Для чого збирається Верховна Рада в суботу

28 березня у будівлі Верховної Ради в Києві має відбутись позачергове засідання парламенту, метою якого є ухвалення нагальних рішень для протидії коронавірусу та інших важливих проектів. Відомо, що парламентарі поки відмовилися від ідеї зібрання у віддаленому режимі та на стадіоні і принаймні ще раз прийдуть до канонічної зали під куполом. Для захисту від зараження буде використано індивідуальні засоби захисту.

Це має бути кумедне засідання. Адже парламентські модники та модниці сильно перейнялися тим, як вони виглядатимуть у захисних костюмах і готуються постати перед колегами та виборцями у хоч і антивірусному, але елегантному вбранні. За видовищністю суботня позачергова сесія українського парламенту обіцяє дати фору навіть таким помпезним заходам, як президентські інаугурації.

Втім, за зовнішньою феєрією має також відбуватись і законодавча робота, покликана посилити боротьбу з коронавірусом та пом’якшити економічні та соціальні наслідки навали мікроорганізмів. Depo.ua розбирає, що збираються ухвалювати нардепи на запланованому на суботу позачерговому засіданні.

Антивірусні проекти

Наразі немає чіткого списку проектів, які подасть Кабінет міністрів для розгляду на позачерговому засіданні. Відомо, що уряд запропонує депутатам пакет стимулюючих заходів в економічній та соціальній сферах. Він буде спрямований в першу чергу на захист працівників, які опиняються під загрозою невиплат чи затримок заробітних плат, а також звільнення.

Готуються також розглянути питання змін до державного бюджету задля компенсування бюджетних втрат від коронавірусу та перерозподілу коштів на користь статей та фондів, спрямованих у медичну галузь.

Йдеться про урізання видатків як мінімум на 50 мільярдів гривень. Застрахованими від скорочення є лише медична галузь та армія, тоді як освіта, інфраструктура, культура, молодіжний та спортивний напрямки зазнають урізання проектів. В той же час планують не чіпати соціальні виплати вкупі з субсидіями і навіть здійснити доплати до пенсій.

Будуть посилювати нардепи і каральні заходи в частині порушення карантинних заходів. А також збираються передбачити деякі запобіжники щодо масового звільнення працівників, переклавши тягар цих видатків на роботодавців та, частково, державу.

Не виключено, що серед норм антивірусних законів будуть передбачені і деякі відстрочки у судових процесах, що має виключити з переліку ризиків масові зібрання у залах судових засдань в період карантину.

Антибанківський закон

Суперважливим питанням є ухвалення закону про удосконалення банківської діяльності, який вже названо “антиколомойським” і який несе в собі суттєве посилення держави у банківському секторі.

Нагадаємо, в урядовому проекті №3260 міститься велика кількість норм, які надто сильно схиляють баланс у спорах між державними установами та приватними власниками банків у бік державних інтересів. Банкірів, що намагатимуться судитись з державою, ставлять у досить безправне становище: їм обмежують і терміни, протягом яких вони зможуть оскаржувати дії владних структур, і підстави для звернення з позовами. А головне – сильно обрізають способи захисту прав банкірів, позбавляючи їх, наприклад, права вимагати повернення собі банківської установи.

А вкупі з загальним посиленням режиму, що його вимагає МВФ задля щільного контролю за українськими банками, відбудеться і позбавлення Ігоря Коломойського шансів повернути собі Приватбанк, який було націоналізовано за каденції Петра Порошенка.

Для, того, аби вказаний проект закону був включений до порядку денного, потрібно подолати кілька ускладнень. Вони полягають в протидії, що її чинить колишній власник Приватбанку руками лояльних нардепів.

Так, на додачу до основного, урядового, законопроекту, вчора було подано ще чотири альтернативних, які також мають бути розглянуті комітетом перед тим, як бути винесеними на сесію. Очікувано, авторами цих проектів є депутати з прізвищами Дубінський, Палиця, Дунда та Василевська-Смаглюк, які є в тій чи інші мірі пов’язаними з Коломойським.

Процедурні ускладнення можуть поховати банківський законопроект під грудою альтернатив та правок, як це відбулося з земельним законом. Але з огляду на цілеспрямованість та наполегливість ОП, не можна виключати, що ця вимога МВФ у суботу таки буде виконана.

Вихід Ситника

Не знімається з порядку денного і питання звільнення головного антикорупційного борця Артема Ситника з посади директора НАБУ. Але внесення цього питання в залу ускладнюється протидією з боку фракцій “Голос” та “ЄС”, депутати яких не хочуть “збиття” Ситника. А враховуючи, що кожен депутатський голос в нинішніх умовах є критично важливим, на Банковій можуть вирішити зараз не педалювати цей проект.

На користь цього говорить те, що фракція “ЄС” вже висунула ультиматум щодо своєї участі у позачерговому засіданні, який озвучила Ірина Геращенко: мовляв, депутати “ЄС” прийдуть до зали лише у випадку попереднього погодження порядку денного засідання всіма фракціями. Таким чином порошенківці хочуть убезпечитись від сюрпризів у вигляді проектів, що можуть вдарити по їхньому лідеру. А “ЄС”, нагадаємо, в суботу дуже потрібен ОП аби переламати протидію Коломойського і ухвалити антибанківський закон, який є запорукою отримання траншу від МВФ.

Рада-онлайн

Не виключено, що спробують депутати проголосувати і проект закону про можливість проведення пленарних засідань парламенту та засідань комітетів у форматі відеоконференцій (№ 3250), який подав перший заступник спікера і представник президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук.

У поданому проекті передбачається, що парламент у своїй діяльності може застосовувати формат відеоконференцій. Попередньо визначено, що діяти такий режим може лише протягом 60 днів з дня набуття чинності спеціальним Законом.

Відеоконференції використовуються лише для розгляду законопроєктів, пов’язаних із запобіганням коронавірусної хвороби (COVID-19), забезпеченням національної безпеки та оборони, економічного добробуту та прав людини.

Задля призначення пленарного засідання Голова Верховної Ради має виступити з такою ініціативою за пропозицією Президента України або за вимогою однієї третини від конституційного складу парламенту.

Пленарне засідання у форматі відеоконференції технічно відбувається у приміщенні Верховної Ради України, у якому мають право бути присутніми голова парламенту, його заступники, доповідач законопроєкту, по одному представнику депутатських фракцій та груп. Інші народні депутати України присутні на засіданні у форматі відеоконференції.

Голосують депутати шляхом підняття руки, при цьому кожен народний обранець називає себе і номер підтриманого ним проєкту. Лічильна комісія фіксує голосування кожного народного депутата України.

Незважаючи на те, що вже багато правників назвали цей аутсорс таким, що суперечить Конституції та законам, у владній команді вважають його одним з найбільш реальних варіантів забезпечення функціонування парламенту в умовах коронавірусної кризи.

Надзвичайний стан

Найважливіше питання, яке обговорювало суспільство в контексті боротьби з коронавірусом – запровадження надзвичайного стану по всій країні яке, схоже, влада поки що зняла з порядку денного. Навіть суворі адепти запровадження НС, міністри Аваков та Ємець вже не так сильно відстоюють цю крайню міру.

Тим більше що Ємець опинився під загрозою звільнення, питання якого можуть також розглянути на суботньому засіданні.

Отже вже завтра, у п’ятницю 27 березня, депутати зберуться у Києві для проведення необхідних засідань комітетів задля погодження проектів, призначених до розгляду на позачерговому засіданні. І тоді вже буде остаточно сформовано порядок денний, за виконанням якого країна віддалено спостерігатиме через телевізор та у онлайні – нікого зі сторонніх осіб у Раду в цей день не пустять.

Ринок землі?

Мабуть, найважливіше питання. Частина “Слуги народу”, особливо дотична до Ігоря Коломойського впевнена, що Зеленський хоче проштовхнути ринок землі. Але голосів у фракції нема. Буцімто ситуацію повинен вирішити спікер Дмитро Разумков. Та якщо зробити це він не зможе, то в теорії, прогнозують нардепи Коломойського, може бути поставлене на голосування питання його звільнення.

Поки варіант із ринком землі виглядає дещо фантастичним. Хоча в умовах економічної катастрофи, яка накрила світ та Україну, кредит МВФ в обмін на землю і справді виглядає бажаним. Але тільки за землю і його не дадуть.