«ІНВЕСТОР ЗАЙШОВ У МІСТО, ВІДКРИВШИ ДВЕРІ НОГОЮ», –

стверджує переяславська активістка, кандидат географічних наук Олена ДЕНИСЕНКО

І ми її в цьому підтримуємо!!!!!!

18 серпня минає рік від початку блокування будів-ництва ТЕЦ по вул. Героїв Дніпра та цілодобового чергування біля воріт підприємства «Югенергопромтранс». Про протистояння з забудовником, про інші міські проблеми та про стосунки міської влади та громади – наша розмова з жителькою Андрушів Оленою Денисенко.

— Ви були секретарем громадських слухань 24 травня 2016 року…

— Передусім хочу зауважити, що вперше я дізналася про наміри будувати ТЕЦ із «Вісника Переяславщини». Читати цю статтю мені було неприємно, бо інформація була подана не в стилі публіцистики, а в пропагандистській чи рекламній манері. А передплатники цієї газети все ж сподіваються на збереження певних пропорцій між рекламою та публіцистикою. Що стосується самих слухань, то на них я та члени моєї родини прийшли свідомо. Ми повідомляли про цей захід усіх, кого могли, запрошували прийти й переконували, що висловитися – це важливо для кожного.

Я думаю, що в представників міської ради та ТОВ «Югенергопромтранс» була впевненість у тому, що слухання пройдуть, як задумано. Бо була проведена велика підготовча робота у вигляді публікацій, був заготовлений сценарій із попередньо призначеним, лояльним до ТЕЦ головою зборів Віталієм Іващенком та секретарем зборів (їхньою людиною), були привезені спеціалісти (не знаю, в лапках чи без лапок) із Харкова, підготовлена презентація з розповіддю про різноманітні блага від ТЕЦ… Несподіванкою для них стала значна кількість жителів на зібранні, які навіть не помістилися в залі колишнього АТП. І взагалі, умови там були жахливими: душно, жарко, мало місця. За ті кілька годин зборів можна було знепритомніти, через що багато людей виходили чи просто залишилися на вулиці. Це вже питання до організаторів із міської ради.

Коли голова зборів запропонував «свого» секретаря, люди не погодилися й заявили, що в такому разі буде два секретарі. Й абсолютно спонтанно, без попередніх узгоджень, з’явилася моя кандидатура. Проте паралельно вівся протокол і представником міської ради. Мій протокол більше був схожий на стенограму на 25 сторінок дрібним шрифтом. Коли його підписали всі члени лічильної комісії, ми надали його до міської ради, в якої не знайшлося якихось зауважень до цього детального документа. Тому його підписали, здається, міський голова Тарас Костін та секретар ради Петро Бочарін. Єдиним, хто не поставив свій підпис, був голова громадських слухань Віталій Іващенко. Це дало змогу прихильникам ТЕЦ стверджувати, що те зібрання було незаконним.

Читайте у свіжому номері газети дуже цікаве інтервю з пані Оленою…. Як пройшов цей рік боротьби для небайдужих містян і чому так вийшло, що зявилася ця споруда в середмісті неподалік житлової забудови.. Хто сприяв цьому, а хто закривав очі і знизував плечима