Моніторинг тендерів: півтора роки фори “схемщикам”
Державні тендери залишаються годівницею корупціонерів. Після запуску Prozorro вся інформація про перебіг торгів стала відкритою на 100%, зросла конкуренція. Однак, нині уряд фактично не має інструментів для попередження розкрадання бюджетних грошей. Тож залишається тільки читати журналістські розслідування про те, хто і стільки “освоїв”.
Ще в вересні 2015 року після внесених змін до закону про закупівлі Державна аудиторська служба була наділена функціями моніторингу тендерів. Якщо коротко, це інструмент онлайн-контролю над перебігом торгів, який дозволяє попередити порушення до моменту перерахування грошей. Однак, сама процедура моніторингу досі не виписана в жодному документі. Відтак, “схемщики”, яких вистачає як серед замовників тендерів, так і серед учасників, знають – головне встигнути вивести бюджетні гроші в готівку після підписання контракту. А там нехай, хоч десять кримінальних справ відкривають.
Що це означає у цифрах? Упродовж 2016 року Держаудитслужба встановила на закупівлях порушень на суму 19,2 мільярдів гривень. Проте, попереджено підозрілих торгів всього на 4,7 мільярди гривень. Тобто, замовники торгів реагували лише на кожен четвертий сигнал від аудиторів.
У стінах профільного парламентського комітету з питань економічної політики вже розробили законопроект N4738. Документ, який і затверджує порядок моніторингу, підготувала робоча група, до складу якої увійшли аудитори, представники міністерств, депутати та громадськість. Станом на сьогодні документ доопрацьований і готовий з комітету відправитися під купол Верховної Ради. Втім, вже кілька місяців в силу різних причин, як то відсутність кворуму депутатів чи квола реакція деяких учасників робочої групи, не дозволяють розпочати процес голосування за впровадження моніторингу над тендерами.
Вчора в черговий раз засідав профільний комітет, аби все ж таки затвердити законопроект. Хочеться вірити, що депутати зважать на його роль в процесі контролю над державними фінансами.