Операція “Слов’яночка” або Як покласти 3 мільярди гривень у кишеню Януковича

На останньому засіданні Ради оптового ринку електроенергії (ОРЕ) 31 серпня їхнє переконливе лобі протягнуло спеціальні умови роботи для Слов’янської ТЕС ціною у 2 млрд грн.

“Донбасенерго” керує двома тепловими електростанціями (ТЕС), робота яких тісно пов’язана з “ЛНР” та “ДНР”. Слов’янська ТЕС працює виключно на антрацитовому вугіллі, яке постачається з неконтрольованих територій. А Старобешевська ТЕС у принципі працює на неконтрольованій території Донецької обл.

То що ж відбулося на останній Раді ОРЕ? Більшістю голосів членів Ради ОРЕ було схвалено рішення збільшити вдвічі обов’язковий обсяг виробітку електроенергії виключно на Слов’янській ТЕС. Таким чином, українські споживачі тепер будуть змушені купувати в “Донбасенерго” вдвічі більше електроенергії, аніж потрібно.

У цифрах це виглядає іще більше переконливо. Відпуск “Донбасенерго” зросте на 2,3 млрд кВт/год на рік. Це означатиме 3 млрд додаткових грошових надходжень для команди Януковича та Гуменюка. Але і це ще не все. Оскільки основну статтю видатків у роботі ТЕС становить закупівля вугілля, то Слов’янська ТЕС тепер купуватиме майже на 1 млн тонн антрациту більше. “Донбасенерго” закуповує антрацит для своєї ТЕС за перевіреними схемами. У переважній більшості випадків це вугілля видобувають на колишніх державних шахтах, які залишилися на неконтрольованих територіях Луганської та Донецької областей. З початку АТО усі ці державні шахти захопили бойовики “ЛНР” та “ДНР”.

У результаті виходить розумна “легальна” схема збільшення фінансування бюджетів бойовиків ОРДЛО за рахунок українських споживачів електроенергії. Розмах і цинічність цієї авантюри енергетиків від “сім’ї” вражає уяву.

Ось кілька задокументованих прикладів. Згідно з розслідуванням видання “Четверта влада”, компанія “Донбасенерго” закуповує вугілля у ТОВ “ЦЗФ Нагольчанска”, яке розташоване в м. Антрацит, а саме місто з весни 2014 року перебуває під контролем бойовиків “ЛНР” і “казачих” бандформувань. Паливо на Слов’янську ТЕС продає навіть захоплене сепаратистами “Луганськвугілля”, яке до війни було українським державним підприємством, а зараз є “державним підприємством” “ЛНР”.

“Донбасенерго” не раз ловили на закупівлі вугілдя, яке видобувається на шахтах під контролем бойовиків “ДНР”. У липні минулого року Краматорський міський суд навіть наклав арешт на 18 тис. тонн вугілля у 260 вантажних вагонах, які прибули на “Донбасенерго”. Одержувачем товару значилася Слов’янська ТЕС, а відправником –шахта “Жданівська”, директором якої на той момент був так званий “міністр вугілля і енергетики “ДНР” Руслан Дубовський. Епізоди із затриманням вугілля у 2015 р. навіть переконали компанію офіційно поміняти географію постачань. Це була частина схеми з легалізації постачання вугілля з територій, підконтрольних терористам “ДНР”. Добуте там вугілля везли в РФ і вже звідти під виглядом російського товару через ланцюжок “прокладок” – у Слов’янськ.

Наслідки для України від такого маневру “Донбасенерго” не обмежуються тільки збільшенням прибутку енергетичного бізнесу Януковича та фінансуванням бюджетів ОРДЛО. Серед “жертв” опиниться й атомна генерація. Рішення про збільшення виробітку Слов’янської ТЕС обмежить роботу атомних електростанцій. Тому дешевої електроенергії в Україні вироблятиметься менше.

Від збільшення в обов’язковому порядку обсягу електроенергії, що виробляється на вугіллі антрацитової групи, зростає залежність України від паливного ресурсу, який перебуває на неконтрольованій території. Парадоксально, що це відбувається на тлі зусиль нового міністра енергетики Насалика перевести українські ТЕС на газову групу вугілля, яке видобувають державні шахти на контрольованій території.

Із зростанням споживання антрациту на ТЕС “Донбасенерго” споживання вугілля газової групи на інших ТЕС буде знижуватися, оскільки падатиме їх виробіток. А це вже атака на вугільний сектор України, яка боляче вдарить, зокрема, і шахти Львівсько-Волинського басейну.

Ось так одним маневром можна заробити грошей і завдати цілій країні збитків не менших, ніж від терористичного акту.

Виникає резонне запитання: як у наш час, зважаючи на поточну ситуацію, можна провернути таку схему? Очевидно, що просувати подібні рішення без своїх людей в органах влади та профільних відомствах не можливо. Але і тут досвід і ноу-хау “сімейних” енергетиків проявилися в повному обсязі.

По-перше, потрібно отримати більшість голосів у Раді ОРЕ. Для цього держпідприємство “Укргідроенерго” дивним чином поступилося правом представляти свої інтереси (і голосувати) на Раді ОРЕ приватній компанії в особі заступника комерційного директора “Донбасенерго” Єгорова Володимира Володимировича. Щоби переконати інших “незалежних” членів Ради ОРЕ, було оприлюднено лист за підписом заступника міністра енергетики України, в якому Міненерговугілля сформулювало свою підтримку ініціативі однієї окремо взятої приватної компанії “Донбасенерго” і наполегливо рекомендувало Раді проголосувати “за”.

Отримати такий лист було нескладно. Адже в Кабінеті Міністрів інтереси “Донбасенерго” в якості радника віце-прем’єра захищає Олександр Удодов, колишній співробітник “Донбасенерго”. З боку Міністерства енергетики та вугільної промисловості збільшення виробітку Слов’янської ТЕС впевнено просував заступник голови відомства Олександр Светелік. Власне, він і написав листа до Ради ОРЕ з нібито “офіційною позицією” Міненерговугілля щодо цього питання. Візи міністра, судячи з усього, на цьому листі немає. Щоправда, вчора “Інтерфакс” повідомив, що “Кабінет Міністрів звільнив заступника міністра енергетики та вугільної промисловості Олександра Светеліка”. Так би мовити, “мавр зробив свою справу, мавр може померти”.

Про звільнення Светеліка, мабуть, було відомо ще до початку засідання Ради ОРЕ, оскільки представити позицію Міненерговугілля доручили не йому, а керівнику департаменту міністерства Ользі Буславець. Словом, “старі перевірені кадри можуть вирішити все”. І навіть нові міністри їм – не перешкода.

Нагадаємо, “Донбасенерго” – остання енергогенеруюча компанія, яка була приватизована за президентства Віктора Януковича. У середині 2013 року Фонд держмайна продав 60,8% акцій “Донбасенерго” компанії “Енергоінвест Холдинг” за 718,920 млн грн. Ця компанія заснована колишнім депутатом Верховної Ради від Партії регіонів, підприємцем Ігорем Гуменюком. Щоправда, це лише один із двох головних власників “Донбасенерго”. За словами голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павла Жебрівського, 34-відсотковою часткою в компанії володіє старший син колишнього президента Олександр Янукович. Присутність представника сім’ї колишнього президента у капіталі “Донбасенерго” побічно підтверджують низка інших фактів. Наприклад, у середині 2015 року постачання обладнання для “Донбасенерго” з Росії фінансувала донецька “Мако Інвест”, яка офіційно контролюється Януковичем. У самій компанії причетність до “Донбасенерго” спростовували.