Loading...

Номiнальний ВВП України за останні три роки знизився удвічі – експерт

Президент нашої держави заявив, що найгiрше в українськiй економiцi вже в минулому. За словами Петра Порошенка, завдяки жорстким антикризовим заходам, у тому числi — зменшенню податкового навантаження i дерегулюванню, країна почала виходити з пiке. Але чи так це насправдi?

Про те, що найгiрше в українськiй економiцi вже позаду, що ми вже вiдштовхнулися вiд дна, не можна говорити, – пише у газеті “Експрес” Дмитро ЛЯШОК, експерт ГО “Публiчний аудит”. – Для цього варто лише порiвняти данi Держстату та, наприклад, Нацбанку. Насправдi основнi показники нашої економiки в доларовому еквiвалентi падають. А ще урядовцi користуються тим, що в 2016 роцi була дуже низька база для порiвняння показникiв. Якщо ж порiвняти номiнальний ВВП за три роки, то побачимо зниження у два рази – зi 180 до 90 мiльярдiв доларiв.

Подивiмося на iндекс промислового виробництва, який є одним з основних в економiцi. У 2016 роцi вiн був вiд’ємним (якщо брати кумулятивний ефект). У сiчнi-вереснi 2017-го в порiвняннi з аналогiчним перiодом 2016 року iндекс промислової продукцiї становив 99,7%.

Є питання й до того, як у нашiй країнi пiдраховується реальний ВВП. Один з основних показникiв, що впливає на ВВП, — так званий чистий експорт. I якщо порiвняти данi щодо нього, якi подають Держстат i НБУ, то побачимо iстотну рiзницю. Наприклад, Держстат каже, що у 2016 роцi зовнiшня торгiвля товарами та послугами була профiцитною — 1,4 мiльярда доларiв. Тодi як НБУ показав 5,7 мiльярда доларiв дефiциту. Вiдповiдно, рiзниця становила 7 мiльярдiв доларiв, або близько 7% ВВП! У зв’язку з цим виникає закономiрне питання: то що ми мали торiк — зростання чи падiння? Щодо 2017 року, то тут теж є вiдмiнностi мiж даними Держстату i НБУ.

Також в Українi велика проблема з iнфляцiєю. Її не можуть приборкати. У вереснi вона становила 16% у рiчному виразi. При цьому облiкова ставка рефiнансування з боку Нацбанку — 12,5%. Це свiдчить про те, що в країнi не можуть запустити кредитування. Виходить, економiка нинi просто не може пiднятися. Не краще i з добробутом населення. Зарплати нiбито зростають, але реальний рiвень доходiв — нi, тому що їх “з’їдають” iнфляцiя та високi тарифи.

При цьому в нашому бюджетi закладена така дохiдна частина, яка малоймовiрна. Так, цього року бюджет передбачає її зростання на 25%. Отож реальний ВВП в нас має зрости на 1,5 — 2% (за позитивним прогнозом). Однак збiльшення на 25% досягнути просто неможливо, тому що для цього немає пiдстав. А це означає, що соцiально-економiчнi галузi недофiнансують або фiнансуватимуть шляхом емiсiї (друкування) гривнi. Вiдтак люди знову постраждають, бо цiни будуть зростати ще швидшими темпами.

Українцi отримають бiльшi зарплати та пенсiї, але багатшими вiд цього не стануть. Насправдi зарплати та пенсiї потрiбно пiдвищувати, але робити це пiсля того, як полiпшаться справи в економiцi, коли вона даватиме дохiд. Тому заява Президента — радше стратегiчне полiтичне декларування.

Нинi ми хизуємося своїм експортом агропродукцiї. Однак це продукцiя з дуже маленькою доданою вартiстю. По сутi, ми стаємо сировинною країною, яка великою мiрою залежить вiд свiтової цiнової кон’юнктури. 2017 рiк у цьому планi був вдалим для України, але яким буде наступний — нiхто не знає. Це означає, що рiвень економiки країни може впасти.

Щоб убезпечити себе вiд ризикiв, слiд провести економiчний аудит держави, видiлити певнi галузi з високою доданою вартiстю i пiдтримувати їх на державному рiвнi. А ще — створити вертикально iнтегрованi ланцюжки виробництва, щоб виробляти товари з бiльшою доданою вартiстю. Наразi ми пливемо за течiєю i вiд дна кризи ще не вiдштовхнулися.

Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *