Економіст про бюджет-2017: Задумали як хай-тек, продовжили як хай так, а завершили – та бог із ним
Про це зазначив «ВВ» експерт Економічного дискусійного клубу Євген Олейніков, йдеться у статті «Бюджет Гройсмана: людям – бідність, державі – занепад».
«Дохідну частину головного кошторису було нереально виконати навіть до того, як постало питання про націоналізацію «Приватбанку», – зазначає «ВВ» експерт Економічного дискусійного клубу Євген Олейніков. – Очевидно, що нині НБУ змушений буде здійснити емісію коштів, що призведе до інфляції. Тобто купівельна спроможність коштів зменшиться. Так, грошова маса в економіці збільшиться, відповідно зростуть надходження від податків. Однак це буде інфляційний дохід».
Тож практика існування «прихованого» дефіциту бюджету буде продовжена. За прогнозами експертів, обсяг державного та гарантованого державою боргу може сягнути 94-100% ВВП. Закладене урядом на наступний рік 3%-ве «зростання» ВВП, за словами Олейнікова, насправді не можна назвати розвитком економіки. «Йдеться про дуже повільне відновлення, адже з такими темпами нам знадобиться щонайменше 20 років, аби досягти принаймні рівня 1990-х років. Тим більше, що відбудова не стосується машинобудування, металургійної промисловості, електротехнічної галузі, а відбувається лише за рахунок сільського господарства», – каже економіст.
Водночас парламент скасував спецрежим ПДВ для агропромислового комплексу. Так, Кабмін обіцяє аграріям у 2017 році близько 4 млрд гривень прямої бюджетної підтримки. Але, за словами міністра аграрної політики і продовольства Тараса Кутового, понад половину цієї суми отримає птахівництво і лише 47% – інші галузі АПК. Тож це виявиться краплею в морі на тлі втрачених пільг. «Аграрний сектор завжди був генератором робочих місць, валютного виторгу та продовольчої безпеки. Тому держава сприяла його розвитку. Чинний уряд діє за принципом: «нам потрібні гроші тут і зараз, і ми будемо їх тягнути звідки можемо». Однак є просте правило реформування: спочатку треба зосередитися на галузях, які занепадають. То чому чиновники не демонструють свої «реформаторські» здібності у тому ж машинобудуванні? А замість цього змінюють правила гри в аграрному секторі, мовляв, він же не сконав після наших попередніх змін», – наголошує Євген Олейніков.
«Цей бюджет складений за схемою, викладеною у приказці про ремонт: спочатку задумували як хай-тек, продовжували як хай так, а завершили – та бог із ним, – резюмує Євген Олейніков. – У найменшої компанії є бізнес-план, де сказано, чого вона планує досягти за рахунок фінансових відрахувань. Такого плану уряд нам не зміг запропонувати. Адже бюджет треба рахувати не лише в грошах, а в кількості лікарень, кілометрах доріг, одиницях військової техніки, в забезпеченні населення послугами».