривень), але при цьому прожитковий мінімум, на підставі якого рахують  зарплати прокурорам, навпаки, збільшили – з 1 тисячі гривень в першому варіанті до 1,6 тисячі в другому.

За рахунок цього фінансування прокуратури виросте з 2021 року на 2 млрд гривень.

По міністерству соціальної політики фінансування теж скоротиться: 883 тисяч заберуть зі статті на протезування і реабілітацію, 11,3 млн – з компенсацій окремим категоріям населення, 5,1 млн – з лікування ветеранів і т.д.

По Пенсійному фонду мінус взагалі рекордний – 8,5 млрд гривень (до 195,3 млрд). Гроші заберуть зі статті “Фінансове забезпечення виплат пенсій, надбавок та підвищень і дефіциту коштів ПФ”.

“У цьому році з держбюджету компенсують дефіцит ПФ на рівні 202 млрд. При цьому їх все одно не вистачає. Додатковий борг пенсійного фонду перед Держказначейством вже виріс до 17 млрд. Тобто, в загальному на пенсії не вистачає близько 220 млрд. А в наступному році фонду хочуть дати лише 195 млрд. Незрозуміло, як при цьому будуть платити проіндексовані пенсії “, – дивується Скаршевський.

Правда, в Кабміні збільшили плани зі збору ЄСВ до Пенсійного фонду (за рахунок зростання мінімалки до 6 тисяч). Але вже зараз ПФ недобирає соцвнески, а що буде з ростом безробіття – взагалі незрозуміло.

Витрати на освіту зменшать на майже на 4 млрд. Головне скорочення торкнеться місцевих субвенцій на освіту (мінус 2,9 млрд, до 99 млрд). Нагадаємо: раніше Кабмін зупинив постанову №822, якою прописувалося істотне зростання зарплат педагогів. Але пообіцяв учителям збільшити зарплати на третину. Тепер же і ця надбавка під питанням.

“За нашими підрахунками, потрібно не менше 138 млрд, щоб врахувати зростання зарплат до 6,5 тисяч гривень”, – заявили в Асоціації міст України. Тобто, на зарплати вчителям може не вистачити 40 млрд.

Мінус по місцевим бюджетам
У Кабміні також не втрималися від спокуси залізти в кишені місцевих громад.

Державний фонд регіонального розвитку (з нього фінансуються різні місцеві проекти) – зрізали на 4,9 млрд, а це майже вдвічі. У фонді залишили всього близько 4,5 млрд.

При цьому традиційно, під друге читання з’явилася стаття на соцекономрозвиток регіонів в 6 млрд. Її часто називають “хотєлками депутатів”, і за рахунок неї традиційно добирають голоси “за” при голосуванні бюджету в сесійній залі. Правда, тут Кабмін задовольнив не всі заявки. Після першого читання депутати просили передбачити для них 7,4 млрд.

“Але розподіл коштів з ДФРР йде більш прозоро, ніж на соцекономрозвиток”, – говорить Скаршевський.

В Асоціації міст вважають, що замість субвенції на соцекономрозвиток потрібно збільшити фінансування Фонду регіонального розвитку до 14,2 млрд.

Ще одне нововведення – зупинка норми про відрахування частки паливного акцизу до місцевих бюджетів. Натомість на місця обіцяють перераховувати 35% субвенції на фінансове забезпечення будівництва та утримання доріг.

Але в Асоціації міст відзначають: це не є достатнім компенсатором.

“Обсяг коштів не відповідає втратам акцизу на паливо, а нестабільний характер надходжень (всього на рік) обмежує напрямки використання цих коштів. АМУ наполягає на збереженні відрахувань 13,44% акцизного збору на паливо на постійній основі”, – заявили в Асоціації міст.

Хто отримає більше грошей
Зате економія не торкнеться Верховної Ради. Їй фінансування, навпаки, збільшують на 247 млн ​​гривень (до 2,5 млрд). На 79,3 млн зростуть видатки на господарсько-фінансовий департамент секретаріату Кабміну, на 15, б млн – Державній судовій адміністрації, на 800 млн – МВС, на 121,7 млн ​​- Міноборони (до 117,6 млрд), на 500 млн – на Міністестві закордонних справ, на 550 млн – на Державне космічне агентство.

На рекордні 2 млрд збільшать витрати на Офіс генпрокурора (всього – понад 11 млрд).

На 143,2 млн більше дістанеться  “Феофанії”, яка обслуговує ВІП-пацієнтів (її фінансування на 2021 рік – 1,15 млрд. грн.).

Витрати на Офіс президента не змінилися в порівнянні з першим читанням. А це означає, що, в порівнянні з минулим роком, вони виростуть майже на 40%.

Мінкультури отримає додатково 1,15 млрд.

Майже 4 млрд зверху отримає охорона здоров’я – близько 159,2 млрд. З них 1,5 млрд піде на створення сучасної клінічної бази при Інституті раку, 774 млн на забезпечення спеціальних державних програм з медицини, 1,2 млрд – на добудову  Охматдиту (в першому варіанті бюджету цього рядка взагалі не було)

При цьому на боротьбу з епідеміями дадуть на 60 млн, а на лікування наших громадян за кордоном – на 400 млн менше, ніж планувалося спочатку (але на таку ж суму збільшать витрати на трансплантацію, тобто, будуть лікувати вдома).

Варто відзначити, що збільшення витрат на медицину експерти все одно вважають недостатнім. Адже це як і раніше менше 5% ВВП, прописаних в законі про медичні гарантії.

“У цьому варіанті бюджету виходить всього 4,3%, що неприпустимо в період пандемії”, – говорить Пендзин.

Можливо, саме з цієї причини міністр охорони здоров’я Максим Степанов утримався від голосування за проект в Кабміні.

Правда, ще 2,9 млрд “зайвого” фінансування обіцяють на субвенції регіонам з підтримки лікувальних установ.

“За програмою держгарантій на медобслуговування збільшено фінансування на 56 млн, до 123,5 млрд. Але за розрахунками АМУ, потрібно не менше 175,8 млрд на наступний рік. Розрахунки Кабміну не враховують збільшення мінімалки, рівня інфляції та невідповідності тарифів НСЗУ їх реальній собівартості . З урахуванням всього цього, додаткова потреба у фінансуванні перевищить 70 млрд “, – говорять в Асоціації міст.

Зате “зайві” гроші обіцяють Мінінфраструктури – для них в новому варіанті бюджету передбачено збільшення фінансування на 2,4 млрд (до 8,9 млрд). При цьому мільярд зверху дадуть на апарат цього відомства.

Також в бюджеті, який урізали за видатками, чомусь залишилися досить “каламутні” статті.

Скажімо, 300 млн – на створення Центрів культурних послуг, 110 млн – на Центри креативної економіки, 50 млн – на “Мистецький арсенал”, 40 млн – на реконструкцію “Українського дому” (обидва заклади – фінансують через ДУС), 15 млн – на якусь “Програму розвитку лідерства”, що реалізовується Секретаріатом Кабміну

Щедре фінансування може отримати і Комісія з регулювання азартних ігор, яка поки ще тільки створюється  (їй дадуть на 59,8 млн гривень більше, ніж планувалося – 115,9 млн. Фінансування поки що існує тільки на папері.

При цьому на 30 млн скорочений бюджет на Національну соціальну сервісну службу, покликану реалізовувати політику соціального захисту населення і прав дітей.

“Якщо підсумувати – бюджет став ще менш соціально орієнтованим і при цьому консервує все ту ж сировинну модель економіки. Сільськогосподарська продукція в структурі експорту й так вже займає більше 50%, а так як для промисловості фактично нічого не робиться, Україна просто перетворюється в” кукурудзяну республіку “, – говорить Скаршевський.

/articles/analysis/303405-kak-perepisali-bjudzhet-ko-vtoromu-chteniju.html