Гроші – на райських островах: Україна щороку втрачає третину держбюджету через офшори
Оновлений перелік офшорів схвалили міністри фінансів країн-членів Євросоюзу.
До чорного списку ввійшли 17 країн і територій, законодавство яких дозволяє іноземцям ухилятись від сплати податків. Це, зокрема, Єгипет, Туніс, Об’єднані Арабські Емірати, Південна Корея, Панама, Монголія, Намібія, Бахрейн, Маршаллові Острови. Ще 47 країн отримали попередження.
ЄС зобов’язав їх усунути хиби в податкових системах.
З таких систем активно користають і власники українських компаній. Ба більше, у нас проблема офшоризації економіки є однією з найгостріших у світі, пише Експрес.
Докладніше про ситуацію розповідають експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Шевляков та голова Комітету економістів України Андрій Новак.
– Ми звикли нарікати, що виведення грошей в офшори б’є по економіці України. Наскільки серйозною є ця проблема для iнших країн?
А. Новак: – За даними аналітиків, через виведення капіталу в офшори Євросоюз щорічно втрачає 60 мільярдів євро податку на прибуток підприємств. Це приблизно одна п’ята всіх податкових відрахувань, які проводять європейські компанії. Найбільше “в мiнусi” Німеччина –- близько 17 мільярдів доларів щороку, або майже 30% усього зібраного в країні корпоративного податку. Франція недоотримує 25% податків, Велика Британія –- 20%. Тим часом США втрачають близько 135 мільярдів доларів щороку. Загалом 50 найбільших компаній США тримають в офшорах близько 1,6 трильйона доларів. Серед них такі гіганти, як Apple і Microsoft.
– З якою метою компанії найчастіше виводять гроші в офшори?
І. Шевляков: – На Заході — щоби приховати свої прибутки. У нас же коло причин ширше. Крім мінімізації оподаткування прибутків, це захист активів в Україні. Адже знаємо, що для бізнесу вкрай гострою є проблема втрати грошей з причини банкрутства банків чи права власності через рейдерство.
Врешті-решт, дуже часто власники офшорних фірм, оформляючи інвестиції в Україну як іноземні, мають можливість репатріації отриманих в Україні доходів. Тобто дивіденди компанія заробляє в Україні, а виплачує їх офшорному власникові, інакше кажучи — легально виводить у податкові гавані.
– Скільки українського капіталу на сьогодні ховається в офшорах?
І. Шевляков: – За різними оцінками, за період від 1991 року і до сьогодні з України виведено в офшори приблизно 150 мільярдів доларів. Через використання офшорів наша держава втрачає 200 —300 мільярдів гривень щороку. Це приблизно третина бюджету держави. – Після Революції Гідності ситуація бодай якось змінилася?
А. Новак: – На жаль, ситуація лише погіршилась. Варто згадати про так званий панамський список, в якому серед інших фігурує Петро Порошенко. Якщо глава держави подає такий приклад, то й інші наші бізнесмени вважають, що можуть використовувати офшори.
– Куди саме українські бізнесмени й політики виводять свої гроші?
А. Новак: – Відповідно до даних Держстату про прямі іноземні інвестиції, які переважно є реінвестиціями наших бізнесменів, досі найпопулярніша офшорна зона – це Кіпр (за дев’ять місяців цього року звідти до України надійшло майже 465 мільйонів доларів). Далі йдуть Британські Віргінські острови (204 мільйони доларів) та Нідерланди (210 мільйонів).
І. Шевляков: – З іншого боку, європейські офшори – починаючи від Кіпру і закінчуючи Люксембургом та Ліхтенштейном —- перестали бути у наших бізнесових колах настільки тотально популярними, як у низці країн ЄС, зокрема на Кіпрі, вимоги до звітності стали жорсткішими, і приховувати свої активи там стало складніше. Під тиском Євросоюзу і Сполучених Штатів європейські офшорні гавані були змушені піти на поступки i сприяти більшiй відкритості системи оподаткування.
А після опублікування так званого панамського досьє стало очевидно, що українські бізнесмени і політики взялися освоювати віддаленіші офшорні зони. Для прикладу, реєструють компанії на Бермудських, Кайманових чи Сейшельських островах.
Наталія ВАСЮНЕЦЬ