СПРАВА ТЕС: ВЕРХОВНИЙ СУД ВВАЖАЄ, ЩО Є ПІДСТАВИ ДЛЯ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Історія цієї справа дуже давня і тягнеться ще з початку 2018 року. Однак зараз мова йде про рішення Переяслав-Хмель­ниць­кого міськрайонного суду Київ­ської області від 3 жовтня 2019 року за позовом місцевої активістки Олени Гичко, яка позивалася до ТОВ “Україн­ська будівельно-технічна експертиза” та ТОВ “Енергопромислова група “Югенергопромтранс” про виз­нання їх дій та експертного звіту неправомірними і скасування останнього.
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд ВІДМОВИВ Олені Гичко в задоволенні позовних вимог ПОВНІСТЮ своїм рішенням від 3.10.2019 року. Таку ж відмову було отримано й 15 січня 2020 року в Київському Апеляційному суді. Однак позивач не зупинилася та подала касаційну скаргу до Верхов­ного суду. 7 лютого цього року касаційну скаргу було прийнято до розгляду, бо наведені в ній “доводи містять підстави, передбачені ч.2 ст 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження” .
Наша редакція, вважаючи дану справу цікавою для всіх переяславців, вирішила опублікувати повний текст касаційної скарги Олени Гичко. Принаймні, для розуміння, про що саме йдеться.

(Закінчення. Початок у №4, 5)

11. В порушення норм процесуального права БЕЗПІДСТАВНО відхилено аргументи позивача про те, що однією з причин для скасування Експертного звіту є те, що він був складений в той час, коли містобудівні умови і обмеження земельної ділянки №26-06-173 від 24.02.2016р були скасовані рішенням Переяслав-Хмельницької міської ради від 30.06.2016р.
Позивач надала доказ лист №7/2401/5 від 24 січня 2018р (арк.68-70 т.1), де ТОВ «Українська будівельно-технічна експертиза» (Відповідач) визнає, що така інформація замовником експертизи у період до її завершення не надавалась, а відтак експертний звіт від 02.08.2016р №7-099-16 ЕП/КО видано без урахування цієї обставини.
Вимога про визнання дій ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс» неправомірними у приховуванні від ТОВ «Українська будівельно-технічна експертиза» скасування містобудівних умов №26-06-173 від 24.02.2016р є законною та підлягає до задоволення, Рішення та Постанова підлягають скасуванню.
12. В порушення ст.89 ЦПК України суди не дослідили докази і не дали правової оцінки порушенню п.18 Постанови Кабінету Міністрів України №956 від 11 липня 2002р «Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки», у відповідності якого суб’єкт господарювання складає повідомлення про результати ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки за формою ОПН-1 і надсилає його у двотижневий термін відповідним територіальним органам ….відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевої ради. Місцеві держадміністрації або виконавчі органи місцевих рад публікують відомості про об’єкти підвищеної небезпеки за відповідною формою в друкованих засобах масової інформації регіональної сфери розповсюдження протягом 30 днів після отримання повідомлення.
ДБН А.2.2-1-2003 містять Додаток Е (обов’язковий) Перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. В цьому переліку під №10. Виробництво електроенергії і тепла на базі органічного палива.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про об’єкти підвищеної небезпеки» – об’єкт підвищеної небезпеки – …. є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру. А реальною загрозою надзвичайної ситуації на даній ТЕС є вибухи, пожежі. Якби було опубліковане повідомлення, то Позивач дуже легко встановла б багато порушень, було б виявлено, що відстані до селитебної зони, до АЗС не відповідають дійсності. Відповідні доказові матеріали обидві судові інстанції не аналізували і в рішеннях не відобразили взагалі.
Вимога про визнання дії ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс» неправомірною у зв’язку з порушенням п.18 Постанови Кабінету Міністрів України №956 від 11 липня 2002р «Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки» є законною та підлягає до задоволення, Рішення та Постанова підлягають скасуванню.
13. Позивач та інший мешканець міста достовірно може встановити, що раціональне використання питної води Юрського горизонту не аналізували і не обраховували. Про низьку якість матеріалів ОВНС та Експертного звіту говорить таблиця 17 Витрати питної води на ТЕС і цілком доступно встановити, що не може за добу використовуватись більше води (9,66) ніж за рік (3,21). Вимоги п.п.2.18-2.22 ДБН А.2.1-1-2003 «Водне середовище» недотримані. Такий Експертний звіт не забезпечує дотримання національного природоохоронного законодавства і відповідно до Орхуської Конвенції (ст.9) Позивач правомірно оспорює порушення національного законодавства у сфері довкілля. Вимога про визнання недійсним та скасування Експертного звіту є законною, є належним способом захисту прав Позивача на безпечне та чисте довкілля.
14. В порушення норм процесуального права суди обох інстанцій взагалі не досліджували та не аналізували порушення п.8.33 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів(МОЗ №173 від 19 червня 1996р) – розмір санітарно-захисної зони від об’єктів енергетики встановлюється розрахунковим методом, але не менше 300м. В матеріалах ОВНС розміру санітарно-захисної зони не вказали. Про розрахункові методи взагалі мова не може йти, оскільки відсутні кліматичні параметри Переяслава, а найближча житлова забудова на відстані 118м, 143м.
Відповідно до п.5.7 ДСП №173-96 розміри санітарно-захисної зони об’єкту можуть бути збільшені при наявності належного обгрунтування, але не більше ніж у три рази і якщо трикратне збільшення санітарно-захисної зони не забезпечує припинення впливу підприємства на стан навколишнього середовища та здоров’я населення, то відповідно до п.5.5 цих Правил необхідно приймати рішення про зміну технології виробництва, що передбачає зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу, його перепрофілювання або закриття.
По факту відсутності встановлення реальної санітарно-захисної зони навколо екологічно-небезпечного об’єкта Позивач констатує, що ці порушення екологічного законодавства спрогнозували проживати населення міста і Позивача в умовах невизначеної небезпеки, що створює неналежну якість людського життя в контексті приписів ст.8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.
У відповідності ст.114 ЗК України 1.Санітарно-захисні зони створюються навколо об’єктів, які є джерелом виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електричних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об’єктів від території житлової забудови.
15. У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об’єктів, об’єктів соціальної інфраструктури та інших об’єктів, пов’язаних з постійним перебуванням людей. Обов’язковість встановлення санітарно-захисної зони передбачена також ст.24 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря». Якщо довіритись інформації з арк.42 ОВНС – «На кордоні найближчої житлової забудови, з огляду на територіальну віддаленість понад 2400м від ділянки будівництва, рівень шуму залишиться на колишньому рівні внаслідок загасання звуку в просторі», то в цьому просторі чомусь «зникли» деякі мікрорайони Переяслава, такі як Карань, Андруші, Лагері; охорона від акустичного забруднення не забезпечена, порушено ст.54 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища». Тим самим, по суті суди обох інстанцій своїми рішеннями узаконили порушення прав Позивача на безпечне для життя і здоров’я довкілля, допускаючи можливість проживання місцевого населення в умовах небезпеки.
В постанові Верховного суду від 03 квітня 2019р по справі №635/8605/15ц вказано: Саме по собі розташування будинку з порушенням вимог пожежної безпеки об’єктів будівництва, санітарних та будівельних норм вже порушує конституційні права та правомірні інтереси громадян України на безпечне для життя та здоров’я довкілля, оскільки несе для оточуючих ризики завдання шкоди у будь-який час. В Експертному звіті містяться порушення санітарних та будівельних норм на екологічно-небезпечний об’єкт, тому такий звіт підлягає скасуванню. Рішення та Постанову винесено з порушенням ст.89, ч.4 ст.263 ЦПК України.
16. Позивач оскаржує твердження, що зауваження Гичко О.А. до цих документів та ОВНС є непереконливими. Піддавати їх сумніву підстав немає, оскільки суд не може собою замінити уповноважені державні органи що здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності. (абз.1 арк.16 Рішення, абз.5 арк.18 Постанови).
Під словом «цих» документів, суди вказують на Висновок Департаменту екології та природних ресурсів КОДА від 15.12.2017р №06-2-04/5929. Даний Висновок Позивачем оскаржується в Окружному адміністративному суді міста Києва справа №810/1110/18, а в цивільній справі спірні правовідносини стосуються періоду винесення Експертного звіту від 2 серпня 2016р.
Під словом «цих» документів, суди вказують на Сертифікат серії КС №162181620786, виданий Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції Київській області, при цьому суди не враховують на дату видачі цього документу. Позивач звертає увагу знову ж таки, що в цивільній справі спірні правовідносин стосуються періоду винесення Експертного звіту від 2 серпня 2016р, позов було подано 12.02.2018р, сертифікат видано 11.06.2018р., тому даний доказ не стосується предмета доказування. Також Переяслав-Хмельницькою міською радою подано позов до Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем є Державна архітектурно-будівельна інспекція України, третя особа ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс» про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язати анулювати дозвіл ТОВ «Енергопромислова група «Югенер­го­пром-транс» від 6.10.2016р №ІУ 114162802214 на виконання будівельних робіт, справа №640/12324/19.
Під словом «цих» документів, суд вказує на Акт №325 від 24.09.2018р НКРЕКП, який Позивач використала як доказ, який вказував на обставину, що стосувалась предмета доказування. Крім того, даний Акт виявив, порушення, з якими ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс» погодились, штраф сплатили, але ці порушення не стосувались предмета доказування в цивільній справі.
Стосовно ОВНС, то Позивач вказала на порушення законодавства і слово «зауваження» є недоречним. Визнання дій неправомірними, визнання недійсним та скасування Експерт­ного звіту не вказує на те, що суд замінює уповноважені державні органи що здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності.
Вимогами ст.7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено принцип пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров’я людини, перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності, що кореспондується з п.а ст.3 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища».
Згідно з вимогами п.7 пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007р №8 «Про незалежність судової влади» не допускається постановлення рішень, які спрямовані на заподіяння шкоди іншим особам, довкіллю, культурній спадщині, надають можливість для зловживання правом, порушують моральні засади суспільства, зобов’язують до вчинення дій, які не є обов’язковими законом.
Відповідно до ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. Отже, хоча в Україні і не прецедентне право, рішенням ЄСПЛ надається статус обов’язкового прецеденту. До спірних правовідносин необхідно застосувати висновки ЄСПЛ у справі «Дземюк проти України», у справі «Дубецька проти України».
За сутністю рішення «Дземюк проти України» встановлено правовий нормативний стандарт, за якою належною якістю життя людини у контексті приписів ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є така, за якою дотримуються законодавчо встановлені національні стандарти. При цьому основою у зазначеному судовому рішенні є те, що відповідальність за порушення певного рівня наступає у тому числі за умови, коли тільки створювалась небезпека для життя і здоров’я людини, навіть коли шкідливі наслідки не наступили або не доводяться.
В судовому рішенні порушення одного еконормативу уже являло собою неповагу до приватного життя людини високого рівня і створювало неналежну якість життя в контексті приписів ст.8 Конвенції про захист основоположних прав та свобод людини, що і зумовило її застосування судом.
Позивач звернулась за захистом особистого суб’єктивного цивільного немайнового права на безпечне для життя і здоров’я довкілля.Позивач захищає свої інтереси проживати в екологічно чистому місті, мати безпечні для життя і здоров’я умови проживання, отримувати достовірну інформацію про довкілля, приймати участь в обговоренні планування будівництва екологічно-небезпечних об’єктів у своєму місті.

В даній цивільній справі Позивач довела порушення безлічі нормативів екологічної, санітарної, техногенної безпеки.

Для Позивача існує постійна глобальна небезпека, а отже і рівень неповаги (втручання) у її приватне життя є високим.На підставі викладеного в касаційній скарзі, на підставі доводів позовної заяви та уточнених позовних вимог, на підставі письмових дебатів, керуючись ст.ст.1-5, ст.10, ст.263, ст.ст.388-392, ч.7 ст.394, ст.400, п.3 ч.1 ст.409, ст.412 Цивільного процесуального кодексу України

П Р О Ш У    С У Д

1. Прийняти касаційну скаргу до розгляду, відкрити провадження та здійснити касаційний розгляд.
2. Скасувати рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 03.10.2019р по справі №373/239/18 повністю, скасувати постанову Київського апеляційного суду від 15 січня 2020р по справі №373/239/18 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю:
– визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» (код ЄДРПОУ 33742752) неправомірними у зв’язку з порушенням п.п.1.6, 1.10 ДБН А.2.2-1-2003, у зв’язку з відсутністю публікацій «Заяви про наміри», відсутністю публікації про планову діяльність; у зв’язку з порушенням права Позивача брати участь у процесі підготовки матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище; у зв’язку з порушенням права Позивача на доступ до інформації та на участь у процесі прийняття екoлогічно значимого рішення, на порушення права на безпечне життя та здорове довкілля; у приховуванні від Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-технічна експертиза» (код ЄДРПОУ 39190177) скасування містобудівних умов №23-06-173 від 24.02.2016р; у зв’язку з веденням Позивача в оману шляхом публікації в газеті «Вісник Переяславщини» №21 від 21 березня 2017р «Будують не ТЕЦ, а деревообробне підприємство»; у зв’язку з порушенням п.17 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення експертиз затвердженого Постановою КМУ від 11 травня 2011р №560; порушенням п.18 Постанови КМУ від 11.07.2002р №956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки»; порушенням п.п. «б», «ж» ст.3, ст.9, ст.10 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»;
– визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська будівельно-технічна експертиза» (код ЄДРПОУ 39190177) неправомірними у зв’язку з порушенням п.п.1.6, 1.10 ДБН А.2.2-1-2003; у зв’язку з використанням в Експертному звіті неправдивої інформації стосовно публікації «Заяви про наміри» у місцевих засобах масової інформації: в газеті «Вісник Переяславщини» №35 (11896) від 17.05.2016р та публікації про планову діяльність в газеті «Вісник Переяславщини» №37 (11898) від 24.05.2016р (стаття «Перспективи»); у зв’язку з використанням звіту оцінки впливу на навколишнє середовище без урахування інтересів Позивача; у зв’язку з порушенням п.6, п.15, п.17 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення експертиз затвердженого Постановою КМУ від 11 травня 2011р №560; порушенням п.2.11 ДБН А.2.2-1-2003; порушенням п.п. «б», «ж» ст.3, ст.9, ст.10 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»;
– визнати недійсним та скасувати експертний звіт від 2 серпня 2016р №7-099-16-ЕП/КО щодо розгляду проектної документації «Будівництво електростанції на біомасі встановленою потужністю 5000кВт в м.Переяславі-Хмельницькому Київської області».