Пенсійна реформа-2018: чого чекати українцям
З 2018 року має запрацювати другий рівень пенсійного забезпечення – впровадження особистих накопичувальних рахунків працівників. Цим питанням серйозно стурбовані як депутати профільного комітету ВР, так і Кабмін, що презентували вчора проект пенсійної реформи.
ЩО МАЄМО. Як розповів під час презентації в Аналітично-дослідному центрі “Інститут Горшеніна” заступник голови Комітету ВР з питань економічної політики Юрій Соловей, сьогодні з майже 12 млн пенсіонерів, які отримують пенсії за рахунок солідарної системи (загальний котел), 78% мають пенсії до 2 тис. грн в місяць, 17% – 2-4 тис. грн і лише 3% – понад 4 тис. грн. Їх пенсреформа не торкнеться, але якщо її не почати, то у майбутніх пенсіонерів виплати виявляться ще менше.
“При одній солідарній системі розмір пенсій по відношенню до розміру зарплат, з яких сплачено внески до Пенсфонду, буде постійно знижуватися через демографічний тиск (населення старіє)., – каже Соловей. – Зараз на 10 працівників припадає 11 пенсіонерів, а через кілька років буде 13-15, що, в свою чергу, позбавляє працівників і роботодавців стимулу до сплати єдиного соцвнеску (ЄСВ) і легалізації зарплат, так як пенсії все одно будуть мізерними. Тому введення системи персональних заощаджень необхідне. До того ж це “довгі” (на відміну від короткострокових депозитів населення) гроші, які стануть працювати на економіку “.
ЩО ПРОПОНУЮТЬ. Отже, з січня 2018 року додаткові 2% від зарплати співробітника роботодавець буде перераховувати на його особистий пенсійний рахунок. Щорічно протягом п’яти років відрахування роботодавця стануть збільшуватися на 1% (в 2019-му – 3%, в 2020-м. – 4% і т д.), поки не досягнуть 7%. Такі відрахування стануть обов’язковими для тих, кому менше 35 років. А для старшого покоління – добровільними. Після досягнення пенсійного віку людина буде щомісяця отримувати суму, попередньо рівними частинами від накопиченого (всього очікується, що пенсія буде складатися на 60% з солідарної системи, 30% – особистих рахунків і 10% – з недержавних пенсрахунців). Якщо пенсіонер помре, ті що залишилися на його особистому пенсрахунку гроші успадкують (при солідарній системі виплачують дві пенсії на поховання. – Авт.). Також передбачається, що при важкій хворобі вся сума або її частина може бути витрачена на лікування, але, природно, пенсвиплати після цього виявляться меншими.
Як уточнив віце-прем’єр Кабміну Павло Розенко, збільшувати нинішній ЄСВ (22%) не планують, як і податок на доходи фізосіб (18%). Доходи в новостворений Накопичувальний Пенсфонд (НПФ) підуть за рахунок урізання надходжень до солідарної системи, зменшення роботодавцям податку на прибуток і перерозподілів інших доходів держбюджету. Очікується, що вони будуть постійно зростати і за 2018-2028 роки досягнуть 420 млрд грн. Для захисту від інфляції накопичення пропонують вкладати в облігації внутрішньої держпозики (ОВДП), обіцяючи прибутковість не нижче рівня інфляції в поточному році.
ЩО РОБИТИ. Щоб другий рівень почав працювати, депутатам треба скасувати норму закону “Про обов’язкове держпенсстрахування”, що передбачає його запровадження лише за бездефіцитного бюджету ПФ. За словами Розенка, домовленість з МВФ про це нарешті досягнута.
“Щоб не виріс дефіцит ПФ, треба також зменшити податок на прибуток, внісши зміни до Податкового кодексу, і за рахунок цього збільшити ЄСВ, з якого гроші йдуть в ПФ, – вважає незалежний пенсексперт Віктор Колбун (екс-заступник голови ПФ) -. Що стосується вкладання грошей з НПФ в державні цінні папери, то це захід тимчасовий, тому що не можна до нескінченності випускати ОВДП. Але плюс цієї ідеї в тому, що вона знизить інфляцію, адже забезпечити 13-15% річних по ОВДП складно, тому держава стане жорсткіше контролювати зростання цін “.
Інші експерти сумніваються, що влада встигне запустити задумане. “Потрібно не менше півтора року: крім зміни чинних законів, треба розробити багато підзаконних актів: положення про НПФ, забезпечення контролю за зібраними коштами на пенсрахунках і т д ..”, – упевнений гендиректор Української асоціації інвестбізнесу Андрій Рибальченко.