Децентралізація: зміни в Конституцію мають враховувати та захищати інтереси громади

До кінця липня уряд має затвердити зміни до Конституції у частині децентралізації. Оскільки раніше два законопроєкти щодо цих змін депутати відхилили через непрозорість, президент Зеленський ініціював обговорення на місцях. Влада за улюбленою звичкою запевняє, що хоче почути кожного. Місцеве самоврядування Київщини вимагає прописати для себе більше повноважень  в Основному законі та зменшити або прибрати контроль.

Децентралізація: зміни в Конституцію мають враховувати та захищати інтереси громади

Обговорення

 25 лютого відбулася презентація плану публічного обговорення змін до Конституції України в частині децентралізації влади. Декларована мета процесу – пошук консенсусу усіх з усіма.

Публічні обговорення матимуть циклічний формат. Офіційна позиція влади – процес стартували спільно Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Офіс Президента, Міністерство розвитку громад та територій.

Реформа децентралізації в Україні розпочалася 6 років тому, у 2014-му. Наразі мав стартувати завершальний етап добровільного об’єднання.

Досі не було внесено жодних змін до Конституції України в частині децентралізації – двічі відповідний законопроєкт був відкликаний.

Так, 13 грудня 2019 року президент Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді невідкладний законопроєкт №2598 “Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)”. Закон спочатку викликав критику, нарікання і протести на Київщині та по Україні, був розкритикований Асоціацією міст України та парламентською опозицією. Проти поспішності в його прийнятті висловилися і європейські партнери України.

17 січня після зустрічі із головою та заступниками голови фракції “Слуга Народу” Зеленський вирішив відкликати законопроект, вирішивши, що внесення змін до Конституції стосовно реформи децентралізації потребує детального обговорення та консультацій з представниками всіх сторін.

Раніше, у 2015 році, остаточно не був прийнятий ініційований єкспрезидентом Петром Порошенком законопроєкт №2217а “Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)”. Документ був проголосований у першому читанні, що спричинило зіткнення співробітників правоохоронних органів і прихильників радикально-націоналістичних рухів в Києві на Площі Конституції перед будівлею Верховної Ради України. В ході сутичок перед головним входом до парламенту протестуючими була кинута бойова граната, в результаті чого були жертви серед бійців Національної Гвардії.

Скандальний законопроєкт відкликав Президент Зеленський у серпні минулого року.

Як заявив віцепрем’єр-міністр України, міністр розвитку громад і територій Денис Шмигаль, рішення щодо змін у Конституцію має бути прийнято на основі суспільної думки. 

Децентралізація: зміни в Конституцію мають враховувати та захищати інтереси громади

“Реформа децентралізації за останніми соціологічними опитуваннями отримала 68% підтримки серед жителів України. І дуже важливо, як ми будемо цю реформу завершувати. Завершитись вона має змінами до Конституції. Ми маємо думати не про кількісні показники, не кількість громад і повноваження всередині них, ми маємо думати про людей. Кінцева мета реформи – це комфорт кожного мешканця України, доступність адміністративних послуг, медицини, освіти. Зручність і комфорт – в цьому буде сила держави, в цьому буде сила громад. Але досвід показує, що не лише громади мають бути сильними, сильною має бути держава Україна. Ми хочемо почути всі думки – протилежні, незалежні, опозиційні. І виписати 2-3 варіанти можливого завершення адміністративно-територіальної реформи і реформи конституційної. І вже цю структуровану думку суспільства передати в парламент і перенести дискусію в Верховну Раду. І на основі суспільної думки має бути прийняте рішення парламентарями”, – говорить він.

За законодавчою процедурою, відповідний законопроєкт має бути зареєстрований до 20 березня, до 2 квітня – направлений до Кабінету Міністрів. 

На висновок щодо проєкту Кабміну відведено 30 днів, далі – 7 днів депутатам Верховної Ради на ознайомлення. У першому читанні його мають затвердити до 7 серпня і до 5 вересня його має прийняти конституційна більшість (законопроєкт має набрати мінімум 300 голосів).

З точки зору людей 

Загалом позиція спікерів-представників місцевого самоврядування полягає у тому, що зміни в Конституцію мають враховувати та захищати інтереси громади. Місцеве самоврядування має бути наділене усіма повноваженнями, а органи контролю необхідно або зовсім виключити, або зробити їх наглядовими та консультаційними.

Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан:

Децентралізація: зміни в Конституцію мають враховувати та захищати інтереси громади

Місцеве самоврядування в 2015 році і у 2020 році – це фактично дві різні форми як по суті, так і в тому, що відбувається у напрямку консультацій. Коли з’явився проєкт змін у Конституцію, перша наша критика була пов’язана із процесом його внесення, а саме термінів і закритості. Я говорив на комітетах, що не може законопроєкт реєструватись у п’ятницю і голосуватись у четвер. Навіть 7 днів не було для ознайомлення. Звісно, було внесено правки і частину наших зауважень врахували.

 На комісії аргументували тим, що самоврядування швидше “вигорає”, ніж центральна влада. Конституція – це суспільна угода між усіма громадянами. Якщо ця угода назріла, то зміни будуть прийняті. Друге, через що ми були проти пропонованих змін – там були “перекоси” в бік центральної влади. Я часто чую, що місцевому самоврядуванню надають повноваження, але у своїй щоденній роботі я фіксую, що повноваження навпаки обмежуються. Обмежується фінансовий ресурс, не в повній мірі забезпечені делеговані повноваження. І нас вразила норма про те, що якщо держава делегує якесь повноваження, то стовідсотково має його забезпечити, бо так буде співмірність. У нас виникло питання – хто цю співмірність буде визначати, Міністерство фінансів? У нас і так постійно продовжуються консультації щодо фінансового забезпечення і Асоціація вигравала суди щодо неповного забезпечення. З 2015 року з’явилося багато інституцій, які не наглядають, а контролюють місцеве самоврядування. Але єдине джерело влади – це народ. І має бути так, щоб неправомірність рішень вирішувалась тільки судом.

Наразі в мене є застереження щодо строків проведення громадських консультацій. В це обговорення мають бути включені всі регіони. Це має бути незалежна фіксація пропозицій у письмовій формі. Якщо по яким пропозиціям ми не знайдемо консенсус, потрібно відстрочити прийняття змін в Конституцію. Де-факто найважливішим є прийняття адміністративно-територіального устрою. Інші речі, які не будуть погоджені, ми можемо поки не закладати в Конституцію. Ми пропонуємо муніципалитет як адмін-терустрій. Муніципальна рада – відповідно орган місцевого самоврядування. Ми постійно говоримо про рівність, тому мають бути виключно мери і мати однакові повноваження. Законом має бути врегульовано питання об’єднання та роз’єднання муніципалітетів.

Голова Асоціації ОТГ Олександр Корінний: 

Децентралізація: зміни в Конституцію мають враховувати та захищати інтереси громади

Для нас неприйнятна позиція, коли хочуть паралельно із головою громади, який обирається мешканцями, ще й голову ради. Не може бути довіри, коли всередині однієї інституції буде дві особи. Це хаос, протистояння, але не тримання балансу і противаги. Префект і голова ради – так, це баланс. Нам вистачає протистояння голова громади-староста, який втратив половину функцій і дуже цим незадоволений, депутат-голова громади, коли вони не знаходять спільної мови. Нам пропонують ще одну позицію – голова громади-голова ради. Я розумію, що центральній владі завжди хотілось більше керувати, але якщо ми про партнерство, то це довіра між державою і місцевим самоврядуванням. І довіра – це коли половина країни, які повірили і об’єдналися у громади, не зникають в ході другого етапу реформи. Ми маємо зберегти всі ті громади, які функціонують і є спроможними не в угоду статистиці, показникам і ще чогось, а як фонд довіри до реформи. Ми маємо йти вперед, але як – швидко або довго і далеко? Якщо швидко, то треба йти по одному. Держава може піти швидко і сама. Якщо довго і далеко, щоб реформа мала сталість і незворотність, – тоді тільки разом. Для нашої Асоціації не важливо, яким буде текст в основі Закону. Головне визначити три блоки і працювати над ними. Перший, так званий зелений, – той, де ми всі погоджуємось. Другий, жовтий, – той, де ми можемо підкоригувати і піти далі. І третий – це червоні лінії, за які ми не можемо заступати. Не може префект скасовувати рішення органу місцевого самоврядування. Це може робити тільки суд. Інакше може бути дуалізм, тиск, це червона лінія. Ми не бачимо рівня округу. Ми хотіли відійти від РДА і знову повертаємось до округів. Давайте передамо спільну власність на обласну раду, але щоб голова ОТГ мав там представництво і міг захищати інтереси там.