Граблі ім. Азарова. Капкан для бізнесу

На підпис голові Верховної Ради Андрію Парубію готується Закон про внесення деяких змін до законодавчих актів України, прийнятий парламентом на базі урядового законопроекту №5130. Одна з “фішок” Закону – норма про обов’язкову сплату фізособами – підприємцями (крім платників єдиного податку 1-ї групи) єдиного соціального внеску (ЄСВ) в сумі, не нижче суми мінімального страхового внеску.
У зв’язку зі збільшенням з 1 січня 2017 р мінімальної зарплати вдвічі, мінімальна сума страхового внеску становитиме 704 грн. (Зараз – 352 грн.). Таким чином, підприємці змушені будуть навіть сплачувати  в два рази більше.
Причому, Закон зобов’язує робити це і фізосіб-підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, які зараз, в разі відсутності доходів за конкретний місяць, сплачувати єдиний соціальний внесок не повинні! Це не єдине збільшення виплат в дохідну частину держбюджету, яке очікує підприємців в наступному році.
Наприклад, народний депутат Оксана Продан вважає, що в першу чергу постраждають підприємці – “спрощенці”, оскільки розмір єдиного податку для них встановлюється у відсотках від розміру мінімальної заробітної плати. “Автоматично”, майже в два рази, збільшиться розмір податку на нерухоме майно (він також знаходиться в залежності від розміру “мінімалки”). І, що найсумніше, подорожчає вартість адміністративних послуг та розмір судового збору, що вплине на реалізацію прав, свобод і законних інтересів підприємців в даних сферах.
В умовах дворазового підвищення виплат логічно було б очікувати зниження податкового навантаження на фонд оплати праці. Однак вона залишається колишньою-41,5% (18% – податок на доходи фізосіб, 22% – ЄСВ, 1,5% – військовий збір). Для малого та середнього бізнесу, фактична рентабельність якого становить не більше 10%, це може бути абсолютно непідйомним показником.
Ніна Южаніна, голова Комітету ВР з питань податкової і митної політики, вважає, що МСБ не зможе витримати податкове навантаження на фонд заробітної плати більше 25-30%. Але навіть при зниженні цього показника хоча б до 30% очікувати миттєвого виходу МСБ з тіні не варто. Для досягнення такого ефекту, з досвіду сусідніх країн, така модель повинна працювати не менше трьох років. В Україні ж податкова політика постійно змінюється в міру зміни уряду.
У підсумку, якщо цей Закон вступить в силу, в 2017 році з великою часткою ймовірності можна очікувати подальшого згортання діяльності легального бізнесу, оскільки збільшення соціальних виплат не супроводжується істотним зниженням податкового навантаження на фонд оплати праці. Ось тому наочний приклад. В цьому році ставка ЄСВ була знижена з 34,7% до 22%. Незважаючи на це, в січні-жовтні 2016 року його зібрано на 28,9% менше, ніж в аналогічному періоді минулого року. Зниження ЄСВ на 12 п.п. не змогло, та й не могло, змінити тенденцію до скорочення легальних робочих місць. Податкове навантаження в Україні все одно залишається вкрай високою для країни з таким рівнем розвитку економіки і якістю державного управління, як в нашій країні. Щоб розраховувати на те, що почне нарешті рости кількість легальних робочих місць, сумарна податкове навантаження на фонд оплати праці не повинна перевищувати 30%. До речі, в сусідній, швидкозростаючою протягом останніх 25 років Польщі, вона становить 27%. В Україні – понад 40%.
Олександр ПАВЛОВ