Фахівці обгрунтували, чому тарифи на тепло несправедливі та скільки це нам коштує

За підрахунками експертів, у різних регіонах розмір переплат з однієї квартири з опалювальною площею 50 квадратних метрів становить 2276,4 — 3453,3 гривні за сезон! А все через завищені нормативи тепловитрат, пише газета Експрес. Адже дотепер норми споживання теплової енергії розраховують згідно із застарілим методичним матеріалом, затвердженим ще у 1993 році. А доказом переплачування є те, що в однакових будинках із лічильниками тепла і без таких приладів обліку суми в платіжках споживачів різняться в кілька разів!

— Вартість опалення в Україні розраховують згідно із показниками лічильника за кількість фактично використаних гігакалорій або нормативно — за опалення квадратних метрів площі помешкання, — пояснює ситуацію Тарас Галайда, аналітик ГО “Публічний аудит”. — Із розрахунками за показниками лічильника все зрозуміло. Якщо є індивідуальний прилад обліку, то скільки використав — за те й заплатив. Якщо ж лічильник загальнобудинковий, то загальну кількість спожитої теплової енергії ділять на загальну площу будинку, і кожен мешканець платить за опалення пропорційно до площі квартири. З нормативною ж оплатою не все так прозоро.

— Чому?

— Кількість теплової енергії, потрібної для опалення багатоквартирного будинку, залежить від його стану, типу конструкції, кількості поверхів, рівня утеплення, матеріалу, товщини стін, стану будинкових мереж та інших факторів. І для об’єктивної оцінки реальної кількості теплоенергії, необхідної для опалення будинку, потрібно провести його енергоаудит. За результатами такого аудиту можна надати будинку відповідну категорію енергоефективності. І залежно від результату нараховувати вартість за його опалення.

— Що ж відбувається насправді?

— Сьогодні в Україні практики проведення енергоаудиту будинків нема. Якщо лічильника нема, то застосовуються норми споживання теплової енергії. Їх затверджували рішеннями місцевих органів самоврядування й розраховували за архаїчним методичним матеріалом КТМ-204 (керівний технічний матеріал), який не є нормативним документом. Крім того, встановлені нормативи споживання теплової енергії щомісяця корегують залежно від фактичної температури зовнішнього повітря відповідно до постанови Кабміну №1037 у бік зростання чи зменшення. Зрештою, суми за опалення у платіжках в однакових будинках з лічильником та без нього можуть різнитись у кілька разів. Не дивно, що споживачі обурюються. Ми провели дослідження соціально-комунальної ситуації у кількох регіонах України. З’ясувалося, що в Україні норми витрат теплової енергії, які закладають у тариф, якщо немає лічильника, вищі на 50 — 100% у порівнянні із сусідньою Білоруссю.

— Як це порахували?

— У Мінську місячну норму тепловитрат на квадратний метр встановлено на рівні 0,0191 гігакалорії (рішення від 21 жовтня 2014 №2624), а в місті Могилевську — 0,0183 гігакалорії (рішення від 12 грудня 2014 №26-17). Для порівняння: середньорічна температура повітря у Львівській області становить +7,2 градуса, у Хмельницькій — +7,1 градуса, а в Мінську — +6,1. Хоча середньорічна температура повітря в Мінську нижча, ніж у Львівській та Хмельницькій області, норматив тепловитрат на квадратний метр, що його заклали постачальники теплової електроенергії в тариф, якщо немає лічильника, у нас на 16 — 72% вищий, ніж у Мінську. Чому саме для порівняння обрали Білорусь? У цій країні — схожі кліматичні умови та типові будинки часів СРСР. Орієнтовна переплата споживачів, скажімо, Львівської області за опалювальний сезон 2016/2017 року може сягати понад 440 мільйонів гривень, у Хмельницькій області — 197,5 мільйона, у Харківській — 2,2 мільярда гривень!. Переплата з однієї квартири із опалювальною площею 50 кв. м на Львівщині може становити 2688 гривень за сезон. У Хмельницькій області — 2813,4 гривні, у Харківській — 3453,3, у Сумській — 3031,8, у Миколаївській — 2370, в Одеській — 2276,4 гривні

 — З чиєї вини ми так багато переплачуємо за тепло?

— Саме до повноважень місцевих рад належить встановлення нормативів споживання житлово-комунальних послуг, зокрема, й кількості гігакалорій на метр квадратний. Тому в їхній компетенції зменшення нормативів споживання теплової енергії без лічильника. Якщо ці норми узгодити із середніми показниками витрат у будинках з обліком, то мешканці будинків, де немає приладів обліку теплової енергії, зможуть платити на 86,5 — 129,7% менше, ніж тепер.

Богданна МАРТИНИК