Чи дійсно Україна вийшла з кризи

Якось вийшло, що кожна реформа в Україні обертається черговим злетом цін, а кожна перемога – новою проломом в гаманці. Що насправді відбувається з економікою України.

Експерти впевнені: в реформах і перемогах і раніше немає нічого поганого. Але найгірше те, що у нас ними і не пахне. Статистикою, як завжди, спритно маніпулюють.

Вихід з кризи

У День гідності і свободи прем’єр Володимир Гройсман привітав українців з виходом країни з економічної кризи. За словами глави уряду, в країні вже закладається фундамент для стабільного зростання економіки в подальшому. “Україна стійко і крок за кроком йде по шляху структурних реформ”, – заявив Гройсман, пообіцявши співгромадянам, що зовсім скоро можна буде відчути позитивні зміни.

Для того щоб українці не забували про “Перемогу”, час від часу їм підкидають “правильну” статистику. Наприклад, про зростання індексу промислового виробництва на 1,9%. Або про “рекордні продажі автомобілів”.

Що насправді

Індекс промислового виробництва дійсно виріс на 1,9%, але ні про які перемоги годі й казати. Адже база порівняння – нижче нікуди, оскільки в 2014-2015-м промисловість обвалилася майже на чверть, про що в уряді скромно замовчують.

– Згідно з офіційними даними Держстату, за десять місяців 2016 року у 38% зросло виробництво м’яса птиці, на 20% – виробництво цукру, на 14% – виробництво соняшникової олії в порівнянні з минулим роком, – наводить цифри президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – Чудові результати показала легка промисловість: на чверть зросло виробництво чоловічих і дитячих курточок, на 13% – виробництво жіночих суконь в порівнянні з минулим роком.

У той же час той же Держстат зафіксував падіння видобутку вугілля на 54%, природного газу – на 22%. Виробництво хліба скоротилося на 21%, шоколаду – на 45%, чавуну – на 25%, чорних металів – на 32%, електродвигунів – на 54%, вагонів – на 94%, а виробництво автомобілів обвалилося більш ніж в 4 рази в порівнянні з 2013 роком.

Що стосується продажів автомобілів, то, каже експерт, їх можна назвати “рекордними” хіба що в порівнянні з минулим роком. Цифри говорять самі за себе: в січні-жовтні 2016- го українці купили 50,2 тис. нових авто, в той час як в січні-жовтні 2013 року – 241,6 тис.

Зростання мінімальної зарплати і пенсій

Зростання пенсій і зарплат – це улюблений коник українського уряду, тим більше що інфоприводів дійсно досить: з 1 грудня виросли соцстандарти відповідно до бюджету на 2016 рік, а вже з 1 січня уряд пообіцяв підняти мінімалку вдвічі – до 3200 грн.

Гройсман переконаний: підвищення мінімалки збільшить попит споживачів, що в свою чергу підштовхне зростання виробництва і економіку країни. І, звичайно, прем’єр в черговий раз нагадує про “соціальну справедливість” – мовляв, “українські громадяни заслуговують гідну оплату своєї праці”.

А міністр соціальної політики Андрій Рева додав: збільшення мінімалки призведе до збільшення відрахувань єдиного соціального внеску та детінізації зарплат.

Що насправді

– Анонсований урядом ланцюжок “зростання мінімалки – зростання податкових відрахувань – зростання економіки і збалансування Пенсійного фонду” викликає великі сумніви, – зазначив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. – Це було б справедливо, якби всі підприємства мали фінансову можливість підняти мінімальні зарплати, але у більшості її немає. Отже, наслідки підвищення мінімалки будуть зовсім іншими: звільнення, зростання безробіття, зменшення прибутку підприємств, збільшення числа банкрутів, вимивання інвестиційних ресурсів.

А один із співавторів податкової реформи експерт Данило Монін підрахував: через підвищення мінімалки з нового року податкове навантаження на підприємців зросте в 2,3 рази.

Що стосується “гідної оплати праці”, то ми навіть не будемо порівнювати зарплати і пенсії простих українців ні з депутатськими доходами, ні з майном в е-деклараціях. Просто нагадаємо: поріг бідності, встановлений Світовим банком, становить $ 1,9 / день. Після підвищення соцстандартів з 1 грудня мінімальна зарплата в Україні склала 1600 грн., Мінімальна пенсія – 1247 грн., Тобто $ 1,9 / день і $ 1,5 / день відповідно.

Виплати ошуканим вкладникам

Спільна листопадова перемога – рішення проблеми вкладників “Михайлівського”. Правда, в серпні президент Порошенко обіцяв знайти вкрадені гроші і повернути їх вкладникам. До листопада так нічого і не знайшли, і після того як люди вийшли на вулиці, було прийнято рішення, що відшкодовувати вклади буде ФГВФО. У керівництві фонду кажуть, що заявлені 1,2 млрд грн. у них є і емісія не буде потрібно.

Що насправді

Експерти, опитані “КП” в Україні “, виявилися одностайними: відшкодовувати вклади клієнтам” Михайлівського “несправедливо як по відношенню до інших банків, так і по відношенню до платників податків. Адже вкрадене так і не повернули, а за всі ці” загравання “влади з електоратом заплатять прості українці.

– Це 1,2 млрд гривень наших податків! – Каже аналітик Андрій Блінов. – Поки обійшлися малою кров’ю – емісія на виплату цієї суми не потрібна. Однак, коли Фонду гарантування давали попередні 60 млрд гривень, вона була потрібна. І, зокрема, тому молоко коштує 15 грн. за літр, а долар – 27 за одиницю.

При цьому Олександр Охріменко вважає, що емісія все ж буде. А значить, молоко по 15 і долар по 27 залишаться в “світлому” минулому.

Субсидії на комуналку

Ідеологію масового ведення субсидій знають всі: від різкого підвищення тарифів постраждають виключно багатії, які живуть в палацах. Тому як всім бідним українцям будуть призначені житлові субсидії. В уряді це гордо називають “реформою”.

“Коли нас критикують за те, що зараз 6,5-7 млн ​​домогосподарств отримуватимуть субсидії, я б хотів відповісти – НЕ нові ціни зробили українців бідними, – заявив Гройсман минулого тижня. – Бідною нашу країну робили багаторічні схеми вимивання державних коштів в кишені олігархів, які прикривалися нібито дешевим газом. Сьогодні ми ці схеми ламаємо, незважаючи на шалений опір тих, хто був причетний до їх створення. Ситуація змінюється, і з кожним днем ​​ці зміни будуть все більш і більш відчутні “.

У цьому опалювальному сезоні українцям підготували ще один сюрприз: ті, хто не отримують субсидії, зможуть оплачувати опалення в розстрочку. Природно, уряд підніс цю новину як “зниження фінансового навантаження на населення”.

Що насправді

– Що стосується того, хто українців зробив бідними, в наявності маніпуляція громадською думкою: мовляв, бідними вас зробили держдотації НАК, а не зростання тарифів в 8 разів, – каже енергетичний експерт Валентин Землянський. – До того ж схема дотування “Нафтогазу” з бюджету збережена, тільки назвали її системою субсидій.

Втім, продовжує експерт, субсидій на всіх не вистачить, і в уряді розуміють, що кількість неплатежів буде рости. А, як відомо, якщо процес не можна зупинити, його треба очолити. Ось уряд і пішов по шляху надання розстрочок, перейменувавши неплатежі в реструктуризацію.

А юристи впевнені: причина реструктуризації лежить набагато глибше, ніж просто бажання видавати бажане за дійсне, і уряд має “хитрий план”.

– Написавши заяву про розстрочення, споживач фактично визнає борг перед компанією і зобов’язується його виплатити, – каже юрист Андрій Вігірінскій. – У будь-якому випадку неплатнику цей борг не пробачили б, але без договору про розстрочення компанії довелося б звертатися до суду, а тепер це не потрібно. Так що заява на розстрочку – це не крок назустріч українцям з метою полегшити їм життя, а щонайменше взаємовигідний документ, який дозволить постачальникам врегулювати питання неплатежів без суду.
Джерело: domik.ua