На Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Уряд запустив механізм примусової децентралізації. Тепер об’єднання громад відбуватиметься тільки за Перспективним планом, в тому числі і тих, що просто не встигли через відмову місцевих адміністрацій. З критикою проти цього вже виступила Асоціація об’єднаних тергромад. Кажуть, це нехтування волею українців. До того ж, існує думка, що на Київщині невтішні вердикти очікують на більшу частину потенційних громад, пише KV
Як стало відомо, 15 січня Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування “Асоціація об’єднаних територіальних громад” звернулася із відкритим листом до Прем’єр-міністра, Мінрозвитку громад та територій та голів обласних державних адміністрацій з проханням врахувати їхні пропозиції при формуванні остаточного варіанту перспективного плану об’єднання громад областей.
“Значна кількість ОДА врахували пропозиції Асоціації ОТГ – завершити формування громад в кожній області, підсилюючи вже існуючі, успішно функціонуючі об’єднані громади. Але є низка обласних державних адміністрацій, що безпідставно та нехтуючи чинним законодавством і позицією мешканців, примусово приєднують вже успішно функціонуючі ОТГ до інших, часом навіть не об’єднаних громад”, – йдеться в документі.
В Асоціації наголосили, що підставами для примусового приєднання утворених громад можуть бути лише невідповідні показники спроможності, що визначені в чинному законодавстві. Також недопустимим є приєднання існуючих ОТГ до міст обласного значення без згоди громад лише на підставі створення можливостей розвитку цих міст.
В Листі відзначається, що Асоціація буде наполягати і відстоювати право громад, які пройшли шлях добровільного об’єднання, вибори та перші кроки становлення, на подальший розвиток.
“Громади не повинні бути примусово приєднані до інших (лише за їхньою згодою), не можна дискредитувати добровільний процес об’єднання, як визначальну цінність демократичного суспільства в Україні. Об’єднані територіальні громади готові до рішучих протестів з метою захисту свого законного права на існування та самостійного забезпечення життєдіяльності!”, – йдеться в звернені.
Експертна думка
Як розповіла керівниця Київського регіонального офісу Програми “U-LEAD з Європою” Олена Іванченко, уряд взяв курс на завершення процесу добровільності. З 20 грудня 2019 року вступили у силу зміни до ЗУ “Про добровільне об’єднання територіальних громад”. Для громад це означає, що відтепер добровільно об’єднатись можна тільки відповідно до перспективного плану.
“Схвалено законопроект “Про засади адміністративно-територіального устрою України”, у першому читанні прийнято законопроект №2653 про внесення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”. Усі ці кроки говорять про завершення реформи. Децентралізація фінансових ресурсів та повноважень, на нашу думку, буде продовжуватись. У цій сфері ще є над чим працювати. Нині процеси добровільного об’єднання відбуваються у тих громадах, які розташовані у “сірій” зоні, яка не затверджена Перспективним планом від 2015 року. Наприклад, Феодосіївська у приміській зоні Києва, Борівська Фастівського району. Але допоки перспективний план не затверджений, доти ці громади не мають законних підстав отримати позитивний висновок. І не забуваємо про чергові місцеві вибори у 2020 році, які мають відбутись на новій адмінтероснові. Так що прискорення процесу реформування відбувається, відповідно до нових вимог законодавства природнім шляхом”, – зазначила вона.
Як відзначив керівник Офісу реформ в Київській області, депутат Київської облради Володимир Удовиченко, сьогодні головне завдання – завершити роботу над проєктом змін до перспективного плану формування тергромад і передати через два тижні до Кабміну на затвердження.
“Нам вдалося переконати Мінрозвиток громад, що Київщина – складний регіон, який виводить на об’єктивні показники спроможних 69 -71 ОТГ. На Київщині в усіх громадах триває диспут, до Департаменту містобудування та архітектури приїздять цілі делегації – активність величезна. Я думаю, цей позитивний рух наближає завершення реформи, яка має відбутися вже в новій адмінтерсистемі. Сьогодні потрібно дотримуватися виключно законів і методики формування спроможних тергромад. Наприклад, Шкарівська громада з урахуванням всіх критеріїв має бути приєднана до Білої Церкви. Закон про добровільне об’єднання ніхто не відміняв: громада є об’єднаною, якщо отримує висновок і приймає остаточні рішення. З урахуванням прийнятих змін, КОДА не може видавати висновок громадам, де є протиріччя. А протиріччя залишаються у селі Жуківка, де громада села, враховуючи наявну інфраструктура і послуги, “за” приєднання до Березанської ОТГ і не підтримує Згурівську громаду. Є проблеми зі створенням Козинської селищної ОТГ, де одні “за” приєднання до Обухова, інші – до Козина. Більш менш розв’язана ситуація з Гатненською ОТГ, яка встигла направити документи до ЦВК. А так це могли бути Боярська та Вишнівська ОТГ. З урахуванням цього є проблеми по Чабанівській ОТГ, яка по всім показникам має бути адмінцентром. А ще – в Баришівському районі, де Семенівська і Яблунівська сільради мають увійти до Березані, але частина жителів “за” Студениківську ОТГ. Але сьогодні мають враховуватися інтереси виключно мешканців і де вони зможуть отримувати високий рівень послуг”, – розповів Удовиченко.
Не так сталося, як гадалося
Вдалося з’ясувати, які громади можуть бути об’єднані примусово за новими змінами до перспективного плану. Планують не включати до перспективного плану Шкарівську громаду Білоцерківського району, Гайшинську громаду Переяслав-Хмельницького району, Мирненську громаду Бориспільського району.
Як розповів голова Острівської сільради Леонід Пилипець, потенційну Острівську громаду Рокитнянського району не погоджує Київська ОДА. Сільрада надавала області фінансовий звіт і розрахунки, згідно з якими вони будуть спроможною громадою. Але там категорично наполягають на тому, що громада має бути створена на базі смт Рокитне.
“Нам повідомили, що у громади недостатня кількість населення і нерозвинена інфраструктура. Із трьох сільрад громада матиме 4,5 тис. населення. А за методичними рекомендаціями має бути 5 тисяч, хоча по Україні є громади і 2,5- 3 тис. населення. Та ми маємо необхідні медичні та сучасні навчальні заклади, працює добровільна пожежна дружина, бюджетонаповнюючі підприємства, розвивається потужне фермерське господарство, агропромисловий комплекс, кар’єр. Якщо ПДФО залишатиметься на місцях, ми матимемо близько 2 млн гривень прибутку. В цьому році у нас запланований бюджет у розмірі 7 млн гривень. Ми зверталися і до Офісу президента, але нас перенаправляли до КОДА, де нам знову наголошували на існуванні перспективного плану і на цьому все закінчується. В Рокитному інфраструктура налагоджена, але підприємств немає, селище дотаційне. До Рокитного жителі не хочуть приєднуватися, всі за те, щоб зробити свою громаду. Ми і дороги перекривали разом із Шкарівською громадою, але реакціі ніякої”, – говорить він.
Так, у Фастівському районі планується створення лише трьох громад і внесення Борівської громади до перспективного плану також не передбачено.
“Ми подали документи до КОДА, нам надали зауваження і зараз ми працюємо над цим питанням, щоб направити документи повторно. Громаду не бачили в перспективному плані, тому вирішили пройти через процедуру добровільності, щоб отримати висновок і надати аргументувати, щоб нас таки внесли в план. Ми зверталися з цим питанням і до народного депутата Олега Дунди, який також підтримує створення громади. Однозначно, що ми плануємо відстоювати свою громаду і позицію мешканців, адже ми пройшли усю відповідну процедуру до цього етапу. Ми будемо звертатися і до Мінрегіону, і до профільного комітету. Я впевнений, що ми прийдемо до необхідного результату. Взагалі були різні варіанти об’єднання громад в районі. Наразі створена лише Томашівська, а планувалася ще Кожанська, Фастівська і Борівська. Потім були варіанти створення виключно Фастівської ОТГ. Наразі невідомо, яким бачать остаточний варіант об’єднання”, – розповів KV голова Борівської селищної ради Дмитро Босой.
Як зазначила голова Колонщинської сільради Юлія Пелешок, в Департаменті містобудування та архітектури повідомили, що в Макарівському районі планують затвердити лише Макарівську і Бишівську ОТГ. І створення Березівської громади залежить тільки від рішення депутатів Копіливської сільради і прийняття ними позитивного рішення.
“Перспективний план ще не затверджений Кабміном. У відповідях Департаменту містобудування та архітектури, народних депутатів на наші звернення зазначалося, що зміни не передбачені. І тому ми дуже здивовані такою новиною. Ми маємо всі необхідні погодження, висновок, провели найбільшу кількість зібрань, були одними із найперших в області, хто розпочав процедуру реформування. Ми плануємо знову звертатися до обласної влади, Мінрозвитку громад. Дуже багато було докладено зусиль і неприємно, що Березівську громаду за новими змінами до перспективного плану планують включити до Макарова”, – зазначила вона.
В Броварському районі потенційну Гоголівську громаду вирішили включити до Великодимерської ОТГ. Як зазначив голова Гоголівської сільради Петро Примак, вони також очікують відповіді від КОДА.
“Все тепер залежить від Кабміну. Наразі нас можуть розподілити до Великої Димерки чи навіть до Броварів. Це територіальна реформа, яку завтра підпише президент і приєднають, вже не питаючи про добровільність. Сьогодні ми навіть не можемо чітко сказати про своє майбутнє. Ми маємо своє бачення об’єднання, а в Уряді – своє. Але, думаю, що все ж таки необхідно прислухатися до того, що хочуть жителі, а вони хочуть, щоб була створена Гоголівська громада. Для цього є всі необхідні перспективи розвитку. Сьогодні розрахунки одні, завтра – інші. Ми знаємо, що стається с селами, коли їх таким чином приєднують до міста. У свій час Гоголів мав Магдебурзьке право, це історична територія, але на все це не звертається увага. Сьогодні є інформація, що навіть Калинівська вже об’єднана громада може бути приєднана до іншої. Тому незрозуміло, чого можна очікувати і що думати відносно децентралізації. Поки що відомо, що в районі може залишитися лише три громади”, – додав він.
Депутат Києво-Святошинської райради Анатолій Коструба також повідомив, що село Забір’я все ж таки хочуть приєднати до Боярської ОТГ.
“Суди продовжуються уже третій рік. Стільки ж років поліція та прокуратура ведуть розслідування. Ми перед новим роком знову подали на апеляцію. Коли справу повернули на розгляд до першої інстанції, суддя прийняв рішення про укладання мирової угоди. Сільська рада надала згоду, а я – ні. Більше 200 осіб дали мені доручення представляти і відстоювати їхні інтереси. Адже протоколи громадських слухань підроблені. Так само не змінилася ситуація і в селі з виконанням сільської голови її обов’язків. Нас би вже давно об’єднали, якби ми не продовжували боротися, не зверталися до ЦВК, КОДА. Жителі були готові і дороги перекривати, а зараз вже просто не бачать перспективи – населення зневірилось у теперішній владі. Та опускати руки не збираємося, боротьба продовжується”, – говорить він.
Як повідомила голова Княжицької селищної ради Олена Шинкаренко, фактично ситуація не змінилася і щодо їхньої громади, яку також хочуть приєднати до Боярки.
“Наскільки відомо, закон про добровільне об’єднання втрачає силу, а буде діяти об’єднання лише за перспективним планом. І за цим новим планом нас планують приєднати до Боярки. Це все, що наразі відомо. Так, ми планували створити Княжицьку громаду, але коли у сусідніх сел думки інші, то дуже важко щось організувати. Жителі були налаштовані створити сільську громаду. Але є державна програма, прийнятий закон, який повинен виконуватися. Як показує практика, надалі перспектива буде за великими громадами”, – говорить Шинкаренко.
Як розповів голова Семенівської сільради Баришівського району Микола Кочерга, думку громади щодо приєднання саме до Студеників, а не Березані, поки що так і не врахували.
“У селі нещодавно проходили громадські слухання, на яких зареєструвалося близько 280 чоловік і 179 проголосувало “за” Студениківську ОТГ. Ми подали всі необхідні документи до КОДА та Студеників. Термін добровільності Мінрозвитком було продовжено до лютого. Та тепер за законом приєднатися до ОТГ має та громада, яка за перспективним планом належить до цієї ОТГ. Але ж Березань і Баришівка також не були передбачені перспективним планом. Ми рік спостерігали за розвитком двох громад і зробили свій вибір на користь Студеників. Ми все виконали згідно закону. Тож не зрозуміло, навіщо було говорити про добровільність і розпочинати ці процеси, якщо можна було одразу всіх розділити таким чином”, – резюмував він.