Лабораторії в Україні заробляють на тестах і забули про свою соціальну функцію в період пандемії

В Україні тест на коронавірус може показати негативний результат навіть у того, хто насправді хворий коронавірусів. Лабораторії роздувають ціни на тести, але при цьому найчастіше використовують дешеві російські, українські чи китайські реагенти. Про те, як правильно вибрати лабораторію і на чому економлять недобросовісні лабораторії написав OBOZREVATEL.

Лабораторії використовують російські тести, а результати можуть бути помилковими

Глава фракції “Слуга народу” Давид Арахамія після появи перших симптомів коронавірусу зробив чотири тести на коронавірус, розповіла його прес-секретар Юлія Палійчук. Два тесту показали негативний результат, а два – позитивний. Коронавірус це або застуда, можна тільки гадати. Зі спірними результатами тестів зіткнулися тисячі українців.

З чого складається собівартість тесту:

• витрати на реагентіку;
• амортизація обладнання та витратні матеріали;
• податки, оренда і вартість утримання будівлі, комунальні послуги.

Ціна дослідження досягає 1,5-2,5 тисяч гривень, і цих грошей вистачило б на покупку найдорожчих і точних реагентів. Замість цього українські лабораторії купують дешеві російські, українські, китайські реагенти сумнівної якості і просять переплатити за них в кілька разів більше реальної вартості.

OBOZREVATEL вивчив витрати на проведення тестів на коронавірус в найбільших лабораторіях Києва. З тих, хто відповів на запит, виявилося, що лише одна лабораторія використовує тест-системи, які визнають в ЄС. Решта ж або не розкривають інформацію, або віддають перевагу дешевшим аналогам.

Скільки тестів зробили лабораторії з початку пандемії (станом на 3 грудня): “

• “Діла” (1480 грн) – 181 125
• “Синево” (990 грн) – 130 274
• “ДНК-Лабораторія” – 89 110
• “Ніколаб” (470 грн) – 87 852
• “ЛДЦ” “Диагностик” – 62 403

Якість реагентики (тест-систем) – одна з головних умов для отримання точного результату аналізу.

Як показує статистика ЦОЗ, в середньому відсоток позитивних результатів аналізів на COVID-19 у більшості лабораторій становить 10-15% від загальної кількості виконаних тестів. У “Синево” відсоток позитивних результатів становить близько 40-42%.

Одна з головних причин, яка може пояснити таку значну різницю, це чутливість реагентів, які використовують лабораторії. Реагенти з більш високою чутливістю дозволяють побачити вірус, коли його копій ще небагато, тому вони зможуть виявити вірус на більш ранніх етапах захворювання. Реагенти з низькою чутливістю зможуть виявити вірус на більш пізніх етапах, коли він вже розмножився в організмі і його копій в організмі багато.

OBOZREVATEL направив письмові запити в найбільші лабораторії Києва з проханням пояснити: які тест-системи для звичайних (не термінових) аналізів вони використовують, так як саме такі аналізи здають більшість українців. З цих відповідей слідує:

• “Діла”, яка виконала найбільше тестів, приховує виробника тест-систем;
• “Синево” використовують німецькі реагенти, інформація про виробника доступна на сайті;
• “Євролаб” використовує українські тест-системи, про це повідомили у відповідь на журналістський запит;

Для розуміння: одна реакція дешевої української, російської або китайської реагентики коштує близько 60 грн. Якісні європейські та американські аналоги продаються за 100-150 грн за реакцію. Для проведення ПЛР-аналізу реакцій необхідно провести кілька. Тому в сумі собівартість дешевих реагентів становить до 200 грн., Якісних реагентів на один тест доводиться витрачати близько 400-450 грн. Від ціни залежить і чутливість. Дешевші реагенти зможуть виявити COVID-19, якщо в організмі є 400 і більше копій вірусу, а дорогі бачать вірус на більш ранній стадії захворювання, коли організм виробив від 250 копій вірусу.

Тести з якою чутливістю використовують лабораторії:

• “Діла” – виробника не називають, чутливість 400 копій;
• “Синево” – німецькі тести, чутливість 250 копій.
• “Дніпролаб” – російські тести з чутливістю 500 копій;
• “Ніколаб”, “Євролаб” – українські тести, чутливість невідома.

Важливо відзначити, що українські тести не мають сертифікації в ЄС і найчастіше не відповідають міжнародним стандартам якості.

У чому проблема тестів з чутливістю 400-500 і більше копій?

Чим нижче чутливість тест-систем, тим менше ймовірність, що тест зможе виявити вірус на ранніх стадіях. Іншими словами, чим менше копій вірусу здатна “побачити” тест-система, тим більш чутливою вона є. Тобто, тести з чутливістю в 200 копій зможуть виявити вірус на більш ранніх етапах, ніж тести з чутливістю в 400-500 і більше копій, розповіла керівник однієї з великих київських лабораторій.

Якщо симптоми тільки проявилися і ви зробили тест в тій лабораторії, яка користується дешевими реагентами, ймовірно, ви отримаєте помилково негативні результати. Тобто, людина вже хворіє, але через низьку чутливості тест не може виявити вірус.

“В перший час дійсно були реагенти з низькою чутливістю і ними користувалися, бо інших не було. Але зараз всі повинні позбавлятися від реагентики з чутливістю 400-500 і більше копій і переходити на більш якісні. Навіщо використовувати реагентику з низькою чутливістю, якщо є аналог, у якого чутливість в два рази вище – 250-300 копій, а значить і вірус він зможе виявити набагато раніше? Це ймовірно питання вигоди. Якщо лабораторії вирішили заробити і забули про свою соціальну функцію в період пандемії, це може бути, але тут питання до самих компаній “, – розповіла керівник однієї з київських лабораторій.

При цьому, якщо ви хочете отримати правильний результат, важливо:

• Довіряти лабораторіям, які використовують тести з високою чутливістю (чим менше число копій виявляє тест-система, тим краще)
• Не користуватися послугами лабораторій, які не вимагають пред’явити паспорт, беруть аналіз тільки з ротової порожнини або тільки з носа.

Багато українських лабораторії не вказують виробника реагентики навіть в результатах своїх тестів. Наприклад, лабораторія “Діла”.

Але проблема ще й у тому, що ні Міністерство охорони здоров’я, ні українські законодавство не зобов’язують лабораторії розкривати ці дані. В результаті від цього страждають і прості українці, і самі законодавці.

Якби Давид Арахамія, перебуваючи на посаді голови провладної фракції, розробив законопроект, який регулював би діяльність лабораторій і пояснив би своїм колегам, чому його потрібно прийняти, можливо, він, як і тисячі інших українців, не отримав би лженегативних результатів тесту. Як і тисячі, а то й десятки або сотні тисяч українців.

У ситуації, коли від правильного діагнозу залежить життя українців, діяльність лабораторій перестала бути “просто бізнесом”. Без соціальної відповідальності, якісної реагентики і справедливих цін додатковий прибуток може коштувати життя. Той українець, який отримав помилковий результат і продовжив контактувати з оточуючими, продовжує поширювати інфекцію. І для когось хвороба може виявитися смертельною